|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Середні загальноосвітні школиІснує багато типів шкіл: загальноосвітні, гімназії, ліцеї, коледжі, школи з різноманітними нахилами навчання, школи продовженого дня, школи—інтернати тощо. Будинки шкіл розташовуються на земельних ділянках з відступом від червоної лінії не менш, ніж 25 м. Відстань від межі ділянки до житлових будинків повинна бути не менше 10 м. Розрив між будівлями школи з одного боку та житловими і громадськими — з іншого має бути не менш, ніж 50 м. Площа земельної ділянки шкіл визначається пропорційно до кількості учнів. Для початкових шкіл, кількість учнів в яких становить до 40 чоловік ділянка має бути площею 0,3 га; шкіл, кількість учнів в яких становить до 80 учнів — 0,5 га; для неповних середніх шкіл з кількістю учнів до 300 — 1,7 га, для середніх шкіл на 600 учнів — 2,2 га, для середніх шкіл до 800 учнів — 2,5 га; шкіл—інтернатів на 280 учнів — 2,0 га, шкіл—інтернатів на 340 учнів — 2,2 га. В умовах реконструкції площа земельної ділянки шкіл може бути зменшена, але не більш, ніж на 20%. Ділянку школи обгороджують, озеленюють і розбивають на зони: навчально—дослідну, фізкультурно—спортивну, господарську та зону відпочинку. Площа озеленення повинна складати не менше 40—50% від загальної площі ділянки. По межі земельної ділянки улаштовується зелена смуга шириною не менше 1,5 м, а з боку вулиці — не менше 6 м. Спортивна зона споруджується у глибині ділянки. Основними елементами її є гімнастичний майданчик, який обладнується підвісним знаряддям (жердини, кільця, канат), гімнастичною стінкою, брусами тощо. На гімнастичному майданчику виділяється місце для проведення вільних вправ, бігової доріжки, місце для стрибання, для метання предметів, розміщення гімнастичного знаряддя. Волейбольний майданчик повинен мати розміри 18 х 9 м, баскетбольний — 26 х 14 м або 22 х 12 м, футбольне поле — 109 х 69 м або 90 х 50 м, ігровий майданчик — 25 х 13 м. Спортивний майданчик для гри з м’ячем слід розміщувати на відстані не менше 10 м від вікон школи або відділяти від них смугою зелених насаджень. Волейбольні, баскетбольні, городошні та інші фізкультурні майданчики можна розміщувати на віддалі не менше 25 м від стін найближчих будівель, що мають вікна. По периметру ділянки влаштовують смугу зелених насаджень. Будівлі шкіл проектуються переважно триповерховими. Склад і площі приміщень визначають на підставі рекомендацій навчального плану школи з урахуванням необхідності розміщення спеціальних приміщень для організації діяльності груп подовженого дня. Школи повинні мати такі групи приміщень: а) навчальні приміщення для учнів 1— 3 (4)-го класів; б) навчальні кабінети для учнів 4 (5) — 11-го класів; в) кабінет обслуговуючої праці; г) приміщення навчально—спортивного і культурно—масового призначення; д) приміщення для продовженого перебування учнів, їдальня, бібліотека, адміністративно—господарські приміщення та приміщення медичного забезпечення. Для учнів 1 — 4-го класів передбачається виділення окремих класних кімнат відповідно до числа класів, для учнів 5 — 10-го класів — виділення спеціалізованих навчальних кабінетів. З метою забезпечення учнів в кабінетах меблями, які відповідають їх зросту, у великих школах необхідно мати по 2—3 кабінети на кожний предмет, які призначені для різних вікових груп. На кожному поверсі та у блоку навчальних приміщень розміщуються санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток. У залежності від кліматичних умов при входах у приміщення доцільно улаштовувати тамбури (подвійні або потрійні). Для розміщення кабінетів в будівлях шкіл рекомендується використовувати переважно віковий принцип з вертикальними або горизонтальними зв’язками між приміщеннями. На першому поверсі розташовують приміщення, які використовують всі класи: майстерні, кабінети військової підготовки та технічних засобів навчання, лабораторія біології; на другому — кабінети для учнів 5—8 класів, на третьому — кабінети для учнів 9—11 класів. Не слід допускати розміщення навчальних приміщень у підвальних або цокольних поверхах. Кожну класну кімнату і навчальний кабінет розраховують на 25 чоловік для учнів 1—4 класів і на 30 чоловік — для учнів 5—11 класів. Площа класних приміщень повинна бути не менш, ніж 50 м2, висота — менш, ніж 3 м. Вхід у навчальні приміщення повинен передбачатися зі сторони передніх столів і парт. Кількість приміщень, які мають вхід зі сторони задніх столів або парт, не повинна перевищувати 25% від загального числа цих кімнат. У всіх школах, незалежно від числа лабораторій, повинно бути не менше трьох лаборантських приміщень (фізики, хімії і біології) площею 15 м2 кожне. Лаборантські приміщення повинні розміщуватися суміжно з відповідними лабораторіями і з’єднуватися з ними дверима. Для організації трудового навчання в школі треба обладнати: 1) комбіновані майстерні для хлопчиків 9—9 класів з обробки металу, деревини та інших видів праці площею 60 м2 з підсобним приміщенням площею 16 м2 та інструментальною кімнатою площею 16 м2; 2) кабінет обслуговуючої праці для дівчаток 4—8-го класів з обробки тканини і кулінарії площею 50 м2 з підсобним приміщенням площею 16 м2. (у середніх школах на 50 класів слід передбачити 2 кабінети по 50 м2 та підсобне приміщення — 16 м2. 2) майстерня для проведення практикумів 10 — 11-го класів площею 50—66 м2 з лаборантською 16 м2; Приміщення для трудового навчання можна розміщувати на цокольному поверсі з обов’язковим природним освітленням або в окремій споруді (у цьому випадку обладнують гардеробну та санітарні вузли). Площа рекреації (місце для відпочинку учнів під час перерви) повинна складати у школах (в залежності від кліматичних умов) від 0,6 до 0,75 м2 на одного учня. Для рекреації можуть використовуватися коридори з односторонньою забудовою, які мають ширину не менш, ніж 2,8 м. У кожній школі для організації харчування школярів повинна діяти їдальня, яка відповідає всім санітарно—гігієнічним вимогам. Господарську зону рекомендується розміщувати зі сторони входу у виробничі приміщення шкільної їдальні суміжно з навчально—дослідними зонами та забезпечити її окремим в’їздом з боку вулиці. Сміттєзбірники розміщуються на відстані не менш, ніж 25 м від споруди школи. Майданчики для розміщення сміттєзбірників ізолюють щільною смугою зелених насаджень, яка має ширину не менше 3 м та асфальтне або цементоване покриття. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |