|
|||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Податок на додану вартістьОб’єктом оподаткування операцій із продажу туристичних послуг, споживання і використання яких здійснюється резидентами за межами митної території України, є комісійна винагорода, отримана суб’єктом туристичної діяльності. При розгляді особливостей оподаткування іноземного і закордонного туризму насамперед слід розкрити поняття «експорт» і «імпорт» послуг. Послуга вважається експортованою, якщо вона надана українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб’єкту господарювання незалежно від місця надання (на території України чи за її межами); імпортованою, якщо вона надана іноземним суб’єктом господарювання українському суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності незалежно від місця надання. Відповідно до ПКУ за нульовою ставкою ПДВ обкладаються операції з надання туристичних послуг на території України у разі їх продажу за межами України безпосередньо чи за посередництвом неризедентів. Будь-які інші турпослуги, що відповідають визначенню експорту послуг, обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%. Операції, класифіковані як внутрішній туризм, обкладаються ПДВ на загальних підставах. Відповідно до ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей у закладах згідно з Переліком [9]. Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам. З 1 квітня 2000р. скасовано пільгу з ПДВ при продажу путівок у санаторно-курортні заклади, розташовані в Автономній Республіці Крим. Крім санаторно-курортного лікування, туристи можуть користуватися в санаторіях медичними послугами, які згідно з підпунктом 197.1.5 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ (послуги з діагностики, медичні послуги), за винятком послуг (масаж, косметологічні послуги), перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98р. №1602. Обов’язковими умовами звільнення від оподаткування є наявність у санаторіїв ліцензії на надання таких послуг та включення їх вартості до загальної вартості путівки. Суб’єктам туристичної діяльності, що одночасно здійснюють неоподатковувані й оподатковувані ПДВ операції, необхідно пам’ятати про необхідність розподілу сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбані товарів (робіт, послуг) у порядку, передбаченому ст. 199 ПКУ. Так, якщо зазначені платники виготовляють і /або придбавають товари (роботи, послуги) частково використовувані в оподатковуваних операціях, а частково ні, то в податковий кредит ними включається тільки та частина суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх виготовлені чи придбанні, що відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Неоднозначною є ситуація з оподаткуванням ПДВ винагороди, отриманої за продаж страхових полісів за агентськими угодами. Відповідно до положень ПКУ базою оподаткування ПДВ є договірна вартість продажу товарів (робіт, послуг), тому суму отриманої страхової винагороди слід включати до бази оподаткування ПДВ, хоча в листі ДПА України від 14.11.97 р. №16-1314/11-9199 вказується, що суми комісійної винагороди є частиною страхового платежу і не оподатковуються ПДВ. У разі, коли підприємство придбаває путівки для своїх працівників, вартість таких путівок відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати від 11.12.95 р. №323 включаються до складу витрат на оплату праці (якщо в колективному договорі передбачена можливість придбання путівок для працівників), а відповідно до ПКУ витрати на оплату праці включаються до витрат, що відносяться до собівартості.. Отже, і сума ПДВ, сплачена при придбанні путівок, згідно з ПКУ, має бути віднесена до податкового кредиту. Видача путівок у бухгалтерському обліку не вважається реалізацією, тому в податковому обліку ніяких доходів і податкових зобов’язань не виникатиме. Якщо ж підприємство за домовленістю із закладом відпочинку чи санаторієм реалізує путівки, їх продажна вартість зараховується до доходу, а сума ПДВ – до податкових зобов’язань. Аналогічною є ситуація, коли підприємство частково оплачує путівки для працівників, тільки в цьому випадку до витрат має бути віднесена лише та частина вартості путівок, яку сплачує підприємство. Єдиний податок Суб’єкт туристичної діяльності може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку (як правило за ставкою 10% або за ставкою 6% від виручки при сплаті ПДВ, при фактичному перерахуванні до бюджету 43% від суми нарахованого податку у 2011р.) за умови додержання критеріїв, передбачених Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р.№727/98 (зі змінами). Об’єктом обкладання єдиним податком, відповідно до ст.1 Указу, є виручка від реалізації туристичних послуг. Транзитні кошти, отримані турагентом для договору доручення, комісії або агентської угоди, не повинні розглядатись як виручка від реалізації, бо вони не є його власністю. Отже, у суб’єкта туристичної діяльності, який виступає посередником (агентом) в угоді, об’єктом обкладення єдиним податком є сума комісійної винагороди. Туристичний збір Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Механізм його справляння регулюється ст. 268 ПКУ.Туристичний збір можна вважати наступником курортного збору, що існував до 01.01.11 р., та скасованого з 01.01.2004 р. готельного збору. Місцеві ради самостійно вирішують, чи встановлювати їм туристичний збір. Таким чином, якщо відповідне рішення місцевої ради відсутнє, такий збір не справляється. У таблиці наведено порівняння курортного і туристичного збору. Аналізуючи порівняльну інформацію, надану в таблиці 1, можна зробити такі висновки: 1) уточнено коло платників збору; 2) згідно з Декретом про місцеві податки розмір курортного збору не міг перевищувати 10 % нмдг. Тепер ставка туристичного збору становитиме від 0,5 до 1 % суми вартості проживання особи, яка споживає туристичні послуги. Здавалося б, збір став соціальне справедливим, оскільки тепер його величина залежить від вартості проживання. Проте у зв'язку з цим можливе подорожчання туристичних послуг; 3) дещо скорочено перелік осіб, які звільняються від сплати туристичного збору. Таблиця 1 Порядок справляння туристичного збору
Форми податкової декларації туристичного збору та перерахунку податкового зобов'язання по цьому збору, затверджені наказом ДПАУ від 24.12.2010р. № 1014.Перерахунок складається у разі уточнення податкових зобов'язань за минулий податковий (звітний) період у складі звітної або нової звітної декларації і подається разом з такою декларацією.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |