Порядок виконання роботи. 2. Установити ручку дроселя в положення «1» (дросель знаходиться на зворотній стороні стенда)

1. Ввімкнути стенд.

2. Установити ручку дроселя в положення «1» (дросель знаходиться на зворотній стороні стенда).

3. Виставити «0» на лічильнику часу.

4. Ввімкнути рух штоку гідроциліндра за циклом «швидке підведення-робоча подача-швидке відведення». Під час переміщення зняти показання: з диференційного манометра, манометрів на вході і виході в гідроциліндр та амперметра.

5. Після завершення циклу зняти показання з лічильника часу.

6. Аналогічні досліди провести при положенні ручки дроселя «2, 3, 4, 5, 6.».

7. Дані експериментальних досліджень внести до таблиці 5.1. Розрахувати площу прохідного перерізу дроселя по формулі (1) та занести до таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 – Дані експериментальних досліджень

Положення ручки дроселя	Час, с	Пока- зання мілі- ампер- метра	Шлях, l м	Швид-кість, Vр, м/с	Показан-ня диф- маномет ра , МПа	Тиск на вході р1, МПа	Тиск на виході р2, МПа	Площа прохід-ного перерізу дроселя Sдр.
1 (00)
2 (720)
3 (1440)
4 (2160)
5 (2880)
6 (3600)

8. Побудувати залежність

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІДРОПРИВОДА З РЕГУЛЯТОРОМ ВИТРАТ

Мета роботи

Дослідити гідропривод з регулюванням швидкості руху вихідного органу за допомогою регулятора витрат та установити залежність швидкості переміщення штоку гідроциліндра при різних навантаженнях на нього і побудувати механічну характеристику

Теоретичні відомості

Регулятори витрат

Регулятор витрат – це гідроапарат, призначений для регулювання витрат робочої рідини незалежно від різниці тиску на вході та виході.

Суттєвим недоліком регулювання витрат робочої рідини з допомогою дроселя є їх залежність від різниці тисків. Під час зростання навантаження на гідроциліндр зростає тиск у ньому і відповідно на виході дроселя, відповідно зменшується різниця тисків, що приводить до зменшення витрат робочої рідини, і як наслідок зменшується швидкість руху поршня. У багатьох машинах не допускається коливання швидкості переміщення виконавчих органів за умови зміни навантаження. Для запобігання наведеного недоліку був розроблений регулятор витрат, у якому до дроселя був під'єднаний гідравлічний клапан (рисунок 7.1).

Рисунок 7.1 - Конструктивна схема (а) та умовне позначення (б) регулятора витрат

Робоча рідина протікає з входу до виходу через регульований дросель 1, за допомогою якого встановлюються задані витрати робочої рідини, а потім через щілину між золотником 2 та корпусом, яка регулюється положенням золотника. За умови зростання тиску на виході зростає зусилля на правий торець золотника, який переміщується вліво збільшуючи щілину, і відповідно, відновлюючи встановлену різницю тисків. Аналогічно реагує золотник на зміну вхідного тиску. Золотник 2 знаходиться у динамічній рівновазі і забезпечує постійну різницю вхідного (Р_вх) та вихідного (Р_вих) тисків на дроселі 1.

Розглянемо рівновагу золотника. На лівий торець золотника діє зусилля S₁·Р_вх, на правий S₂·Р_вих + F_пр (F_пр –зусилля пружини). З умови рівноваги

S₁·Р_вх = S₂·Р_вих + F_пр

звідси, враховуючи, що S₁ = S₂ = S, одержимо

Отже, у даній конструкції регулятора витрат різниця тисків залежить лише від двох постійних величин F_пр і S₁, і значить є величиною постійною. Переважно встановлюється різниця тисків р_вх- р_вих =0,2...0,25 МПа.

Регулятор витрат дає змогу забезпечити постійні витрати рідини, і відповідно постійну швидкість переміщення поршня циліндра, не залежно від коливань навантаження.

Регулятори витрат використовуються у приводах супортів верстатів, де необхідно забезпечити постійну швидкість переміщення супорта незалежно від коливань зусилля різання, в приводах механізмів переміщення, позиціювання та виконання інших технологічних операцій (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 – Схеми використання регуляторів витрат

Поиск по сайту: