Розділ ІІ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»

Тепер, коли будемо вважати, що керівник (чи відповідальна особа, за розпорядженням керівника) доклали зусиль і здійснили комплекс робіт висвітлених в І розділі і у бухгалтера мається вся інформація про зворотні те незворотні відходи, він може приступити до відображення їх в обліку.

Незворотні відходи - відходи, в яких підприємству нема потреби, вони не можуть бути використані в діяльності підприємства чи реалізовані. Пунктом 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерському обліку запасів, які затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2 (далі - Метод рекомендації №2) зазначається:

«Відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, активом не визнаються.» А тому, незворотні відходи не визнаються активом та обліковуються в обліку тільки кількісному виразі.

Для такого відображення можна застосувати будь-який документ (акт, накладна внутрішнього переміщення, тощо), який би зафіксував кількість таких відходів для відображення на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи".

Цей документ позволить перевірити дотримання норм відходів та стане основою для складання внутрішнього документу - типової форми №1-ВТ первинного обліку відходів та упаковки, яка вводиться вдію з 01.01.2009 року та про яку йшлося в розділі І даної статті.

Зворотні відходи - Метод рекомендаціями №2) зазначається:

«П. 2.1. Запаси визнаються активом, якщо: «...»

існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

вартість запасів може бути достовірно визначена.

Запаси, визнані активом у результаті минулих подій, стосовно яких існує імовірність того, що підприємство не отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, у звітному періоді активами не визнаються....

«...»

2.13. Первісна вартість запасів, що надійшли на склад від забракованих виробів та зворотних відходів виробництва, ліквідації основних засобів, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.

Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Прикладами відходів виробництва можуть бути стружка, обрубки металу, обрізки тканини тощо.

«...»,

5.12. Для відображення в обліку окремих операцій, пов'язаних з рухом запасів, які не відповідають критеріям визнання активів (у тому числі на які підприємство не має права власності), але якими користується або забезпечує їх зберігання, застосовують позабалансові рахунки, передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.»

Порядок оцінки зворотних відходів і супутньої продукції передбачено в пп. 11-12 П(С)БО 16:

«...Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві...
Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту)».

Тобто, якщо відходи призначаються для реалізації, вони повинні оцінюватися за справедливою вартістю, якщо ж для використання на підприємстві - за оцінкою можливого використання. Ціну можливої реалізації може бути визначено за справедливою вартістю на підставі даних про закупівельні ціни на аналогічну продукцію постачальника чи довідки заготівельного підприємства (торгівельної організації). Ціну можливого використання може бути визначено за фактичною собівартістю чи за тією ж справедливою вартістю.

Таким чином, зворотні відходи є матеріальними цінностями, які мають обліковуватись в балансі як запаси. Оприбуткування їх на склад з виробництва оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення). Облік та оприбуткування відходів у вартісній оцінці ведеться в бухгалтерії підприємства по дебету рахунків 201 «Сировина матеріали», 209 "Інші матеріали", 26 «Готова продукція», 28 «Товари» з кредиту 23 «Основне виробництво».

Поиск по сайту: