Фонд соціального страхування, його обовязки та права

Згідно з Законом “Про загальнообов’язкове державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 p. №1105-XIV, що був введений в дію 1 квітня 2001 p., всі підприємства повинні реєструватися в регіональних Управлін­нях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування і отри­мати страхове свідоцтво. Розмір страхових внесків залежить від встановленого для підприємства класу професійного ризику (пе­редбачено 20 класів). Клас професійного ризику та страховий та­риф визначає Управління виконавчої дирекції Фонду на підставі Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності” та постанови КМ України від 13.09.2000 р. №1423 “Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання”. Найбільші страхові вне­ски, з урахуванням змін, внесених Постановою КМ України від 27.06.2003 р. № 985, становлять 13,8% (67 клас ризику), найменші - 0,86% (1 клас) від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників за кожний відповідний місяць календарного року, а з урахуванням пільг внески можуть становити лише 0,2%.

Підприємства, де сталися нещасні випадки, переводяться у ви­щий клас ризику рішенням відповідного керівного органу страхо­вого Фонду і, відповідно, сплачують більші страхові внески. Пільги по страховим внескам скасовуються, якщо підприємство штрафуєть­ся за порушення правил охорони праці. Контроль за станом травма­тизму і за відрахуванням страхових внесків здійснюють страхові екс­перти Фонду. Страхові виплати потерпілим виплачує страховий Фонд. Великі страхові внески погіршують матеріальне становище підприємства і змушують власника дбати про стан безпеки й удоско­налювати виробництво, щоб мати пільги і низький клас ризику.

Згідно з Законом “Про загальнообов’язкове соціальне страху­вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата­ми, зумовленими народженням та похованням” працівники, а в окремих випадках і члени їх сімей, забезпечуються в порядку дер­жавного соціального страхування:

1. допомогою по тимчасовій непрацездатності, допомогою по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку;

2. допомогою з нагоди народження дитини, допомогою на по­ховання;

3. пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годуваль­ника, пенсіями за вислугу років для деяких категорій працівників.

Кошти державного соціального страхування можуть витрача­тися на санаторно-курортне лікування працівників, на обслугову­вання профілакторіями, на дієтичне харчування.

По тимчасовій непрацездатності сума виплати може дорівню­вати повному заробітку.

Приклади:

1. Петренко Петро Іванович загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 11.09.2011 р. під час роботи на ТОВ «Альянс». Середньомісячний заробіток до настання страхового випадку становив 2500,00 грн. Сім’я загиблого на день смерті складалася з трьох осіб: сам потерпілий, дружина, яка не працює, та дитина 6 років.

Поиск по сайту: