|
||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Облік прямих трудових витратПрямі трудові витрати включають заробітну плату основних виробничих робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний виплатити працівникові згідно з якістю та кількістю виконаної ним роботи. Для нарахування заробітної плати слід обліковувати: - виробітку (кількість виготовленої продукції; - використання робочого часу. При визначенні виробітки застосовують такі методи (методи обліку виробітку): 1. інвентарний, при якому облік виробітку здійснюється за кінцевою виробничою одиницею бригади з урахуванням залишків деталей на початок і кінець звітного періоду (масові і великосерійні виробництва на поточних лініях, з нестабільними запасами деталей у незавершеному виробництві, неоднаковим виробітком на окремих проміжних операціях); 2. за кінцевою виробничою операцією, при якій виробіток визначається за кількістю продукції, яка пройшла кінцеву виробничу операцію. Характерний для виробництв, у яких відсутні або стабільні міжопераційні залишки незавершеного виробництва (при цьому виробіток на кінцевій операції відповідає виробітку на будь-якій проміжній операції), а також для виробництв із регламентованим ритмом, який дає змогу визначити виробіток усіх робітників (при бригадній формі організації праці); 3. за кожною виробничою операцією, при якій облік виробітку здійснюється за кожним робочим місцем, для якого характерне виготовлення різних виробів. Метод поширений у серійних та масових виробництвах; 4. розрахунковий, характерний для виробництв, на яких для обліку виробітку неможливо використати жоден із вказаних методів. Способи контролю за використанням робочого часу: 1. жетонний (за допомогою табельних жетонів); 2. картковий (за допомогою контрольного годинника); 3. пропускний (на основі здавання та видавання пропусків); 4. рапортно-відомчий (на основі використання рапорту або табельних відомостей керівника); 5. за допомогою контрольно-пропускних засобів.
Характеристика форм та систем оплати праці надана у табл. 13.4 Таблиця 13.4 - Форми та системи оплати праці
Склад витрат на оплату праці (Закон України „Про оплату праці”): - основна заробітна плата (за розцінкою, тарифною ставкою або посадовим окладом); - додаткова заробітна плата (надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством; премії та заохочення робітникам за виробничі результати; гарантійні та компенсаційні виплати; оплата відпусток; оплата іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці); - інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік; премії за спеціальними системами та положеннями; компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені чинними законодавчими актами або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми). Первинні документи для розрахунку прямих трудових затрат: 1. в індивідуальних виробництвах – наряд для робітників-відрядників; 2. у серійних виробництвах – маршрутний листок, поєднаний зі змінним рапортом, виписаний на відповідну партію продукції. У ньому відображають весь шлях обробки продукції, все операції, які підлягають здійсненню від початку до кінця, за якими можна встановити весь фактичний технологічний процес; 3. в умовах масового виробництва використовують змінні рапорти без маршрутного листка або карти, в яких відображають виробіток робітників. Це пояснюється тим, що у масовому виробництві за кожним робітником закріплюється конкретна операція, яка протягом тривалого періоду не змінюється; 4. доплати робітнику - відряднику нараховуються за листками на доплату, акт про брак, листком простоїв. Інші прямі затрати: - інші прямі затрати, які безпосередньо можна віднести на об’єкт затрат (вартість придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій, палива та електроенергії на технологічні цілі; втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції та витрати на виправлення браку за вирахуванням остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю, яка відшкодовується працівниками, які допустили брак; відрахування на соціальні заходи; плата за оренду земельних та майнових паїв; амортизація). Нарахування у ФСС проводиться за ставками, які встановлюються Законом України про бюджет поточного року. Наприклад, в умовах 2009 р.: - відрахування на обов’язкове державне пенсійне забезпечення 33,2%; - відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 1,6%; - відрахування на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 1,4%; - ставка відрахування на загальнообов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань встановлюється в залежності від галузевої приналежності підприємства. Рахунок 23 “Виробництво” ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності. За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються: - прямі матеріальні витрати: Дебет 23“Виробництво” Кредит 20 “Виробничі запаси” Кредит 22“Малоцінні та швидкозношувані предмети” - прямі витрати на оплату праці: Дебет 23 “Виробництво” Кредит 66“Розрахунки з оплати праці” - інші прямі витрати: Дебет 23 “Виробництво” Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням” Кредит 13 “Знос необоротних активів” Кредит 63“Розрахунки з постачальниками та підрядниками” - списані за відповідним розподілом загальновиробничі витрати: Дебет 23 “Виробництво” Кредит 91“Загальновиробничі витрати” - розподілені на основне виробництво витрати допоміжних виробництв: Дебет 23 “Виробництво” Кредит 23“Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво” - втрати від браку продукції (робіт, послуг): Дебет 23 “Виробництво” Кредит 24“Брак у виробництві”. За кредитом рахунку 23 “Виробництво” відображаються: - фактична виробнича собівартість завершеної виробництвом продукції: Дебет 26 “Готова продукція” Дебет 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” Кредит 23 “Виробництво” - вартість виконаних робіт та послуг: Дебет 90 “Собівартість реалізації” Кредит 23“Виробництво” списання вартості виготовлених напівфабрикатів: Дебет 25 “Напівфабрикати” Кредит 23 “Виробництво” - списання відходів виробництва: Дебет 209 “Інші матеріали” Кредит 23“Виробництво” - списання виходу побічної продукції: Дебет 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Побічна продукція”
Кредит 23“Виробництво” - нестачі цінностей у незавершеному виробництві: Дебет 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” Кредит 23 “Виробництво” собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах виробів, споруд: Дебет 11 “Інші необоротні активи” Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво” - собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах робіт та послуг: Дебет 23 “Виробництво” Кредит 23“Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |