п5.8 Оцінити фізичний розвиток дитини за рівнем біологічного розвитку

Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінюють на підставі визначення соматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників з їх подальшою оцінкою за допомогою методу сигмальних відхилень, за шкалами регресії, з використанням комплексного та центильного методів. До соматоскопічних показників відносять стан шкірних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно–рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та стоп), а також ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитоподібного хряща гортані, мутація голосу у юнаків) Провідними соматометричними показниками вважають довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), які визначають на підставі використання спеціальних антпропометричних точок До фізіометричних показників належать м’язова сила кистей, життєва ємність легень, станова сила тощо. Для визначення довжини тіла у положенні стоячи та сидячи використовують дерев’яним ростомір, який являє собою стояк завдовжки 2 м, закріплений на підставці розміром 70 x 45 см, з відкидною лавкою на висоті 40 см, що призначена для вимірювання росту сидячи. На стояку нанесено дві колонки сантиметрових поділок. Відлік за першої з них починається від підставки, відлік за другої - від відкидної лавки. На стояку закріплена пересувна муфта з горизонтальною планшеткою, яку під час дослідження опускають до контакту з тім’яною кісткою обстежуваного. У разі вимірювання довжини тіла стоячи обстежуваний має стати струнко спиною до планки, тримаючи п’ятки разом, носки нарізно та торкаючись її трьома точками - п’ятками, сідницями і міжлопатковою ділянкою. Голова обстежуваного повинна бути в такому положенні, щоб лінія, якам з’єднує нижній край очної ямки та верхній край козелка вуха була паралельною підлозі. Для вимірювання маси тіла слід використовувати медичні ваги. Обвід грудної клітки вимірюють сантиметровою стрічкою у стані максимального спокою, максимального вдиху та максимального видиху (стрічка спереду повинна проходити по нижньому краю соскового кільця у хлопчиків і вздовж четвертого ребра у дівчаток, ззаду - між нижнім краєм лопаток при опущених руках). Для визначення життєвої ємності легень використовують водяний або пневматичний спірометр, для визначення м’язової сили рук – кистьовий динамометр, для визначення станової сили - становий динамометр. Причому у будь-якому разі у ході дослідження реєструють максимальний результат. Оцінку фізичного розвитку проводять на підставі зіставлення індивідуальних даних з регіональними стандартами фізичного розвитку, тобто з середніми нормативними значеннями для кожної окремої віково–статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей і підлітків, що мешкають у подібних умовах перебування.

Задача 11

1) 0,22*70+0,06*1000+0,09*200+0,07*250+0,035*230+0,04*60+1,5*45=188,85(мг)-факт.

ДДД=2,5*20=50(мг)

2) ДДД нітратів перевищено близько у 3,5 рази.Ознаки отруєння: Виражена синюшність шкіри та слизових оболонок;різка, у дітей неспокійна поведінка; запаморочення голови, сильні головні болі, потемніння в очах; задишка; порушення координації; зниження АТ, збільшення ЧСС.

3) Профілактика: Макс. знизити надходження в організм дітей та дорослих нітратів з питною водою та продуктами харчування; Збагатити раціон білками тваринного та рослинного походження (нежирні сорти м’яса, риба, яйця, сир, соя) для стимуляції ферментної системи організму та компенсації антитоксичних витрат; Обмежити вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби та хліб з муки вищого сорту, цукор, цукерки) і компенсувати їх в раціоні за рахунок натуральних вуглеводів (меду, фруктів, сухофруктів, овочів); Обмежити вживання тваринних жирів за рахунок розширення об’єму і асортименту жирів рослинного походження: соняшникової, оливкової, лляної, рисової олій; Для покращення евакуаторної та моторної функцій шлунково-кишкового тракту вживати хліб з муки грубого помелу та харчові волокна пшеничних; Для нормалізації мікробного спектру шлунково-кишкового тракту вживати кисломолочні продукти, живі йогурти, біокефір, ряжанку тощо, а особливо ті, до складу яких входять біфідо- та лактобактерії; Для збагачення організму природними рослинними антиоксидантами, вітамінами та мікроелементами ввести в раціон харчування дітей часник, ріпу, обліпиху, лимони, плоди шипшини та горобини, соняшникове й гарбузове насіння, горіхи; Виключити з харчування дітей ранні тепличні овочі, що, як правило, містять значно підвищені дози нітратів та нітритів.

Задача 23

1) Питна вода неякісна, бо має жовте забарвлення і в'яжучий присмак. За рах білків має забезп. 11-13% енерговитрат, і 55% від цієї к-сті мають становити білки твар. походж.; за рах жирів має забезп. 25-30% енерговитрат;добова потреба у кальції 1000мг.

2) Через підвищений вміст фтору розвив. флюороз. Емаль легко стирається. Зуби позбавляються звичного блиску і набувають матового відтінку. При трив. вживанні спост. ураження кісткової сис-ми. Згубний вплив матиме і нестача кальцію. Через малу к-сть білків можуть розвив. онкотичні набряки.

3) Профілактика: раціоналізація режиму харчування, дефторування води, виключити продукти, багаті фтором: волоські горіхи, морська риба, особливо скумбрія, шпинат.

Задача 35

1) Гострий тип погоди за мед. класиф. Федорова

2) Геліометеотропні реакції – реакції організму людини на швидку зміну прир. умов.

3) До захворювань, при яких найбільш часто реєструється погодозумовлені геліометеотропні реакції, слід віднести: ревматизм, ішемічна хвороба серця, пневмонія, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, гломерулонефрит, геморагічний васкуліт, вегетосудинна дистонія, гіпертонічна хвороба, бронхіт, гастро дуоденіт, пієлонефрит, тромбоцитопенічна пурпура, аероотит.

4) Розрізняють 3 групи основних проф.. заходів: 1. підвищення неспецифічної стійкості організму; 2. щадіння організму; 3. використання специфічних та неспецифічних медикаментозних засобів. До основних метеопрофілактичних засобів слід віднести: 1. виявлення осіб з підвищеною метеочутливістю у ході проведення планових медичних оглядів або за допомогою анкетування 2 проведення диспансерного нагляду за метеочутливими людьми (поглиблене обстеження виявлених осіб, розробка рекомендацій щодо сезонної або термінової профілактики, контроль за ефективнісю їх запровадження); 3. конкретні реком. щодо проф.. геліометеотропних реакцій.

Поиск по сайту: