Журнал реєстрації претензій, пред’явлених підприємству може оформлятися аналогічно

Закінчені претензії і позовні матеріали зберігаються юридичною службою на протязі 3-х років до передачі їх для зберігання в архів. Ці матеріали підшиваються у відповідні папки в тій послідовності, в якій вони були зареєстровані.

Крім того, норми ЦК та ГК встановлюють наступні можливі правові наслідки в разі невиконання або неналежного умов договору: стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язань, інфляційних втрат кредитора.
Однак звертаємо увагу, що норми ГК не містять визначення поняття неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань. Для визначення цих понять необхідно керуватись положеннями ЦК. Так, норма статті 549 ЦК визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штраф - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Пеня - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Слід зауважити, що при укладенні договору сторони можуть передбачити наступний порядок застосування господарських санкцій, а саме:
• стягнення тільки штрафних санкцій;
• стягнення шкоди крім штрафних санкцій;
• стягненню підлягають штрафні санкції або відшкодування шкоди.
У разі відсутності умов договору про такому порядку застосування санкцій застосовуються загальні положення законодавства. Так, за загальним правилом пеня застосовується за прострочення платежу. Штраф може бути застосований також за виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом.
Слід зазначити, що згідно з нормами статті 7 ГПК претензія розглядається протягом одного місяця, а у разі, якщо обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю товару, розглядаються протягом двох місяців.
При розгляді претензії підприємства за необхідності мають право звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Акт звірки взаємних розрахунків є важливим доказом в суді, якщо він містить посилання на первинні документи та підписаний уповноваженими представниками сторін.
Податковий облік
Податок на додану вартість
Як ми знаємо, згідно з нормами пункту 188.1 Податкового кодексу (ПК) база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому договірна (контрактна) вартість включає будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг.
Слід зазначити, що нарахування та отримання від боржника сум господарських санкцій (сум забезпечень договірних зобов'язань) згідно з нормами статей 546, 549 ЦК не вважається компенсацією вартості товарів / послуг, а отже, не включається в базу оподаткування ПДВ.
Представники ДФСУ в Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів / послуг, затвердженої наказом від 06.07.2012 № 590 (наказ № 590), повідомили, що «Суми коштів, отримані як сума штрафу та / або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов'язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари / послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів / послуг». Тобто при отриманні від покупця сум штрафів, пені і неустойки у продавця не виникає податкове зобов'язання з ПДВ.
Аналогічно, «суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотків річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу поставлених товарів/послуг». Тобто при сплаті постачальником сум штрафів, пені та неустойки база оподаткування ПДВ не змінюється.
Податок на прибуток
Згідно з нормами пункту 137.13 ПК суми отриманих штрафів, пені, неустойки (за рішенням сторін договору, відповідних державних органів або суду), включаються до складу доходів підприємства датою їх фактичного надходження.
Поряд з наведеними нормами, норми підпункту 136.1.5 ПК дозволяють не включати до складу доходів суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків, понесених підприємством в результаті порушення його прав та охоронюваних законом, а також суми відшкодування моральної шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені підприємством до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.
Отже, в податковому обліку підприємству необхідно чітко відокремити суми неустойки від сум відшкодування прямих витрат або збитків.
У той же час суми штрафів, пені, неустойки, що підлягають оплаті не включаються до складу витрат підприємства - боржника на підставі норм 139.1.11 ПК. Аналогічну думку висловлено представниками ДПСУ в наказі № 590.
Таким чином, кредитор на дату отримання від боржника суми неустойки (штрафів, пені) повинен збільшити на цю суму доходів, а боржник, який сплатив такі суми, не матиме права на включення таких сум до витрат для цілей оподаткування прибутку.
Бухгалтерський облік
Щодо пред'явлених і одержаних штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків та інших господарських санкцій, можна сказати наступне.
Для ведення обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також щодо розрахунків за штрафами, пенею, неустойками, Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291 (Інструкція № 291), призначений субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями». Причому по дебету цього субрахунку відображається виникнення дебіторської заборгованості за вищевказаним розрахунками, за кредитом - її погашення грошовими коштами, ТМЦ або іншими видами активів.
Виникнення дебіторської заборгованості практично завжди пов'язане з визнанням доходу, отже, на дату визнання боржником неустойки, штрафів, пені або рішення суду, у підприємства виникає дохід. Цей прибуток акумулюється на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».
Що стосується сум штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків, підлягають сплаті і оплачених слід зазначити наступне.
Згідно з нормами пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Тобто у підприємства - боржника з'являються зобов'язання, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Для ведення обліку боржником визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів Інструкцією № 291 призначений субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».
Підприємством-покупцем було виставлено претензію підприємству-постачальнику за прострочення поставки продукції на суму 2500,00 грн., що відповідає умовам договору купівлі-продажу. Як відобразити дану операцію в обліку, якщо підприємство-продавець визнало претензію та оплатило неустойку? Які податки з цієї операції потрібно сплатити?

Облік пред’явлених претензій відповідно до Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. ведуть на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” з використанням субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. Виникнення (нарахування) заборгованості за претензіями відображають за дебетом субрахунку, погашення (списання) – за кредитом.

Одночасно з нарахуванням заборгованості за претензією підприємство визнає дохід, який відображають за кредитом рахунку 71 “Інший операційний дохід” за субрахунком 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки”.

Щодо оподаткування операцій за претензіями, то ніяких особливостей не існує. Сума, що нарахована за претензією та визнана боржником, включається до складу валових доходів платника податку та оподатковується за ставкою 25%. ПДВ та інші податки з цієї суми не сплачуються.

Операції з обліку розрахунків за претензіями будуть відображатися наступними проводками:

Наприклад:

1)відображені суми,помилково зняті з поточного рахунку: Дт 374-Кт311;

2)відображені суми штрафів,пені,неустойки,що стягуються за недотримання договірних зобов’язань: Дт374-Кт715;

3)виставлена претензія за оприбутковані ТМЦ: Дт 374-Кт 20,22,28 тощо;

4)відображені суми платежів за претензіями: Дт 30,31-Кт 374;

5)на суми відновлених платежів: Дт 20,92 тощо Кт374.

На Дт 374 відображають такі суми претензій:

1) за виявлені при перевірці розрахунків постачальників невідповідність цін, тарифів, передбачених договорами, арифметичної помилки;

2) за виявлену невідповідність якості або кількості товарів;

3) за брак, що виник з вини постачальника;

4) за суми, помилково списані установами банків з рахунку під-ва.

Підставою для записів операцій на рахунку 374 є:

1) акти прийому вантажів;

2) рішення арбітражних органів;

3) письмові погодження постачальників;

4) виписки банку.

За Кт 374 відображається погашення претензій або їх списання.

Треба також зауважити, що в Інструкції про застосування Плану рахунків не завжди повною мірою надано пояснення щодо застосування регламентованих рахунків. Так, субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» призначено для ведення обліку «розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, недодержками». Виходить, що така характеристика субрахунку не дає права на відображення претензій дебіторам, оскільки їх не можна віднести до жодної групи з наведених у характеристиці субрахунку.

В українській науковій літературі під терміном «претензія» розуміють вимогу кредитора до боржника про добровільну сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи. Виходячи із цього визначення претензії пред'являються не лише до постачальників і підрядчиків, а й до дебіторів, тому що у діяльності будь-якого підприємства виникають події, коли контрагент порушує умови договору і не оплачує поставлений йому товар (надані послуги, виконані роботи), а підприємство може захистити свої порушені права шляхом претензійного врегулювання виниклої суперечки.

При цьому стаття 229 ГК містить спеціальну норму, згідно якої суб'єкт господарських відношень, порушивши грошове зобов'язання, повинен відшкодувати заподіяні таким невиконанням збитки і сплатити штрафні санкції.

Таким чином необхідно зазначити, що характеристика субрахунку потребує редагування, а саме: субрахунок призначено для ведення обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, дебіторам підприємства, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами та пенею.

Поиск по сайту: