АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Норми щодо санітарно-побутових приміщень залежно від групи виробничих процесів

Читайте также:
  1. D. Набір функціональних приміщень приймального відділення
  2. II. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів.
  3. IV. ГИГИЕНИЧЕСКОЕ НОРМИРОВАНИЕ
  4. А)економія за рахунок масштабів, тов..диференціація, вимоги інцест., перехідні витрати, доступ до каналів розподілу, відносні перевитрати незалежно від масштабу
  5. Але спочатку фашистські, як, власне, й більшовицькі групи в Росії та націонал-соціалістичні – у Німеччині, були малочисельними й малопомітними в політичному житті.
  6. Аналіз використання виробничих потужностей
  7. Аналіз непрямих (накладних) виробничих витрат
  8. Батьківські консультативно-корекційні групи.
  9. БЕЗПЕЧНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
  10. Береги сторінки паперу залежно від типу шрифту і міжрядковим інтервалом
  11. В залежності від вихідних даних та способів їх поєднання всі методи діляться на 2 класи.
  12. Ваш рейтинг Рейтинг групи

Стіни та перегородки приміщень душових, переддушових, умивальних, туалетів, кімнат для куріння, приміщень для сушіння та знепилювання спецодягу необхідно виконувати висотою 2 м від підлоги в світлих тонах із матеріалів, які допускають їх легке чищення та миття водою із застосуванням миючих засобів. Підлоги санітарно-побутових приміщень повинні бути вологостійкими і в той же час мати неслизьку поверхню. Особливо це важливо для душових, переддушових, умивальних та гардеробних приміщень.

Проектувати душові, переддушові, умивальні, туалети, гардеробні необхідно окремо для мужчин і жінок.

Гардеробні служать для зберігання вуличного, домашнього, робочого одягу та взуття. Гардеробні вуличного, а також вуличного і домашнього одягу в будь-яких випадках можуть бути загальними для всіх груп виробничих процесів. Гардеробні домашнього і спецодягу для груп виробничих процесів їв, 2в, 2г і 36 мають бути окремими для кожної з цих груп.

Табл.2

При списковій чисельності працюючих на підприємстві до 50 осіб допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

Одяг в гардеробних може зберігатись: відкритим способом (на вішаках), закритим (в закритих шафках) та змішаним (один вид одягу зберігається відкритим способом, наприклад вуличний, а інший — закритим). Гардеробні належить влаштовувати, виходячи із умов самообслуговування. Виключення складають гардеробні вуличного одягу і роздавальні спеціального одягу.

В гардеробних застосовуються шафки висотою 1,65 м. Розміри шафок у плані приймаються: для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, костюми, напівкомбінезони) — 0,25x0,5 м для розширеного складу (звичайний склад плюс засоби індивідуального захисту — 0,33x0,5 м; для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс утеплений одяг, валянки, взуття), а також для одночасного зберігання двох різних видів (вуличного і домашнього одягу або домашнього і робочого) — 0,4x0,5 м.

Кількість шафок має дорівнювати списковій кількості працівників. Кількість вішаків (гачків) для окремого зберігання вуличного одягу визначається кількістю працівників у двох найчисленніших суміжних змінах. Довжина вішалки приймається із розрахунку 5 гачків на 1 пог. метр.

Шафки облаштовують відкидними сидіннями, а якщо вони відсутні, то в гардеробних належить передбачити лавки шириною не менше 0,3 м та довжиною із розрахунку 0,6 м на одне місце. Кількість місць для роздягання повинна бути не менше 25% від кількості працівників найчисленнішої зміни. Відстань між рядами шафок з відкидними сидіннями приймається 1,5 м, а при наявності лавок — 2,0 м.

Душові належить розміщувати суміжно з гардеробними. У випадках спільного зберігання в гардеробній всіх видів одягу обладнуються переддушові для переодягання; при кількості душових сіток до чотирьох переддушова не передбачається. Не допускається розміщувати душові та переддушові біля зовнішніх стін будівель.

Кількість душових сіток визначають за даними табл. 1.6.

Душові обладнуються відкритими кабінами, що мають розміри 0,9x0,9 м, загородженими з трьох сторін, а при виробництвах груп їв, 36 — загородженими з двох сторін із наскрізним проходом. Допускається до 20.% душових кабін передбачати закритими (розмірами 1,8x0,9 м). Ширина проходу між рядами душових кабін приймається не менше 2,0 м.

Перегородки виконуються з вологостійких матеріалів висотою 1,8 м і відстанню від підлоги 0,2 м.

Умивальні розміщуються в окремих приміщеннях, суміжно з гардеробними спеціального одягу, загальними гардеробними або в приміщеннях гардеробних. До 40% розрахункової кількості умивальників допускається розміщувати у виробничих приміщеннях поблизу робочих місць.

Умивальники у допоміжних та адміністративних приміщеннях (управління, конструкторські бюро, культурного обслуговування, їдальні) допускається розміщувати в тамбурах при туалетах.

Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65 м, а ширина проходу між рядами умивальників — не менше 2,0 м. Кількість кранів приймається за даними табл. 1 та кількістю працівників найчисленнішої зміни.

Туалети в багатоповерхових виробничих, побутових і адміністративних будівлях належить передбачати на кожному поверсі. При кількості до 30 працівників на двох суміжних поверхах туалет може бути тільки на одному — з найбільшою кількістю працівників, а якщо на трьох поверхах знаходиться не більше 10 працівників, то може бути лише один туалет.

Допускається улаштовувати спільний туалет для чоловіків і жінок при загальній кількості працівників найчисленнішої зміни не більше 15 осіб.

Вхід до туалету слід передбачати через тамбур із дверима, які самі зачиняються. В тамбурах тоалетів розмішуються умивальники із розрахунку один умивальник на чотири кабіни, при меншій кількості кабін — один умивальник на кожний туалет. Туалетні кімнати обладнують підлоговими чашами або унітазами, які розміщуються в окремих закритих кабінах розмірами 1,2x0,9 м, висотою перегородок 1,8 л* і дверима, що відкриваються назовні.

Кількість підлогових чаш або унітазів приймається із розрахунку один унітаз (чаша) на 15 чоловік. В чоловічих туалетах встановлюються також і пісуари із розрахунку: 1 індивідуальний пісуар або 0,4 м настінного лоткового на 1 унітаз (чашу). При розташуванні пісуарів навпроти кабін ширина проходу між ними повинна бути не менше 2 м.

Кімнати для куріння належить розміщувати суміжно з туалетами або приміщеннями для відпочинку та обігрівання. Площа кімнат для куріння визначається із розрахунку на одного працюючого в найчисельнішій зміні: 0,03 м- для чоловіків і 0,01 м2 для жінок, але не менше 9,0 м2. У найчисельнішій зміні при кількості працівників менше 100 обладнують спеціальні місця для куріння на сходових клітках, в тамбурах при туалетах, де вивішується знак „Місце для куріння".

Приміщення для обігрівання працівників передбачаються при виробничих процесах групи 2г (табл. 1.5). Площа приміщення для обігрівання працівників визначається із розрахунку 0,1 м2 на одного працівника найчисельнішої зміни, але не менше 12 м.2

 

Таблиця 2. Показники площі адміністративних та побутових приміщень, що використовуються для розрахунків.

Приклад. Визначити необхідні площі адміністративних та побутових приміщень при проектуванні міської друкарні, якщо попередньо визначено, що відповідно до плану випуску книжкової продукції спискова кількість працівників друкарні повинна становити N = 120 осіб (робітників Np = 95 осіб, інженерно-технічних працівників та молодшого обслуговуючого персоналу = 17 осіб, службовців Nc = 8 осіб).

Визначаємо очікувану кількість чоловіків і жінок друкарні, використавши для цього відповідні співвідношення, що характерні для поліграфічних підприємств, які випускають книжкову продукцію: = 0,45 • N = 0,45 ∙ 120 = 55 осіб, = 0,55 • N = 0,55 • 120 = = 65 осіб. Серед працівників робітничих професій: Np ч = 0,45 • Np = 0,45 ∙ 95 = 43 особи, Np ж = 0,55 • Np = 0,55 • 95 =52 особи.

Оскільки коефіцієнт складу найчисленнішої зміни приймається 0,65—0,85, то очікувана кількість жінок та чоловіків у найчисленнішій зміні буде: N3ч = 0,8 • Nч = = 0,8 • 55 = 44 особи, N3ж = 0,8 • Nж = 0,8 • 65 = 52 особи, N3 = 96 особи, а серед працівників робітничих професій — N3p ч = 42 особи, N3P ж = 42 особи, (N3p = 76 особи).

Використовуючи дані табл. 2 визначаємо необхідні площі адміністративних та побутових приміщень.

Завдання: Виконати первинні оціночні розрахунки виробничих, санітарних та адміністративно-побутових приміщень згідно індивідуального завдання (варіанти завдань видаються викладачем).

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)