Внутрішні діаметри водопіднімальних та повітряних труб ерліфта

6 Основи методики розрахунку зон санітарної охорони

Особливості формування і розповсюдження фільтраційного потоку до водозабірних свердловин розглянуто у [12] на прикладі одиночного водозабору в однорідному, необмеженому по розташуванню водоносному горизонту при наявності природнього потоку підземних вод.

Виходячи з цього, задачею гідрогелогічних розрахунків для обгрунтування зон санітарної охорони є визначення основних розмірів та конфігурації області захвату водозабору, яка відповідає розрахунковому періоду T.

Для проведення практичних розрахунків, необхідно спростити конфігурацію зони санітарної охорони водозабірних споруд, схематизуючи гідрогеологічні умови та самі схеми водозаборів.

Зазвичай вони представляються у вигляді одиночних або групових зосереджених водозаборів («великих колодязів») або витягнутих лінійних водозабірних схем.

Таким чином, задача гідрогеологічного обгрунтування зони санітарної охорони водозабірних споруд, зводиться до визначення параметрів R (довжини ЗСО уверх за потоком підземних вод); r (довжина ЗСО вниз за потоком) та d (половина загальної ширини ЗСО).

При цьому в якості вихідних даних для проектування та розрахунків ЗСО повинні бути відомі: тривалість розрахункового інтервалу T, а також величина швидкостей та направлення руху підземних вод в умовах експлуатації водозабірних пристроїв.

Проект зони санітарної охорони (ЗСО) розробляють для джерел водопостачання, ділянок водопровідних спо­руд і водоводів.

Зона санітарної охорони з центром у точ­ці забору води складається з першого поясу — суворого режиму, другого і третього — режимів обмеження.

Межі ЗСО встановлюються такі:

Перший пояс - зона суворого режиму, що включає територію розташу­вання свердловини та водопровідних споруд. Він створюється з метою запобігання можливості випадкового або зловмисного забруднення джерела во­допостачання. При відстані між свердловинами більше 100 м перший пояс ЗСО вста­нов­лю­єть­ся окремо для кожної свердловини.

Межа першого поясу ЗСО встановлюється на віддалі радіусом 30 м від сверд­ловини. При особливих обставинах цей радіус може бути зміненим за результатами спеціальних досліджень, відповідними органами.

По першому поясу ЗСО виконуються заходи, що передбачені [1, п.11.12; 6, п.10.12;12, с.204-205].

Другий пояс ЗСО призначений для захисту водоносного горизонту від мікроб­них забруднень. Оскільки він розташований в межах третього, то він при­зна­чений також для захисту підземних вод від хімічного забруднення.

Основним параметром, що визначає віддаль від границі другого поясу ЗСО до водозабору, є розрахунковий час (Т_м) міграції мікробного забруднен­ня з потоком підземних вод до свердловини, Тому, віддаль від свердловини до його границі повинна бути достатньою для втрати життєдіяльності та вірулентності патогенних організмів, тобто для ефективного самоочищення.

Третій пояс ЗСО призначений для захисту підземних вод від хімічних за­бруд­нень. Контури границь третього поясу визначаються з гідродинаміч­ними роз­ра­хун­ками, виходячи з умов попадання у водоносний горизонт хімі­чних забруднень за її межами.

Переміщуючись з підземними водами від об­ласті живлення забруднюючі інгредієнти дійдуть до свердловини не раніше розрахункового часу Т_х, тривалість якого слід приймати:

Для другого поясу:

- виходячи з часу просування води з мікробними за­брудненнями, для ґрунтових вод, які мають гідравлічний зв'язок з відкритими водоймищами, - 400 діб; для грунтових вод при відсутності такого зв'язку - 400 діб (для III і IV кліматичних районів - 200 діб);

- для напірних і безнапірних міжпластових вод з гідравліч­ним зв'язком з водоймищем — 200 діб; те ж саме, але без гідравлічного зв'язку, - 200 діб (для III і IV кліма­тичних районів допустимі 100 м)[5].

Для третього поясу:

- виходячи з часу просування води з хімічними забруд­неннями - на протязі 25 років.

Зони санітарної охорони повинні бути узгоджені з міс­цевими органами санітарно-епідеміологічної служби, в окремих утруднених умовах розміри деяких поясів і смуг можуть бути скорочені.

Для визначення ширини ЗСО для підземного джерела можна користуватися виразом, коли відсутній природній побутовий потік

, (6.1)

де R - відстань від межі зони при відсутності побутового потоку підземних вод, м; Q _ВОД - продуктивність водозабору, м³/добу; Т _Р - розрахунковий час просування забруднень до водозабору, діб; m - потужність водоносного пласта, м; П - активна пористість.

При наявності побутового потоку в водоносному пласті розмір поясів ЗСО встановлюється згідно з [5].

Поиск по сайту: