Нормування робочого часу та часу відпочинку

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками, є "Кодекс законів про працю України" (далі - Кодекс).

Кодекс трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. Кодекс спрямований на охорону трудових прав працюючих.

У Кодексі передбачені положення нормування робочого часу. Тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників зайнятих з шкідливими умовами праці - не більше 36 год. Для осіб віком: 14-16 р. - 24 год., 16-18 р. – 36 год. Також встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (вчителі, лікарі). Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на 1год, при роботі в нічний час скорочується на 1год.(22год-6год). Оплата у нічний час проводиться у підвищеному розмірі передбаченою колективною угодою, але не менше 20%. Надурочні роботи не повинні перевищувати 4 год протягом двох днів підряд і 120 год. на рік. Надурочні роботи та роботи у вихідні дні допускаються тільки у виняткових випадках

- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії;

- при проведенні робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку

- для усунення випадків, що порушують їх функціонування;

- при необхідності закінчити роботу по ремонту обладнання, зупинка якого призведе до простою багатьох працівників;

- при необхідності вантажно - розвантажувальних робіт з метою усунення простою рухомого складу;

- для продовження роботи при неявці працівника, що заступає на зміну.

До цих робіт не залучаються особи, що не досягли 18 р., вагітні жінки, жінки, що мають дітей до 3р.. За згодою працівника залучаються матері у яких діти 3-14 р., дитина-інвалід; інваліди, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям.

Надурочні роботи проводяться з дозволу профспілкового комітету, а у вихідні дні крім цього письмовий наказ власника.

Компенсація за роботу у вихідні дні за згодою сторін може надаватися відгулом або оплатою у 2-ному розмірі. Оплата надурочних робіт за перші 2год. проводиться в полуторному розмірі, а послідуючі у подвійному розмірі.

На безперервно діючих підприємствах, на окремих видах робіт допускається з погодженням профспілок запровадження підсумкового обліку робочого часу, з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий не перевищувала нормального числа робочих годин. Так у сільському господарстві надано право по погодженню з профспілкою у період напружених польових робіт (посів, догляд за посівами, заготівля кормів, збирання врожаю та інше) у разі особливої виробничої необхідності збільшувати тривалість робочого дня працівників рослинництва та підрозділів, що обслуговують рослинництво, але не більше 10 годин з компенсацією переробленого часу у менш напружені періоди року. У зв’язку з цим вводиться сумарний облік робочого часу. При неможливості скорочення тривалості робочого дня працюючим за перероблений час можна надавати додаткові дні відпочинку по 5 днів на місяць. Якщо працюючим не були надані дні відпочинку, проводиться оплата згідно діючого законодавства.

Перерва для відпочинку надається, як правило через 4 год. після початку роботи і тривалістю не більше 2год. Вона не включається в робочий час. Час перерви працівник використовує на свій розсуд, має право відлучатися з робочого місця.

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд з своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією, або виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника проводиться доплата за суміщення професій.

Керівники державних підприємств, їх заступники, керівники підрозділів не мають права працювати за сумісництвом (крім наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності). Запис у трудову книжку про роботу по сумісництву заноситься по бажанню за місцем основної роботи. Звільнення по сумісництву може бути у випадку коли приймають на роботу працівника, який не є сумісником.

У разі виробничої потреби чи в разі простою підприємства працівник може бути переведений на іншу роботу в даній місцевості на протязі місяця, з заробітною платою не нижчою чим була.

Звільнення працівника:

- при невиконанні працівником покладених на нього обов’язків, якщо до цього на нього накладалося дисциплінарне стягнення (догана). Через рік знімається.;

- прогулу (відсутності на роботі на протязі 3 годин і більше без поважних причин);

- не вихід на роботу протягом 4-х місяців внаслідок тимчасової непрацездатності;

- поновлення судом на роботі працівника, що працював там раніше;

- вчинення на роботі розкрадання майна чи іншого кримінального вчинку по вироку суду;

- вчинення працівником, який виконує виховні функції аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

- при скороченні штату у зв’язку із змінами в організації праці;

Відсторонення робітника від роботи допускається у разі появи на роботу у нетверезому стані, при відмові чи ухиленні працівника від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці.

Відпустки

Установлюються такі види відпусток:

1. Щорічні відпустки:

- основна відпустка;

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

- додаткова відпустка за особливий характер праці;

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3. Творча відпустка;

4. Соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

5. Відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.