|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання, засоби і методи технічної підготовкиДо основних завдань, які потребують вирішення в процесі технічної підготовки спортсмена, необхідно віднести наступні: • збільшення обсягу і різноманітності рухових умінь і навичок; • досягнення високої стабільності і раціональної варіативності спеціалізованих рухів — прийомів, що складають основу техніки виду спорту; • послідовне перетворення освоєних прийомів у доцільні та ефективні змагальні дії; • удосконалення структури рухових дій, їх динаміки і кінематики з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів; • підвищення надійності та результативності технічних дій спортсмена в екстремальних змагальних умовах; • вдосконалення технічної майстерності спортсменів, виходячи з вимог спортивної практики і досягнень науково-технічного прогресу. Засобами практичного вирішення завдань вдосконалення технічної майстерності спортсменів є змагальні вправи, тренувальні форми змагальних вправ, спеціально-підготовчі та допоміжні вправи, різні тренажерні пристрої і ін. Удосконалення прийомів і дій пов'язано з надходженням і використанням інформації двох видів — основної та додаткової. Основна інформація надходить від рухового апарату — рецепторів, розташованих в м'язах, сухожиллях, зв'язках, і відображає зміни в довжині м'язів, ступеня їх напруги, напрямку і швидкості рухів, розташуванні різних ланок тіла та ін. Інформація про структуру рухів і взаємодії організму спортсмена з зовнішнім середовищем надходить від органів зору і слуху, вестибулярного аналізатора, пропріорецепторов і рецепторів шкіри. Додаткова інформація адресована в першу чергу свідомості учня і здійснюється шляхом розповіді і показу. Ця інформація допомагає скласти уявлення про виконаний рух, виникаючі помилки, про розбіжність фактичного виконання руху з заданим, результативність рухових дій в цілому та ін.. Інформація про рухи, що надходить в систему управління ними, відіграє значну роль в утворенні нових умінь, в автоматизації навичок, у вдосконаленні технічної майстерності в цілому. З великої кількості різноманітних рухів відбираються і закріплюються ті, які призводять до досягнення заданого результату. При повторенні ці рухи автоматизуються і утворюють навик, в той час як інші рухи, які не є ефективними по узагальненому аналізу основної та додаткової інформації, не закріплюються. У процесі технічного вдосконалення застосовуються словесні, наочні і практичні методи. Залежно від кваліфікації спортсменів, рівня їх підготовленості, етапу навчання рухам переважно використовується той чи інший метод або їх поєднання. В останні роки при навчанні рухам, особливо складним, у практиці стали широко використовувати наочні методи, що дозволяють спортсменові оперативно отримувати інформацію про темпорітмові, просторові і динамічні характеристики рухів і на цій основі корегувати процес навчання.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |