Методичні вказівки до розв’язку задач з теми. В випадку, якщо у вихідних даних наведено показники ймовірності настання певних ситуацій, розрахунок коефіцієнта кореляції здійснюється за формулою:

В випадку, якщо у вихідних даних наведено показники ймовірності настання певних ситуацій, розрахунок коефіцієнта кореляції здійснюється за формулою:

, (13)

якщо показники ймовірності не наведені, використовується формула:

(14)

де - коваріація двох випадкових величин (прибутковості активів 1і 2);

, - середньоквадратичне відхилення прибутковості активів 1 і 2;

, - середні очікувані значення прибутковості активів 1 і 2;

, - відповідно можлива (фактична) прибутковість активів 1 і 2;

- ймовірність можливої прибутковості активів;

n – кількість досліджуваних періодів.

Частину допоміжних розрахунків можна виконати в таблицях виду якщо використовується формула 13:

							*	*	* *

якщо використовується формула 14:

						*

За результатами розрахунку коефіцієнта кореляції робиться висновок про доцільність застосування диверсифікації. Для цього використовуються основні властивості коефіцієнта кореляції: додатній його знак вказує на те, що зміни досліджуваних випадкових величин є синхронними, а отже диверсифікація небажана; якщо знак від’ємний – диверсифікація необхідна, оскільки коливання досліджуваних показників є протилежно направленими, а отже компенсуються і у сумі призводять до вирівнювання показників.

Графічний метод ґрунтується на побудові графіків динаміки випадкових досліджуваних показників по окремих видах товарів та в сумі. За графіком робиться висновок: якщо коливання є протилежно направленими - диверсифікація бажана, якщо навпаки – таке рішення варто відхилити.

Табличний метод полягає у визначенні частки асинхронності коливань досліджуваної величини. Для цього у таблиці стрілочками зображаються всі напрями зміни показників між досліджуваними періодами. Визначається загальна кількість пар стрілочок, що символізують зміни показників. Із загальної кількості парних комбінацій обираються ті, що є протилежно направленими, ця кількість ділиться на загальну суму парних комбінацій. Якщо частка асинхронності коливань ≥ 0,5, вважається, що диверсифікація є доцільною.

Задача 14. Визначити табличним і графічним способами раціональність диверсифікації „портфелю” з двох товарів, якщо за минулі 8 місяців прибутки від реалізації товарів А і Б були такими:

Задача 15. Оцініть аналітичним способом доцільність диверсифікації портфелю активів за рахунок товарів А та Б за таких умов:

Задача 16. Визначити аналітичним методом раціональність диверсифікації „портфелю” з двох товарів, якщо за минулі 8 місяців прибутки від реалізації товарів А і Б були такими:

Задача 17. Оцінити табличним і графічним способами раціональність диверсифікації „портфелю” з пакетів простих акцій А і Б на основі таких статистичних даних за минулі періоди (t):

Задача 18. Оцінити аналітичним способом раціональність диверсифікації „портфелю” з пакетів простих акцій А і Б на основі таких статистичних даних за минулі періоди (t).

Задача 19. Вибрати найменш ризикований набір товарів (з трьох можливих) на основі:

Ø визначення частки асинхронності коливань попиту на товари;

Ø графічного відображення динаміки попиту;

Ø розрахунку коефіцієнта кореляції.

Вихідні дані:

Поиск по сайту: