Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон

Потенційна пожежна небезпека будівель і споруд залежить як від питомого навантаження та властивостей матеріалів, що знахо­дяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестій­кістю.

Під час пожежі на будівельні конструкції крім статичного і динамічного навантажень діють також високі температури. В результаті цього вони можуть деформуватися, прогріватися до висо­ких температур чи руйнуватися. Умови розвитку пожежі у спору­дах визначаються вогнестійкістю конструкцій.

Вогнестійкість – це здатність матеріалів (конструкції, будів­лі) чинити опір вогню протягом певного часу, зберігаючи при цьому всі експлуатаційні властивості Вогнестійкість оцінюється часом, протягом якого конструкція чи її елемент під дією вогню зберігає свої властивості без руйнування, деформації та тріщин.

Період, протягом якого будівельні конструкції чинять опір дії вогню до втрати ними несучих (експлуатаційних) властивостей, називається межею вогнестійкості.

Ступінь вогнестійкості — це нормована характеристика вог­нестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестій­кості основних будівельних конструкцій

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.

Залежно від того, з яких матеріалів споруджена будівля або її окремі елементи, вона матиме певний ступінь вогнестійкості.

Розрізняють будівлі І II, III, IV і V ступенів вогнестійкості.

Будівлі І ступеня вогнестійкості побудовані лише з неспалимих матеріалів з межею вогнестійкості 0,5-2,5 год.

У будівлях II ступеня вогнестійкості всі елементи також виконані з неспали­мих матеріалів, але з меншою межею вогнестійкості – 0,25-2,0 год.

До III ступеня вогнестійкості належать будівлі, в яких основні несучі конструкції побудовані з неспалимих матеріалів, а допоміжні (перегородки, стеля) – з важкоспалимих. Вони ма­ють межу вогнестійкості 0,25-0,75 год.

У будівлях IV ступеня вогнестійкості всі елементи конструкції виконані з важкоспалимих матеріалів з межею вогнестійкості 0,25-0,5 год.

У будівлях V ступеня вогнестійкості всі елементи спалимі.

Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів с.- г. підприємств

При складанні генеральних планів сільськогосподарським підприємств питання пожежної безпеки вирішують одночасно з пи­танням виробничої санітарії, технологічної послідовності виробни­цтва і економічної доцільності.

Відповідно до вимог пожежної безпеки генеральні плани сіль­ськогосподарських (та інших) підприємств повинні: забезпечувати необхідну безпечну відстань від меж підприємства до сусіднього підприємства (об'єкта), населеного пункту, магістральних залізниць, трубопроводів і водних шляхів; передбачати правильний вибір зон для окремих будівель і споруд залежно від їх призначення та інших ознак; задовольняти вимогам щодо вибору необ­хідних протипожежних розривів між будівлями і спорудами.

В окремих випадках відстань між підприємством або окремим виробництвом (ремонтна майстерня, пункт ТО, ферма тощо) і на­селеним пунктом (магістраллю певного значення) визначається розмірами санітарно-захисних зон, які, як правило, за своїми роз­мірами перевищують розміри протипожежних розривів.

Протипожежним розривом називають відстань між об'єктами, яка запобігає поширенню пожежі від об'єкта, що горить, на інші внаслідок перекидання вогню або дії променевої теплоти.

Залежно від ступеня вогнестійкості житлових і громадських будівель віддаль від них повинна становити: для складу кам'яного вугілля – 6-15 м; фрезерного торфу – 18-36, грудкового торфу – 12-24, дров і лісоматеріалів – 12-30; сіна, соломи, льону, конопель, необмолоченої хлібної маси – 30-50; легкозаймистих рідин – 18-36; горючих рідин – 18-36; відкритих майданчиків для зберігання сільськогосподарської техніки – 15-20 м.

До усіх будівель і споруд має бути вільний під'їзд пожежних автомобілів по всій їх довжині з одного боку, якщо ширина бу­дівлі до 18 м, і з двох, якщо ширина будівлі понад 18 м. Під’їзні дороги повинні мати ширину 6 м, а віддаль від основної доро­ги до будівель – не більш як 25 м.

До об'єктів, що є джерелами води для пожежних технічних засобів, а також навколо них, повинні бути дороги або спеціальні майданчики з твердим покриттям для розворотів пожежної техніки.

На фермах, комплексах, пунктах переробки сільськогосподар­ської продукції дороги мають бути кільцевими, а тупикові під'їзди закінчуватися кільцями радіусом не менш як 10 м або майданчиком розміром 12х12 м для розвороту пожежних автомобілів. Внутрішньогосподарські дороги, в'їзди і під'їзди взимку необхід­но очищати від снігу і постійно утримувати в справному стані.

На території населеного пункту і господарства обладнують пожежні депо для виробництв категорії А, Б і В з радіусом обслу­говування 2 км, для Г і Д – 4 км.

Населені пункти чисельністю понад 5000 чоловік повинні забезпечуватися пожежним автомобілем. У населених пунктах мен­шої чисельності населення допускається мати пожежну помпу і пристосовану для гасіння пожеж сільськогосподарську техніку.

Гаражі, навіси для зберігання сільськогосподарської техніки, майстерні і пункти технічного обслуговування розміщують на окремих майданчиках із ступенями вогнестійкості: при зберіганні більш як 100 автомобілів II, від 50 до 100 – III, від 21 до 50 – IV, 20 і менше – V.

Сільськогосподарські машини розміщують так, щоб була мож­ливість їх евакуації на випадок пожежі.

3. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту

Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).

Власники підприємств, а також орендарі повинні:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід з цих питань;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог, стан­дартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здій­снювати постійний контроль за їх додержанням;

- організовувати навчання працівників правилам пожеж­ної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у випадках, коли в нормативних актах відсутні необ­хідні вимоги для забезпечення пожежної безпеки, вжива­ти необхідних заходів, погоджуючи їх з органами держав­ного пожежного нагляду;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвен­тар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби, відповідно до встановлено­го порядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- подавати на вимогу органів Державної пожежної охо­рони відомості та документи про стан пожежної безпеки на підприємстві та продукції, що виробляється;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправ­ність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття шляхів та проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

Як відомо, зараз на багатьох підприємствах частина виробничих, складських, адміністративних приміщень та обладнання передана в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності. У зв'язку з цим треба мати на увазі, що обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі про оренду.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України “Про пожежну безпеку”, підприємства, які мають, або утримують пожежні команди з виїзною пожежною технікою, частково звільняються від сплати податків на прибутки, а підприємства, що виробляють продукцію протипожежного призначення та надають послуги, пов'язані з запобіганням, або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсягу виконаних робіт.

Для створення системи протипожежного захисту керівник (власник) підприємства згідно з нижче приведеним алгоритмом має здійснити такі організаційні заходи:

- забезпечити якісне і вчасне виконання чинного законо­давства з питань пожежної безпеки, відповідних постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень місцевих органів влади, вищих відомчих організацій, норм та правил пожежної безпеки;

- призначити своїм наказом відповідальних за проти­пожежний стан;

- визначити порядок проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму;

- створити пожежно-технічну комісію;

- створити добровільну пожежну дружину;

- здійснити страхування працівників відомчої пожежної охорони (коли вона є на підприємстві) та членів добровільної пожежної дружини коштами підприємства;

- визначити режим роботи підприємства та організувати чергування у вихідні та святкові дні;

- забезпечити додержання протипожежного режиму на підприємстві, для чого розробити та затвердити відповідні інструкції про заходи з пожежної безпеки і контролювати їх виконання;

- визначити порядок проведення огляду приміщень перед їх закриттям;

- встановити порядок проведення вогневих та вогненебезпечних робіт;

- призначити (у кожному окремому випадку) відповідальних осіб за виконання приписів органів державного пожежного нагляду;

- включити питання про виконання капітальних протипо­жежних заходів до планів розвитку підприємства, поліпшення умов та охорони праці;

- забезпечити виділення коштів на протипожежні заходи;

- на підставі аналізу пожежної небезпеки розробити за­ходи щодо посилення протипожежного захисту;

- включити питання забезпечення протипожежного за­хисту до функціональних обов'язків посадових осіб під­приємства, а також до колективних договорів;

- визначити можливість (місця) паління, застосування побутових нагрівальних приладів;

- визначити місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничих приміщеннях і на тери­торії; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітропроводів вентиляційних камер від горючих нашарувань;

- встановити порядок проведення планово-профілактичних ремонтів та оглядів електроустаткування, опалюваль­ного, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- встановити порядок виклику членів добровільної по­жежної дружини та відповідальних посадових осіб, порядок відключення від мережі електроустаткування в разі пожежі;

- визначити порядок дій на випадок пожежі, евакуації людей та матеріальних цінностей, забезпечити їх систематичне відпрацювання.

Організація протипожежного захисту підприємства здійснюється за схемою (рис. 2).

Якщо на промисловому підприємстві здійснюється перепланування будівель, приміщень, споруд, зміна технології, штатного розкладу, то адміністрація повинна забезпечити вчасну переробку інструкцій та планів евакуації

Біля телефонних апаратів мають бути вивішені або наклеєні на самі апарати, спеціальні таблички з указаним номером телефону для виклику пожежної охорони.

Треба розробити окрему інструкцію для працівників охорони підприємства, в якій необхідно визначити їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожеж­ного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежегасіння, а та­кож обов'язково вказати, хто з посадових осіб адміністрації має викликатися в нічний час у разі пожежі. Для цього у приміщеннях та постах охорони має бути список відповідних посадових осіб підприємства із зазначенням їх домашньої адреси та телефонів.

Система протипожежного захисту підприємства забезпечує досягнення своєї мети тільки тоді, коли буде ефективно працювати. Оскільки окреслена нами схема базуєть­ся на відповідних функціях конкретних працівників та службовців, то дуже важливим фактором її забезпечення є контроль. Тому власник (керівник) підприємства повинен вживати відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками об'єкту встановленого протипожежного режи­му, вимог правил пожежної безпеки та інших норматив­них актів, які діють у цій сфері.

Рис. 2. Схема протипожежного захисту підприємства

Поиск по сайту: