Рекомендовані джерела

1. ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання; (ГОСТ 7.1 – 2003, ІDT) [Текст]. – Замість ГОСТ 7.1 − 84; чинний з 2007-07-01. – К., 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

2. Курсова і дипломна роботи: вимоги України [Електрон. ресурс] // Херсонський державний університет: [офіц. сайт] – Режим доступу: http://www.university.kherson.ua/. – Назва з екрану.

3. Методичні рекомендації до написання курсових та дипломних робіт [Електрон. ресурс] // Херсонський державний університет: [офіц. сайт] – Режим доступу: http://www.university.kherson.ua/. – Назва з екрану.

4. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт [Електрон. ресурс] // Херсонський державний університет: [офіц. сайт] – Режим доступу: http://www.university.kherson.ua/. – Назва з екрану.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови: підручник / О.Д. Пономарів. – Вид. друге, стер. – К.: Либідь, 1993. – С. 92–101.

6. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті [Текст] // Як правильно оформити дисертацію та документи атестаційної справи: зб. нормат. док. з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Ю. І. Цеков (упоряд.). – [Вид. 2-ге, випр. й допов.]. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України»; Толока, 2010. – С. 25-29.

Практична частина

Зредагуйте речення наукового стилю, дотримуючись принципів об’єктивності, логічної послідовності, точності, однозначності, ясності, стислості, відсутності надмірної образності й емоційності.

1. На наше власне переконання, філософські надбання відомого філософа Ніцше досить вдало схарактеризував класик української літератури: «Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах…»… 2. Гнівно затаврував винуватців трагічного нещастя геніального вченого Паскаля Дені Дідро. 3. У роботі зроблено дослідження функції префіксів через їх характерну рису – участь у процесі внутрішньочастиномовного словотвору. 4. Художник вніс вагомий внесок у мистецьку скарбницю своєї рідної країни, відтворивши у власних творах красу рідного краю. 5. На сьогоднішній день у сучасній науці нашого погляду дотримуються такі науковці, як І. Павлов, В. Бехтерєв, І. Сєченов.

2. Оформіть записки науковців у зв’язні тексти, використовуючи непряме цитування.

А) Л.В. Щерба [Щерба, с. 100-101]: слово – частина речення, яку ми можемо, не змінюючи значення, уживати самостійно, тобто у вигляді окремого речення.

Л. Блумфільд [Блумфильд, с. 23]: слово – мінімальна вільна форма; форма, яка має здатність вимовлятися окремо і яку не можна поділити на частини, компоненти, здатні вживатися у висловленні окремо.

О.І. Смирницький [Смирницкий, с. 105]: слово – лексична одиниця, характер якої визначуваний синтаксично.

Б) М. Грушевський [Грушевський, с. 75]: Нарід український не забув Богданови того добра, якого хотїв для України славний гетьман. Він оспівав Богданові дїла в піснях і думах, як нї одного з гетьманів. Він донїс сї піснї і думи до наших часів, як не донїс такої памяти нї про кого і нї про що в усїй історії українській!

І. Крип’якевич [Крип’якевич, с. 170]: Козацькі самостійницькі стремління заломлювались і безнастанно, повстання за повстанням спливали кров’ю, але ці змагання поновлювалися постійно з дедалі більшою енергією. У довголітній боротьбі витворився цінний державницький матеріал, що тільки чекав будівничого, який ужив би його для завершення будови. Цим будівничим став Богдан Хмельницький.

І. Огієнко [Огієнко, с. 48]: Революція на своє чоло поставила Богдана Хмельницького – пізніше гетьмана України, людину для свого часу, безумовно, сильну та надзвичайно талановиту.

Поиск по сайту: