АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика

Читайте также:
  1. Атеросклероз: етіологія, патогенез, патоморфологія.
  2. Ботулизм, этиопатогенез, связь ботулизма с определенными продуктами, клинико- эпидемиологические особенности вспышек, лабораторная диагностика, профилактика.
  3. Втома, перевтома, їх профілактика.
  4. Герпесвирусы: классификация, характеристика. Заболевания человека, вызываемые вирусами простого герпеса: патогенез, иммунитет.
  5. Гіпертонічна хвороба – етіологія, патогенез, класифікація.
  6. Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
  7. Кампилобактериоз крс. Эпиза, патогенез, клиника и профилактические и оздоровительные мероприятия.
  8. Лептоспіри і їх характеристика,класифікація.патогенез,імунітет і мб.діагностика. Специфічна профілактика і терапія.
  9. Листериоз- определение бол, этиология, эпиза, патогенез, клиника.
  10. ЛИХОРАДКА ПИРОГЕНЫ, ПАТОГЕНЕЗ, ЗНАЧЕНИЕ, ОТЛИЧИЕ ОТ ГИПЕРТЕРМИЙ
  11. Мікоплазми,класифікація.Біолог.властивості,методи культивування.Патогенез,діагностика.
  12. Неврози. їх види, профілактика

Страфілококові інтоксикації. Ці інтоксикації виникають тоді, коли їжа зазнає обсіменіння різновидами так званих токсигенних стафілококів, які утворюють у ній ентеротоксин. Стафілококовий ентеротоксин термостійкий: він витримує кип'ятіння протягом 2,5—З год.[Джерелом інфікування харчових продуктів стафілококами часто е люди (кухарі, працівники кондитерських підприємств, доярки, домашні господарки) з гнійно-запальними процесами на шкірі рук та інших відкритих ділянках тіла або з катаральними явищами, наприклад, хворі на ангіну. Встановлено, що в період гострого катару верхніх дихальних шля хів під час чхання і кашлю хворого продукти і навколишні предмети зазнають інтенсивного обсіменіння стафілококами. Молоко може інфікуватися у разі маститу корів. Спалах стафілококових інтоксикацій найчастіше пов'язаний із вживанням молока, молочних продуктів (сири, бринза, сиркова маса, морозиво), кондитерських виробів з кремом, особлива із заварним, м'ясних і рибних виробів, варених консервів в олії та ін
Kлінічна картина: інкубаційний період, як. правило, не перевищує 2—4 год, різко виражені явища гострого гастриту, до яких іноді приєднується короткочасний пронос, непостійне і незначне підвищення темі ператури тіла. Тривалість захворювання невелика (1—2 доби).
Крім того, діагноз стафілококового отруєння ставлять на основі сильного обсіменіння стафілококами харчових продуктів і здатності виділених культур виробляти ентеротоксин, який має виражені гемолітичні вла стивості.
Щоб запобігти стафілококовим отруєнням, необхідно дотримуватис чистоти на всіх етапах руху харчових продуктів. Велике значення має зберігання харчових продуктів і готових виробів в умовах низької температури. Особи з гноячковими захворюванням на руках і відкритих ділянках тіла, а також хворі на ангіну і катар верхніх дихальних шляхів не повинні допускатися до робіт, які пов'язані з приготуванням харчових продуктів. Осіб, які мають контакт з крем.ом для тортів і тістечок, необхідно щодня оглядати на відсутність гноячкових захворювань, працівники харчових об'єктів повинні строго дотримуватись правил особистої гігієни.

Поняття про працю і роботу. Фізична та розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці в різних органах та системах. Статична і динамічна (позитивна і негативна) робота. Категорії праці за енерговитратами організму

Праця – цілеспрямована діяльність в процесі якої, впливаючи на природу і змінюючи її, людина створює споживчі вартості. З фізіологічної точки зору праця- це функція людського організму. Під роботою можна розуміти всі види паратворення енергії, в т.ч. ті, котрі зв’язані з діяльністю людини. В цьму розумінні можна говорити про роботу рук, ніг та ін. орг. чи організму вцілому. Робота є категорією фізіологічною. Згідно ГОСТ до легких фіз. робіт (категорія І) відносяться: роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного фіз. напруження чи підняття або перенесення вантажів.(енергозатрати до 172 Дж/с).До роботи середньої тяжкості (категорія ІІ): види діяльності, при яких розхід енергії складає від 172 до 232 Дж/с – категорія ІІа, і від 232 до 293 Дж/с – категорія ІІб. категорія ІІа – роботи пов’язані з постійною ходьбою, що виконують стоячи чи сидячи, але не потребують переміщення вантажу. Категорія ІІб - роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. Тяжкі фіз. роботи (категорія ІІІ) – роботи, пов’язані з систематичним фіз. напруженням, зокрема з постійним перенесеням значних вантажів (> 10 кг) і енерг. затрати >293 Дж/кг. Фізична праця пов’язана восновному з переміщенням у просторі тих чи інших частин тіла. Розумова праця – це діяльність людини, яка потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення й емоціональної сфери. Різновиди розум. праці: творча, праця управлінців, праця мед. працівників, праця учнів і студентів J, операторська праця. Фізіологічні зрушення: Внаслідок м’язового скорочення в орг. людини відбув. низка хім реакцій: -енергія для скорочення м’язів вивільн. внаслідок екзотерм. р-ції розчеплення АТФ на АДФ і фосфорну к-ту, при цьому утв хім. енергія, яка перетворюється у мех. роботу, - під час роботи значно ↑ спожив. О2, - зміни з боку ЦНС, ССС (↑ХОК, ↑ сист. об’єм, розшир. судини м’язів і поверх. судини, звуж. вн. судини, ↓ діастола, ↑ ЧСС, ↑ АТ), зміни крові (↑ к-сть Er i Hb, цукру, молочної к-ти, СО2), ↑t тіла, ↑ легенева вентиляція. Втома L- стан орг. що настає в результаті виконання інтенсивної чи тривалої роботи і характериз. ↓ працездатності. Перевтома L L -висока ступінь втоми при якій є різка невідповідність між затратою енергії і процесом її відновлення. Проф-ка: - орг. труд процесу, -режим праці, - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - сан благоустрій виробн. приміщень, - раціон. харч, - турбота кожної людини про збереж. власного здоров’я і працезд.J.

 

Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

Основними фізичними величинами, що характеризують лазерне випромінювання, є:
• довжина хвилі λ, мкм;
• енергетична освітленість (густина потужності Wi), Вт/см* - відношення потоку випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;
• енергетична експозиція Н, Дж/см2 - відношення енергії випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;
• тривалість імпульсу і, с;
• тривалість впливу t, с — час впливу лазерного випромінювання на людину протягом робочої зміни;
• частота повторення імпульсів fi, Гц - кількість імпульсів за 1 с. При роботі з лазерними установками персонал, що їх обслуговує,

При дії прямих променів на організм людини можливий розвиток так званих первинних і вторинних біологічних ефектів. Первинні ефекти - це органічні зміни, що виникають безпосередньо в тканинах, які опромінюються; вторинні ~ неспецифічні зміни, що виникають в організмі у відповідь на опромінювання.
Органами-мішенями для лазерного випромінювання є шкіра й очі. Лазерне випромінювання оптичної і ближньої інфрачервоної зон спектра при потраплянні в орган зору досягає сітківки, а випромінювання ультрафіолетової і дальньої інфрачервоної зон спектра поглинається кон'юнктивою, рогівкою, кришталиком.
Для створення безпечних умов праці і попередження професійних уражень персоналу при обслуговуванні лазерних установок органи санітарного нагляду здійснюють дозиметричний контроль.
Дозиметричний контроль - вимірювання за допомогою різних приладів рівнів лазерного випромінювання і порівняння отриманих величин з ГДР (гранично допустимі рівні).

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)