Задачі лікаря з регламентації режиму дня, умов перебування та проведення оздоровчих заходів у дитячих колективах

Режим дня - це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці. Осн. ел-ми режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з Макс. перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призн. для задоволення індивід. нахилів та інтересів. Заг. трив. та особливості чергування осн. режимних ел-тів залежать від віку. Важливе зн-ня мають режим та орг-ція навчання у школі. Гіг. вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезп. оптим. розкладу уроків і перерв, раціон. поєднання розумової І фізичної праці, орг-цію підгот. дом. завдань. Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з-особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільший рівень працездатності спост. в школярів у вт, ср та чт, в ці дні й необхідно давати найбільше навчальне на вант., значно менший - у пн, пт та сб. Першими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навант. та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4-у уроках. 5-й і 6-й уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються сер. і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фіз.. вих.. Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезп. збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організоване приймання їжі тощо. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих - 20-30 хвилин. Тривалість уроку, його структура, зміст, методика, умови здійснення повинні відповідати всім педагогічним і гігієнічним вимогам. У процесі навчання центральна нервова система дитини зазнає великого навантаження. Слід враховувати, що тривала й інтенсивна діяльність з часом призводить до зниження працездатності організму і розвитку втоми. У зв’язку з швидким спадом активної уваги (через 15—20 хв. від початку уроку) урок у 1-му класі повинен тривати до 35 хв., у 2-му — 35—40 хв., у 3-му — 40 хв. (наприкінці року можна 45 хв.). Сучасними наук. дослідж. встановлено, що найвища акт. розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої год. Цей час харак. найбільшою ефект. засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах орг-му. в розкладі уроків дня молодших школярів предм., що вимагають значного розумового напруження, повинні провод. на 2-3 уроках, а для сер. і старшого віку - на 2,3,4 Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до сер.и тижня і залиш. низьким на поч.. (пн) і в кінці (пт) тижня. Тому розподіл навч. на вант. протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити підмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІУ уроках дня посеред тижня. Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять. Необхідно проводити оцінку розкладу уроків.

п 1.5Призначення, будова і принципи дії актинометра і піранометра.

Актинометр — прилад для вимірювання прямої сонячної радіації. Принцип дії ґрунтується на поглинанні енергії випромінювання чутливим елементом, перетворенні цієї енергії в теплову і вимірюванні різниці температур. Піранометр - прилад для виміру сумарної і розсіяної сонячної радіації, що поступає на горизонтальну поверхню. Для виміру лише розсіяної радіації застосовується екран, що затінює прилад від прямих променів сонця. У СРСР прийнятий піранометр Ю. Д. Янішевського, у якому приймачем радіації служить термоелектрична батарея, складена з манганінових і константанових смужок, сполучених послідовно. Парні спаї термобатареї покриваються сажею, а непарні — білою магнезією. Сонячна радіація поглинається сажею більшою мірою, чим магнезією, тому між спаями виникає різниця температур і збуджується термоелектричний струм, пропорційний падаючій радіації, який вимірюється гальванометром. Термобатарея захищена від дії інфрачервоної радіації атмосфери, вітру і опадів скляним ковпаком. Для здобуття абсолютних величин радіації П. перевіряється по абсолютному піргеліометру.

Поиск по сайту: