|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Показники санітарного стану ґрунтуСанітарно-фізичні:це механічний склад,коефіцієнт фільтрації,капілярність,вологоємність,абсолютна та гігроскопічна вологість.Фізико-хімічні6це активна реакція(рН),ємність поглинання,сума поглинутих основ.Показники хім. Безпеки поділяють на: Хімічні реч природного походження-фоновий вміст валових та рухомих форм макро та мікроелементів незабрудненого грунту.хімічні реч антропогенного походження-залишкові кількості пестицидів,валовий вміст важких металів та мишяку,вміст рухомих форм важких металів.нафти та нафтопродуктів.сірчаних сполук,канцерогенних реч та інші.показники епідемічної безпеки поділяють:снітарно-хімічні-загальний органічний азот,санітарне число Хлєбнікова,титр бактерій групи кишкових паличок,анаеробів,патогенні бактерії та віруси. Санітарно-мікробіологічні-загальне число ґрунтових м/о,мікробне число,титр бактерій групи кишкової палички,анаеробів.Санітарно-гельмінтологічні-к-сть яєць геогельмінтів.Манітарно-ентомологічні-к-сть личинок та лялечок мух.Показники радіаційної безпеки-активність грунту.Показники самоочищення грунту-титр та індекс термофільних бактерій. Усі показники поділяються на прямі (дозволяють безпосередньо за результатами лабораторного дослідження проби ґрунту оцінити рівень його забруднення та ступінь небезпечності для здоров'я населення /Додаток 3/) та непрямі (дозволяють зробити висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість шляхом порівняння результатів лабораторного аналізу досліджуваного ґрунту і контрольного чистого ґрунту того ж типу, відібраного з незабруднених територій). Санітарне число Хлєбникова – співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють). Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлєбникова дорівнює 0,98-1. Колі-титр ґрунту – мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички. Титр анаеробів (перфрінгенс-титр) ґрунту – мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія. Мікробне число ґрунту – це кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м'ясо-пептонному агарі при температурі 370С за 24 години. Значення гігієни для лікаря лікув.проф. Можна виділити 2 галузі медицини-лікув, і проф.Обидві галузі,перебуваючи в органічній єдності і доповнюючи одна щдну, водночас є окремими науковими дисциплінами.Специф. обєктом вивч. лікув. мед. є хвора люд.Слід врахувати ту обставину,що одна й таж хвороба у різних люд. Внаслідок статевих,вікових особливостей обміну речю імунологічної реактивності може мати відмітні особливості клінічного прояву.Тому лікар-лікувальник повинен спрямувати свою діяльність не на хворобу,як поняття філософське,а на її індивідуальний прояв у хворої люд.-захворювання.Проф. мед. –це колективна мед, або гігієна.Вона також має свій специфічний обєкт вивчення-це практично здорові люди,колективи практично здорових людей,населення країни,популяції.Фахівець,який вирішує завдання проф.мед. називається лікарем-профілактиком,лікарем-гігієністом,хоча лікар лікувальник і лікар гігієніст спрямовують свою діяльність на різні обєкти їхня робота повязана.Працюючи в умовах сільської чи міської дільниці,промислового підприємства.дитячого садка,школи лікар-лікувальник поряд з лікув-діагностичною завжди проводить проф роботу.В той же час лікар-профілактик розробляє індивідуальні та колективні проф.заходи,спрямовані не тільки на збереження та зміцнення здоровя здорових а й хворих людей.Надаючи невідкладну допомогу хворим і потерпілим,працюючи лікарями профпатологами в медико-санітарних частинах промислових підприємств, лікарі профілактики виконують суто лікувальну роботу. Методи гігієнічного дослідження довкілля.вплив на здоровя. До вивчення впливу навколишнього середовища на організм здорової людини відносять: методи експерементального дослідження та методи натурного спостереження.Метод натурного гігієнічного експеременту суть якого полягає в тому, що лікар-гігієніст у реальних(натурних) умовах виробничої чи побутової діяльності і життя людей вивчає чинники навколишнього середовища,дає їм якісну і кількісну гігієнічну характеристику і виявляє їх вплив на здоровя людей.Розрізняють 2 види методу натурного експеременту 1)натурний гігієнічний експиремент з вивчення впливу навк. сер. на здоровя людей.2)натурний гігієнічний експеремент з вивчення якісної і кількісної характеристик незміненого чи зміненого природного середовища внаслідок трудової діяльності людини. 1-полягає в тому,що на реальному обєкті вивчаються зміни стану здоровя людей у конкретних соц-економ і природно-кліматичних умовах.2-полягає в тому що лікар гігієніст на реальному обєкті оцінює стан і ступінь зміни природного середовища під впливом технологічних викидів чи відходів дає гігієнічну оцінку небезпечності цих змін на організм людини.Суть цього способу реалізації епід методу вивченя здоровя населення полягає в тому що спеціально організована група лікарів різного профілю оглядають і обстежують групу населення яка зазанає впливу досліджуваного чинника.Для обстеженння обирають організовані та неорганізовані групи дітей,робітників,службовців.під час медичного обстеження викор безпечні і відносно прості клінічні,фізіологічні,біохімічні,імунобіологічні методи і тести за якими можна робити висновок про стан здоровя людей.клінічні методи:огляд,аускультація,пальпація.фізіологічні методи:рівень АТ,ЕКГ,термометрія,резистентність капілярів.біохім методи:визначення вмісту протеїнів,глюкозповітамінів,ферментів.Медико-географічні методи:здоровя населеня,показники смертності,інвалідності. Біологічна та лікувальна дія інфрачервоного випромінювання сонця. ІЧ випромінювання складає 59%сонячної радіації він проникає глибоко в шкіру,викликає тепловий ефект(за рахунок посилення коливальних та ротаційних рухів молекул),з наступним підвищенням темпиратури тканин,гіперемії,посиленням обмінних процесів в шкірі.ІЧ посилює біологічну дію УФО що викор на практиці.Видиме випромінювання створює таку ж дію.що й ІЧ крім того воно діє і фотохімічно.Фотохімічна дія видимого випромінювання значно слабше,ніх УФ,оскільки енергія його квантів достатня лише для збудження молекул не багатьох речовин які називають фотосенсибілізаторами(зорові пігменти сітківки ока).штучно проміння можна отримати за допомогою ртутно-кварцових та еритемних ламп(генерують лише спектер сонячної радіації)
\
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |