 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Способи складання робочих документів аудитора
| Спосіб складання робочих документів | Характеристика способу |
| Складання діаграм | Охоплює широкий спектр графічних методів запису інформації і включає будування блок-схем, гістограм, секторних діаграм, кривих, що відображають основні тенденції у розвитку підприємства тощо |
| Опитуваня | Опитувальник представляє собою стандартний набір запитань, які аудитор ставить компетентним особам для отримання розуміння системи внутрішнього контрою на підприємстві, а також для оцінки ефективності засобів внутрішнього контролю. Такі опитувальники можуть використовуватись і для виявлення шахрайства під час проведення бесід із працівниками. |
| Контрольний список (перелік) | Контрольні списки – засіб контролю роботи аудитора. Такі списки містять стандартний перелік процедур, які аудитор повинен здійснити у ході перевірки. До таких списків можемо віднести: контрольний список, що складається при залученні нового клієнта, контрольний список, що складається при проведенні огляду, під час планування, контрольний список, який заповнюється партнером після закінчення перевірки тощо. |
| Складання описів | Є найбільш поширеним способом відображення інформації в робочих документах і включає опис процесів, що відбуваються на підприємстві, системи контролю, проведених процедур, та зроблені за результатами цих процедур висновки. |
| Із використанням електронних приладів | Останнім часом відбувається дуже активний перехід до створення електронних версій усіх робочих документів, оскільки такий спосіб складання значно полегшує перевірку та зберігання документації. |
Робочі документи аудитора зберігаються в спеціальних папках. Для кожної перевірки заводиться окрема папка, на якій зазначається назва підприємства, що перевіряється та період, за який проводиться аудит. Робочий файл поділяється на підсекції, для кожної секції встановлюються умовні позначення. Як правило, аудиторський файл має таку структуру:
А Контрольні документи
А1 Фінансова звітність
А2 Бюджет часу та витрат на проведення перевірки
Б Планування
В Завершальна стадія перевірки
Г Необоротні активи
Д Необоротні активи
Е Запаси
К Дебіторська заборгованість
Л Готівкові кошти та рахунки в банках
М Кредиторська заборгованість
Н Статутний капітал
О Оподаткування
П Звіт про фінансові результати
Р Доходи та витрати
С Витрати на заробітну плату
Т Перевірочний баланс та коригуючи проводки
Наведена структура не є стандартною і може розширятись або звужуватись залежно від обсягів перевірки.
На кожному робочому документі, який вкладається у папку необхідно вказати назву суб’єкта господарювання, який перевіряється, період, за який проводиться перевірка, ПІБ особи, яка підготовила та перевірила даний документ. Обов’язково на кожному документі проставляється умовне позначення: код підсекції та порядковий номер документа, наприклад А - 10, А – 20 тощо.
Кожна секція робочого файлу заповнюється документами у певному порядку. На початку розміщується список рахунків із показниками звітного та попереднього періоду, які перевіряються у даній секції (наприклад у секції Запаси, надається перелік всіх субрахунків по запасам). Для кожного показника здійснюються посилання на регістри обліку, які його підтверджують.
Після цього вкладається робоча програма по даній секції, а потім вже робочі документи: тестування, аналітичні огляди, підтвердження тощо. На кожному документі обов’язково зазначається мета виконання даної процедури та висновки, зроблені за результатами проведеної роботи.
Після завершення перевірки робочі документи залишаються в аудитора. Аудитор повинен забезпечити їх надійне зберігання. Термін зберігання визначається, переважно досвідом аудиторської діяльності і варіюється від 5 до 7 років.
Поиск по сайту: