|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ультрафіолетова недостатність. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактикаПоняття про токсичність і небезпечність речовин. Небезпечні реч-ни - хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі речовини і матеріали, біол. агенти та реч-ни біол. походження (біохім., мікробіол., біотехнолог. препарати, патогенні для людей і тварин м.о.), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля. Токсичні реч-ни - один з видів небезпеч. речовин, які при проникненні всередину орг-му через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні чи хрон. захворювання, а при потраплянні в навкол. середовище справляють (одразу чи згодом) шкідливий вплив на довкілля в рез-ті біоакумулювання і/або мають негат. вплив на біотичні системи. Поводження з токсич. речовинами регламентується правилами, які встановлені Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» (1994), «Про пестициди і агрохімікати» (1995), «Про відходи» (1998), «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про перевезення небезпечних вантажів» (обидва — 2000), «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (2001) та ін. нормативно-прав, актами. Юрид. та фіз. особи зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання й застосування токсич. речовин із тим, щоб не допустити забруднення ними або їх складовими довкілля і продуктів харчування. При створенні нових речовин з токсич. властивостями повинні розроблятися та затверджуватися в установленому зак-вом порядку допустимі рівні вмісту цих речовин в об'єктах довкілля та продуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості та утилізації після використання. Ультрафіолетова недостатність. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика. Штучні джерела УФ-радіації. аргоно-ртутно-кварцова лампа типу ПРК (ПРК-2, -7, -4), еритемна увіолева лампа (ЕУВ), бактерицидна увіолева лампа (БУВ). При роботі цих ламп створюється УФВ максимумом в спектральній лінії = 313 нм. Крім того, використовуються ксенонові лампи, з великим спектром УФ-випромінювання. Показання до профілактики:заг. і місцеві. До заг. належать: 1)профілактика сонячної недостатності, а разом з тим і гіповітамінозу, 2) профілактика і лікування рахіту, 3) профілактика зниження загальної опірності організму в зимово-осінній період. 4) профілактика виник. інфекцій. 5) профілактика зниження розумової та фізичної працездатності. До місцевих: еритемотерапія при запальних захв. вн. органів (бронхіт, гастрит, ревматизм, тонзиліт, ангіна, бронх. астма). Викор. сонячної радіації як природного джерела УФ-променів досить ефективно, якщо час перебування на вулиці достатній. У дитячій практиці викор. сонячно-повітряні ванни, як елемент не тільки загартовування, а й проведення профілактики УФ-недостатності. Однак потрібно пам'ятати, що чутливість до ультрафіолетових променів тим вище, чим менше вік дитини. Тому сонячні ванни дітям до одного року протипоказані. Вкрай обережно вони призначаються дітям від 1 року до 3 років, і тільки в більш старшому віці їх проводять досить широко, але після попереднього тижневого курсу щоденних світлоповітряних ванн. У випадках необхідності викор. штучні джерела УФ-радіації. Незалежно від конструкції приладу перш за все необхідно визн. біодози опромінення. Для цього викор. метод індивідуальної чутливості та прилад-біодозиметр. За одну біодозу приймають ту дозу УФ-опромінення в часі, що викликає мін. явища еритеми. При застосуванні приладів можуть бути викор. заг. та місцеві методики. При заг. опром. обов'язковою умовою є застос. захисних окулярів з темного скла. Опромінювачі встановлюють на рівні верхньої третини стегна. На курс здоровим дітям призначають 16-20 процедур, щодня або через день. Починають з 1/8 біодози і доводять до кінця лікування до 3 біодоз. Дітям, які страждають різними захв. збільшують кількість процедур до 26-28 процедур і доводять опромінення до 4 біодоз, проводячи лікув. щодня. Місцеву методику використовують при лікув. різних захв., а не для профілактики УФ-недостатності, використовують еритемні дози опром. (1-8 біодоз), на відстані 50 см. від джерела. Побічні ефекти:1) При одноразовому надлишковому Уф-Опроміненні можливо: Виникнення фотохімічного опіку, що прояв. у вигляді еритеми, пухирів, головного болю, можлива фото офтальмія, загострення хрон. захв.(туберкульоз, ревматизм), Уф-Випром. із довжиною хвилі 200- 280 нм відбув. ін актив. холекальциферола в токсичні його похідні.2)При трив. впливі: Утв. перикисних і епоксидних реч-н-мутагенів, Індукування раку шкіри,↑ фотосенсибілізації, фотоалергії,. сонячний удар. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |