Принципи функціонування електронної пошти

Електронна пошта (від англ. Electronic Mail, скорочено e-mail) — це одна з найбільш популярних служб мережі Інтернет. Її основна функція — надати користувачам пошти можливість обмінюватися електронними повідомленнями, якими є звичайні текстові файли.

За роботу електронної пошти в мережі Інтернет відповідають спеціальні поштові сервери. Найбільш відомі з них: українські - online.ua,freemail.ukr.net, російські mail.rambler.ru та mail.ru, американські gmail.com та hotmail.com.

Кожен абонент, який бажає користуватися послугами електронної пошти, має або підключитися до одного з таких серверів та відкрити на ньому електронну поштову скриньку, або узгодити зі своїм провайдером відкриття скриньки на його поштовому сервері. Зазвичай ця послуга надається безкоштовно.

Поштова скринька повинна мати унікальне ім'я, яке називається поштовою адресою. Доступ до цієї скриньки захищений паролем абонента.

Поштова адреса складається з двох частин, відокремлених знаком @, або «at» (читається «ет» або, в країнах СНД, «собака»):

логін@назва_поштового_сервера

де логін — це довільне ім'я користувача, створене за правилами: ім'я має складатися тільки з літер англійського алфавіту, цифр та знаків підкреслення «_»; крім того, ім'я має починатися з букви.

Приклади поштових адрес:

my mail@ukr.net

henry@yahoo.com

Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента в мережі. Усі адреси мають бути унікальними, тобто на одному поштовому сервері не можна створювати дві поштові скриньки з однаковими назвами. Звісно, ніхто не забороняє користувачам мати поштові скриньки на різних серверах та надавати їм однакові або різні імена, наприклад: sveta@mail.ru і sveta@ukr.net.

Для роботи з електронною поштою існує багато спеціалізованих поштових програм: Microsoft Outlook, The Bat!, Eudora та інші. Вони доставляють кореспонденцію з поштового сервера на комп'ютер користувача та навпаки. Крім того, з електронною поштою можна працювати за допомогою веб-сторінки поштового сервера. У цьому випадку доставка пошти на комп'ютер користувача не проводиться.

Пересилання листів електронної пошти виконується таким чином. У разі використання поштової програми користувач створює листи, підключається до мережі Інтернет і відсилає листи до свого поштового сервера, який надішле їх далі адресатові. Одночасно з відправкою програма може доставити отримані нові листи зі скриньки поштового сервера на комп'ютер користувача.

У разі роботи з поштовим веб-сервером користувач за допомогою програми-браузера заходить на веб-сторінку свого поштового сервера, відкриває свою скриньку; там він створює текст повідомлення, вказує адресу одержувача та надсилає лист. Там же він читає отримані листи, відповідає на них, видаляє їх тощо. Листи не доставляються на комп'ютер користувача.

Поштовий сервер відправляє листа до поштової скриньки адресата (яка, можливо, розташована на іншому поштовому сервері). Лист вважається доставленим, і адресат може ознайомитись з його змістом у будь-який момент, підключившись до своєї поштової скриньки. Описаний вище процес доставки листа займає лічені хвилини й навіть секунди незалежно від реальної відстані між кореспондентами. Для електронної пошти не має значення, знаходяться абоненти в сусідніх кімнатах чи на різних континентах.

Зазвичай поштовий сервер повідомляє кореспондента, якщо його лист не був доставлений адресату (наприклад, у випадку, коли кореспондент припустився помилки в електронній адресі).

Поштові стандарти

У мережі Інтернет кожне поштове повідомлення складається з двох частин: заголовка і тіла. Заголовок повідомлення містить службову інформацію (адресу, час відправлення тощо). Тіло містить звичайний текст в ASCII-кодах. Для того щоб надіслати разом із текстовим повідомленням форматовані документи, графічні зображення, звукові файли, їх необхідно додати до тіла повідомлення. Більшість сучасних поштових програм обмінюються повідомленнями в кодуванні MIME (від англ. Multipurpose Internet Mail Extensions — багатоцільові розширення пошти Інтернет). Це універсальна система кодування поштових повідомлень, яка дозволяє додавати до текстових повідомлень будь-яку графічну, звукову та іншу інформацію.

Поштова служба, яка доставляє кореспонденцію з/на комп'ютер користувача, базується на двох протоколах: SMTP та POP3.

Протокол SMTP (від англ. Simple Mail Transfer Protocol — простий протокол передавання пошти) призначений для відправлення повідомлень. За допомогою цього протоколу здійснюється передавання повідомлення на сервер.

Протокол РОР3 (від англ. Post Office Protocol — протокол поштової служби) призначений для отримання вхідних повідомлень. Згідно з цим протоколом відбувається передавання кореспонденції з поштового сервера на комп'ютер одержувача.

Додатковий протокол ІМАР (від англ. Internet Message Access Protocol — протокол доступу до інтернет-повідомлень) слугує для опрацювання вхідних повідомлень, що містять текстовий і гіпертекстовий формати. Останній розширює можливості електронної пошти та забезпечує додавання до тексту повідомлень мультимедійної інформації (рисунків, звуків, анімації тощо).

Поиск по сайту: