 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Склад і структура доходів Державного бюджету України
Державні доходи — це грошові відносини, які складаються між державою та юридичними і фізичними особами у процесі відчуження й акумуляції частки вартості ВВП у загаль-
недержавному фонді з метою їх подальшого використання, тобто для здійснення державою своїх функцій.
Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом України про державний бюджет на відповідний рік.
До доходів загального фонду державного бюджету відносять доходи, які використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків й не спрямовані на конкретну мету.
Доходи спеціального фонду Державного бюджету використовуються лише для фінансування конкретних цілей.
Доходи державного бюджету класифікують за такими ознаками:
1) за джерелами формування:
— доходи, отримані від розподілу додаткової вартості(НД);
— доходи, які входять до складу фонду (частка амортизаційних відрахувань);
— доходи від реалізації національного багатства.
2) за соціально-економічними ознаками:
— доходи від господарської діяльності;
— доходи від використання природних ресурсів;
— доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
— доходи від банківської діяльності;
— доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів;
— державне мито;
— мито;
— внески та інші неподаткові доходи;
— доходи від приватизації;
— доходи від громадян та ін.
З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи усі вони поділяються на закріплені та регулюючі. У державному бюджеті є тільки закріплені доходи, у місцевих — і закріплені, і регулюючі.
Закріплені доходи — це кошти, які за постійно чинними нормативними актами віднесені до бюджетів відповідних рівнів на невизначений час, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі. Закріплені доходи утворюють основу дохідної бази кожного бюджету.
Регулюючі доходи — це доходи, надходження яких у бюджети нижчого рівня визначаються щорічно Верховною Радою України та які передбачені в законі про державний бюджет на поточний рік і перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи.
3) за методами залучення коштів:
— податкові надходження (податки, збори та обов'язковіплатежі);
— неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, надходження від штрафів та ін);
— доходи від операцій з капіталом (надходження коштіввід реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємця перейшло у власність держави, та скарбів);
— офіційні трансферти (субвенції, дотації, субсидії);
4) за умовами повернення:
— зворотні доходи — розміщення державних позик;
— незворотні доходи — платежі та відрахування юридичних і фізичних осіб.
5) за рівнем централізації:
— децентралізовані — доходи, що використовуються замісцем утворення;
— централізовані — доходи, що концентруються у державному бюджеті та інших цільових централізованих фондах грошових коштів.
6) за надходженням від форми власності:
— доходи від державної форми власності;
— доходи від інших форм власності.
Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (20—30 %). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок збільшення податків, а за рахунок введення нових неподаткових зборів і платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету.
Склад неподаткових надходжень (доходів бюджету), на відміну від податкових, є досить широким. Неподаткові надходження можна поділити на кілька груп. Зокрема це доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження (табл. 7.3).
Доходи від операцій з капіталом — доходи бюджету у вигляді надходжень від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.
Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Поиск по сайту: