Змiст i обсяг понять

Поняття i уявлення

Крiм уявлень, якi стосуються до будь-якого одного предмета, iснують загальнi уявлення, якi є узагальненими образами багатьох схожих предметiв. Наприклад, можна викликати в своїй свiдомостi уявлення про велике мiсто, не маючи на увазi будь-якого певного мiста, або про грозу взагалi i т. д.

Загальнi уявлення виникають внаслiдок перероблення добутих ранiше сприйнять. Проте, будучи деяким узагальненням, вони iстотно рiзняться вiд понять. У загальних уявленнях головне не видiляється з другорядного. Вони завжди є наочними образами дiйсностi. Через це не можна, наприклад, мати загального уявлення про швидкiсть руху свiтла, бо не можна мати наочного образу такого руху. Але мислити швидкiсть руху свiтла ми можемо, i ми мислимо її через поняття.

На вiдмiну вiд уявлень, поняття належать до сфери абстрактного мислення. Вони утворюються свiдомою дiяльнiстю мислення i, вiдображаючи суть речей, мають стiйкий змiст.

Змiст i обсяг понять

Логiка в кожному поняттi розрiзняє обсяг i змiст.

Змiстом поняття називається сукупнiсть iстотних ознак, об'єднаних у поняттi в одну суцiльну думку про данi предмети. Так, змiст поняття "стратостат " є сукупнiсть його iстотних ознак: повiтряна куля з гондолою, устаткована для польотiв у стратосферу для її вивчення.

Обсягом поняття називається мислима сукупнiсть предметiв, на якi поширюється дане поняття. Так, обсягом поняття "стратостат" будуть всi мислимi види стратостатiв. Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття

Якщо ми вiзьмемо поняття "трикутник", то до обсягу цього поняття ввiйдуть усi мислимi трикутники, а змiст становитимуть тi iстотнi ознаки, якi мисляться в усiх цих трикутниках, тобто "фiгурнiсть", "тристороннiсть". Але якщо ми вiзьмемо поняття "прямокутний трикутник", то обсяг цього поняття буде менший: до нього ввiйдуть не всi мислимi трикутники, а лише частина їх - прямокутнi трикутники. Таким чином, обсяг поняття зменшиться. Тим часом змiст даного поняття розшириться, бо вiн матиме таку ознаку, якої ранiше в ньому не було, а саме ту ознаку, що один з кутiв дорiвнює 90°.

Візьмемо такі два поняття: “злочин” і “посадовий злочин”. Великий обсяг має поняття “злочин”, оскільки воно поширюється не всі злочини, а поняття “посадовий злочин” охоплює тільки частину злочинів, ті, які є посадовими. Зміст же буде більший у поняття “посадовий злочин”, оскільки окрім ознак, властивих усілякому злочину, воно включає ще й ознаки специфічні, ті, якими посадові злочини відрізняються від інших

Зміст і обсяг понять взаємопов’язані. цей взаємозв’язок виражається у законі оберненого відношення між обсягом та змістом поняття – зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і навпаки – зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст.

Цей закон про обернене вiдношення обсягу i змiсту поняття має велике практичне значення.

3. Види понять

ЗА ЗМІСТОМ

Поняття конкретнi i абстрактнi. Конкретнi поняття вiдображають предмети в цiлому. Наприклад, поняття "хвиля", "пiонер", "Болгарiя", "погода", "збирання хлiба" є конкретними поняттями. Абстрактнi поняття вiдображають окремi ознаки предметiв, причому цi ознаки мисляться як самостiйнi. Є, наприклад, бiлi предмети, красивi предмети. Вiд них ми вiдтягаємо ознаки "бiлизна", "краса" i мислимо їх як самостiйнi. Це й будуть абстрактнi поняття.

Поняття позитивнi i негативнi. Позитивнi поняття означають наявнiсть тiєї чи iншої ознаки (бiлий, подiльнiсть), негативнi - вiдсутнiсть ознаки (некрасивий, безтурботний).

Поняття вiдноснi i безвiдноснi. Вiдноснi поняття - це два взаємнозв'язанi поняття, наприклад: "пiвнiч" i "пiвдень"; "начальник" i "пiдлеглий"; "чоловiк" i "жiнка". Безвiдносним поняттям називається таке поняття, яке може мислитись без вiдношення до iншого поняття. Прикладами таких понять можуть бути: "туристський похiд", "збори", "школа", "завод".

ЗА ОБСЯГОМ

Загальнi i одиничнi поняття. Загальнi поняття пов'язанi не тiльки з одним будь-яким предметом, а охоплюють безлiч їх. Iндивiдуальнi (одиничнi) поняття стосуються завжди однiєї певної речi. Так, поняття "людина" можна однаково застосовувати i до Петра, i до Iвана, i до Ганни, i до росiянина, i до китайця; у цьому розумiннi поняття "людина" є загальне поняття. Навпаки, поняття "Хмельницький" означає одну певну особу. Iнодi iндивiдуальнi поняття передаються сполученням ряду слiв, наприклад: "автор роману "Собор", або "найбiльша рiчка в Українi". Нерiдко вони позначаються загальними поняттями iз вказiвним займенником: "ця книга".

Поняття загальнi i збiрнi. Збiрнi поняття, на вiдмiну вiд загальних, вiдображають групу предметiв як єдине цiле, як сукупнiсть ("полк", "бiблiотека", "лiс"). Збiрнi поняття можуть позначатись власними iменами: Альпи, Пiренеї, Гiмалаї, Чорноморський флот. У такому випадку цi поняття набирають характеру одиничних.

Вiдмiннiсть мiж поняттями загальними i збiрними полягає в тому, що значення загального поняття стосується до кожного окремого предмета, який входить до його обсягу (наприклад, поняття "людина" застосовне до кожної окремої людини); навпаки, значення збiрного поняття не застосовне до кожного окремого предмета, який входить до складу групи, позначуваної цим збiрним поняттям, а застосовне лише до всiєї групи. Так, коли я говорю "аудиторiя уважно слухає", то це ще не означає, що кожен присутнiй в аудиторiї уважно слухає.

Кожне поняття, яке розглядається в рiзних вiдношеннях, належить до рiзних видiв. Наприклад, поняття "нацiональнiсть" буде загальним, абстрактним, безвiдносним, позитивним. Поняття "збори" буде збiрним, конкретним, безвiдносним, позитивним.

4. Вiдношення понять щодо обсягу

СУМІСНІ ПОНЯТТЯ

Вiдношення тотожностi. Вiдношення тотожностi показує цiлковитий збiг обсягiв понять. Наприклад: "Київ" - "столиця України". Тотожнi поняття стосуються одного й того самого предмета, через це обсяги їх збiгаються.

Зокрема, вiдношення мiж тотожними поняттями може бути зображене двома кругами, що збiгаються при накладаннi.

Тотожнiсть понять має важливе практичне значення, бо робить можливим замiщати в наших мiркуваннях одне поняття другим. Цiєю операцiєю, наприклад, широко користується математика, коли доводиться вдаватись до перетворення алгебраїчних вiдношень та їх спрощення.

Вiдношення пiдпорядкування. Вiдношення пiдпорядкування - це вiдношення виду i роду. Воно показує збiг обсягу видового поняття з частиною обсягу родового поняття. Наприклад: "кущ" i "рослина". Графiчно таке вiдношення зображується у виглядi двох кругiв, з яких один входить у другий. Це значить, що поняття, бiльше щодо обсягу, включає в себе поняття менше щодо обсягу. Останнє цiлком входить до обсягу першого поняття, становлячи його частину (кущi - частина рослин).

Вiдношення пiдпорядкування понять, тобто вiдношення виду i роду, не слiд плутати з вiдношенням частини й цiлого, наприклад: "мiсяць" i "рiк", "гiлки" i "дерево", "цех" i "завод" належить, як частина до цiлого, але не як вид до роду. Не можна, наприклад, сказати, що "кожен мiсяць i є рiк", але ми говоримо, що "кожен кущ є рослина".

Частковий збiг обсягiв понять або перетинання. Вiдношення часткового збiгу обсягiв понять графiчно подається так. З цього малюнка бачимо, що в деяких понять окремi частини їх обсягiв збiгаються, вони спiльнi (на малюнку ця частина заштрихована). Так, наприклад, у подiбному вiдношеннi можуть перебувати поняття "студент" (А) i "спортсмен" (В). У даному випадку всi мислимi вiдношення мiж цими поняттями можуть бути поданi в таких чотирьох видах:

Деякi студенти - спортсмени.

Деякi спортсмени - студенти.

Деякi студенти - не спортсмени.

Деякi спортсмени - не студенти.

НЕСУМІСНІ ПОНЯТТЯ

Спiвпiдпорядкування. Спiвпiдпорядкуванням понять називається таке їх вiдношення, коли обсяги двох або бiльше видових понять входять до обсягу родового поняття; наприклад, поняття "Африка", "Європа" i "Азiя" є пiдпорядкованими поняттю "частини свiту" i спiвпiдпорядкованими мiж собою. Графiчно це вiдношення подається на мал. 2.3, де А є поняття, до обсягу якого належать поняття В, С, D.

Вiдношення спiвпiдпорядкування є вiдношення видових понять мiж собою у межах одного роду.

Суперечнiсть i протилежнiсть. Вiзьмемо взаємне вiдношення двох понять: "людина" i "не людина". Поняття "не людина" є просте заперечення вiдповiдного позитивного поняття ("людина"). Таке вiдношення мiж поняттями називається суперечнiстю. Зовсiм iнше вiдношення буде в тому випадку, коли ми протипоставимо поняття "добрий" i "злий", "хоробрий" i "боягуз". Такi поняття вказують не тiльки на те, що заперечується, а й на те, що замiсть заперечуваного стверджується. Таке вiдношення називається протилежнiстю.

Поняття суперечливi не допускають нiчого середнього, промiжного; одне поняття виключає друге. Такi є поняття "бiлий", "не бiлий". При наявностi двох протилежних понять може мислитись третє поняття. Наприклад, мiж поняттями "бiлий" i "чорний" може мислитись поняття "сiрий".

Поиск по сайту: