|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
П2.3 Відібрати пробу води з водогонуПробу води з водопровідного крану чи обладнаного каптажу відбирають: 1) для бактеріологічного аналізу, після попереднього обпалення вихідного отвору крана чи каптажу спиртовим факелом, спускання води з крана протягом не менше 10 хвилин, у стерильну пляшку ємністю 0,5 л, з ватно-марлевим корком, оберненим зверху паперовим ковпаком. Щоб не змочити ватно-марлевий корок, пляшку заповнюють приміром на три чверті з тим, щоб під корком залишилося 5-6 см повітряного простору. Посуд з ватно-марлевим корком заздалегідь стерилізують у сушильній шафі при 1600 С протягом години; 2) для короткого санітарно-хімічного аналізу (органолептичні показники, основні показники хімічного складу та показники забруднення води) відбирають до одного літра у хімічно-чистий посуд, попередньо сполоснувши його водою, яку відбирають (для повного санітарно-хімічного аналізу відбирають 3-5 л води). Під час відбору проби складають супровідний лист, в якому зазначають: вид, найменування, місце знаходження, адресу джерела води (поверхневої водойми, артезіанської свердловини, шахтного колодязя, каптажу, водопровідного крану, водорозбірної колонки); його стислу характеристику; стан погоди під час відбору проби та протягом попередніх 10 днів; причину і мету відбору проб (планове обстеження, несприятлива епідемічна ситуація, скарги населення на погіршення органолептичних властивостей води); лабораторія, в яку направляється проба; необхідний обсяг досліджень (короткий, повний санітарно-хімічний аналіз, бактеріологічний аналіз, визначення патогенних мікроорганізмів); дату і час відбору проби; результати досліджень, виконаних під час відбору проби (температура); ким відібрана проба (прізвище, посада, установа); підпис посадової особи, яка відібрала цю пробу. Проби повинні бути доставлені в лабораторію якомога швидше. Бактеріологічні дослідження мають бути розпочаті протягом 2 годин після відбору проби або за умов зберігання у холодильнику при 1-8°С – не пізніше, ніж через 6 годин. Фізико-хімічний аналіз проводять протягом 4 годин після взяття проби або за умов зберігання у холодильнику при 1-8°С – не пізніше, ніж через 48 годин. При неможливості проведення досліджень в зазначені терміни проби повинні бути законсервовані (крім проб для фізико-органолептичних і бактеріологічних досліджень, а також визначення БПК, які обов’язково здійснюють у наведені вище терміни). Консервують проби 25 % розчином H2SO4 з розрахунку 2 мл на 1 л води або іншим способом залежно від показників, які будуть визначатися. До відібраної проби додають супровідний бланк, у якому вказують адресні координати, вид джерела води, куди направляється проба, мету аналізу, дату і час відбору проби, підпис посадової особи, яка відбирала цю пробу. п 2.15Оцінити якість знезараження води методом хлорування за хлорпотребою. Звичайне хлорування (за хлорпотребою). Для цього методу хлорування велике значення має правильний вибір дози активного хлору, потрібної для надійного знезаражування води. Під час знезаражування води лише 1—2% активного хлору витрачається безпосередньо на бактерицидну дію. Решта хлору вступає у взаємодію з мінеральними й органічними сполуками, що містяться у воді, легко окислюються і поглинаються завислими речовинами. Усі ці форми зв'язаного хлору об'єднують у поняття " хлорпоглинання води". Оскільки природні води мають різний склад, то і хлорпоглинання в них різне. Якщо у воду ввести хлор у більшій кількості, ніж величина хлорпоглинання, на 0,5 мг/л, вода стає непридатною для пиття через хлорний присмак і запах. Тому для знезаражування води у неї додають таку кількість хлорумісного препарату, щоб після оброблення вода містила 0,3—0,5 мг/л так званого залишкового вільного або 0,8—1 мг залишкового хлорамінового хлору, який не погіршує смак води і не зашкодить здоров'ю. Кількість акт. хлору (у мг), потрібна для знезаражування 1 л води, називається хлорпотребою. Хлорпотребу води визначають шляхом дослідного хлорування певних об'ємів води, які підлягають знезаражуванню різними дозами хлору або хлорного вапна. Крім правильного вибору дози хлору, необхідною умовою ефективного знезаражування є добре змішування і достатній контакт хлору з водою. Тривалість контакту води з хлором повинна бути не менше ніж ЗО хв. Наявність у воді завислих частинок, гумінових та інших органічних сполук знижує дію хлору. Тому для надійного знезаражування мутні та забарвлені води рекомендується попередньо освітлювати і знебарвлювати.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |