АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Міфологічний напрям у літературознавстві та розвиток його у працях М. Костомарова

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. IV. ВПРАВИ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
  3. VI. Напрями, операційні цілі та заходи з їх реалізації
  4. VII. РОЗВИТОК САМОВРЯДУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СТУДЕНТІВ
  5. В другій половині ХХ ст. розвиток неомарксизму був стимульований низкою чинників об“єктивного характеру.
  6. В працях Я. Коменського
  7. В) Екзистенціалізм та його основні напрями.
  8. В) філософський напрямок, що стверджує первинність матерії
  9. Виберіть етіологічний фактор обумовлюючий розвиток сальмонельозу.
  10. Видатки на розвиток фізичної культури та спорту
  11. Визначення напряму дослідження
  12. Вимоги до звіту про технологічну практику за напрямком підготовки

Питання до заліку «Історія українського літературознавства»

(4 курс заочної та денної форми навчання)

Доц. О.О. Подлісецька

1. Предмет і метод літературознавства. Зв'язок літературознавства з іншими
гуманітарними науками.

2. Періодизація. Особливості розвитку українського літературознавства і зв'язок його із світовою наукою про літературу.

3. Фольклорне і художнє літературознавство. Античний розквіт і середньовічна принагідність літературознавства.

4. Епоха Ренесансу і розвиток неокласичної (поетикальної) школи в науці про літературу.

5. Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні
вітчизняного літературознавства.

6. Формування історичної школи як вияв романтизму в науці про літературу.

7. М. Максимович і його принципи наукового аналізу літературних творів.

8. “Романтичне літературознавство” представників “Руської трійці” та Кирило-Мефодіївського братства.

9. П. Куліш як один з основоположників української літературної критики нового періоду.

Міфологічний напрям у літературознавстві та розвиток його у працях М. Костомарова

11. М. Костомаров про сучасний йому літературний процес. Стаття “Огляд творів, писаних малоруською мовою”.

12. Теоретичне обґрунтування природи фольклорного і міфічного символу в праці М. Костомарова “Слов'янська міфологія”.

13. Поняття “міфологізм” як метод і як форма художнього мислення.

14. Порівняльно-історична методологія в дослідженні природи міфа і його ролі у формуванні пізні­ших національних мистецтв в особі М. Драгоманова.

15. Погля­ди на міф братів Грімм, Ф. Буслаєва, О.Веселовського

16. Культурно-історичний напрям. І. Тен.

17. Трактування української лі­тератури в праці “Очерки истории украинской литературы” М. Петрова.

18. Наукова спадщина М. Дашкевича і проблема компаративних досліджень літератури.

19. М. Драгоманов і його порівняльна методологія в дослідженні фольклорної та професійної літератури.

20. “Історія українського письменства” С. Єфремова.

21. “Харківський період” психологічного напряму: теоретичні праці О. Потебні і Д. Овсянико-Куликовського.

22. Психологічний напрям і феномен психоаналізу.

23. Зміст поняття “філологічна школа” і місце її в історії літературознавства.

24. Ситуація в українській науці про літературу на початку XX ст. Леся Українка і тлумачення нею неоромантизму.

25. Дискусія І. Франка і М. Вороного про нові шляхи літератури.

26. Критична діяльність авторів з оточення “Молодої музи”. Б. Лепкий і його “Начерк історії української літератури”.

27. Естетичні позиції літературних критиків з “Української хати”.

28. Філологічний семінар у Київському університеті під керівництвом В. Перетца.

29. Філологічні традиції в українському літературознавстві
20-х років і розгром їх на рубежі 20-30-х років ХХ ст.

30. Трактування психологічних підходів до творчості, психологічних основ естетики, зміст поняття “історія літератури” в працях І. Франка “Із секретів поетичної творчості”, “Нарис історії україн­сько-руської літератури до 1890 року”, “Література, її завдання і найважніші ціхи».

31. Ситуація в літературознавстві у зв'язку з революційними переворотами 1917-го і наступних років.

32. Зарубіжне та материкове літературознавство України 20-х років XX ст.

33. Теоретичні та історико-літературні праці узагальнюючого характер (Л. Білецький, М. Грушевський, М. Возняк та ін.).

34. Дослідницька робота в системі ВУАН та у вищих навчаль­них закладах (С. Єфремов, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, К. Копержинський та ін.).

35. Утвердження марксистського літературознавства і проб­леми вульгарно-соціологічної методології.

36. Літературна дискусія 1925-1928 рр.

37. Монополія марксистського літературознавства і теорети­чне обґрунтування соцреалізму. Діяльність О. Білецького.

38. Цензурні послаблення в критичній думці періоду війни.

39. Сталінська розправа з кіноповістю О. Довженка “Україна
в огні” й її перенесення на сучасний лі­тературний процес.

40. «Історія української літератури” Д. Чижевського для розвитку літературного процесу.

41.Концепція літературної творчості в критичних виступах
членів МУРу (В. Петров, Ю. Шерех, В. Державін та ін.).


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)