Об’ємне регулювання швидкості

Одним з визначальних параметрів роботи гідродвигуна є швидкість переміщення його вихідної ланки. Швидкість може бути фіксованою під час прямого та зворотнього ходу, регульованою за прямого та зворотнього ходу, змінною і регульованою на протязі прямого ходу і т. п.

Враховуючи, що швидкість поршня циліндра визначається , а частота обертання вала гідромотора - , то очевидно, що складно і недоцільно виконувати регульованими конструктивні параметри S (активна площа поршня) і q (геометричний робочий об'єм гідромотора), більш ефективно використовувати регулювання витрат робочої рідини.

Об'ємне регулювання швидкості руху вихідної ланки гідродвигуна полягає у використанні у гідроприводі насоса 1 з регульованою продуктивністю (рисунок 6.1). Регулюванням продуктивності гідронасоса забезпечують регулювання швидкості переміщення поршня циліндра 2 або частоти обертання вала гідромотора. Для запобігання недопустимого підвищення тиску у гідросистемі встановлюють запобіжний клапан 3, а підпірний клапан 4 використовують для забезпечення плавності ходу поршня та неможливості попадання повітря у гідросистему. Підпірний клапан налагоджується на тиск відкривання 0,3...0,8 МПа.

Рисунок 6.1 - Гідравлічна схема гідроприводу з об 'ємним регулювання швидкості руху вихідної ланки гідроприводу

Баланс витрат робочої рідини складе

,

де Q_н – продуктивність насоса, м³ /с;

v – швидкість поршня циліндра, м/с;

S₁ – площа поршня циліндра, м²;

Q_ВТ – втрати робочої рідини на шляху від гідронасоса до гідродвигуна, враховуючи об'ємні втрати у самому двигуні, м³/с.

Тоді швидкість переміщення поршня

і зміна швидкості, м/с,

де v_т - теоретична швидкість поршня без урахуванням втрат.

Отже, стабільність швидкості переміщення поршня, у разі об'ємного регулювання, залежить від об'ємних втрат робочої рідини. Втрати робочої рідини визначаються тиском у гідросистемі і не залежать від величини витрат.

Поиск по сайту: