АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Характеристика груп рослин стосовно регуляції водообміну

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. I. Общая характеристика договора продажи недвижимости
  3. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  4. S: Установить соответствие между типами общества и их характеристиками.
  5. А. Общая характеристика вены
  6. Аварии на химически опасных объектах, их медико-тактическая характеристика.
  7. Агальна характеристика конституційного права України.
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Административное правонарушение и преступление: сравнительная характеристика.
  10. Амплитудно-частотная характеристика (АЧХ)
  11. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
  12. Артерии. Морфо-функциональная характеристика. Классификация, развитие, строение, функция артерий. Взаимосвязь структуры артерий и гемодинамических условий. Возрастные изменения.

За здатністю регулювати свій водний режим усі рослини можна підрозділити на дві великі групи: 1) пойкілогідрових і 2) гомеогідрових рослин (Walter, 1931, 1967). Перші не регулюють свій водний режим, а другі мають численні анатомічні, біохімічні і фізіологічні пристосування для регулювання свого водного режиму. До останньої групи відноситься найбільше число існуючих видів на нашій планеті. В даний час відомо, що, уже починаючи з групи мохів у наземних рослин виділяються три групи рослин, а саме: пойкілогігрофітів, пойкіломезофітів і пойкілоксерофітів. Дві перші групи пойкілогідрових рослин не виносять зневоднювання до повітряно-сухого стану й у природі живуть у сирих місцях. Третя група – пойкілоксерофіти – здатна виносити без шкоди таке повне зневоднювання і переходити при цьому в стан криптобіозу (анабіозу). Однак майже у всіх рослинних організмів у результаті статевого і безстатевого розмноження виникають утворення, здатні переходити в стан криптобіозу (спори, конідії, аутоспори, акінети, зигоспори, партеноспори). У покритонасінних рослин утворюються спеціальні органи відтворення – насіння або плоди, що до свого проростання знаходяться в криптобіозі (анабіозі), – і, таким чином, рослини здатні переносити несприятливі умови навколишнього середовища.

Найбільша досконалість пристосувальних реакцій до умов навколишнього середовища виробили гомеогідрові рослини, здатні регулювати свій водний режим і зберігати сталість кількості води в організмі. Відповідно до сучасної еколого-фізіологічної класифікації всі рослини підрозділяються на наступні групи (Генкель, 1982):

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)