 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Дослідження попиту на страхові послуги (необхідність, сутність, значення)
Досвід використання маркетингу у ринковій діяльності закордонних страхових компаній доводить, що процес маркетингу вирішує по суті 2 основні задачі:
1) Формування попиту на страхові послуги;
2) Задоволення страхових інтересів клієнтів з точки зору кількості і якості страхових послуг.
Тобто попит створюється зусиллями страхової компанії і нею ж і задовольняється. З точки зору економічної теорії формування попиту – це цілеспрямований вплив на потенційних покупців з метою підвищення рівня попиту до бажаного рівня, який наближається до рівня пропозиції даної страхової компанії. Страхова компанія використовує для створення попиту методи впливу і переконання за допомогою:
Ø Цілеспрямованої реклами;
Ø Проводить організаційні заходи по укладанню договорів;
Ø Використовує диференціацію тарифів та страхових послуг;
Ø Використовує поєднання страхових послуг з різноманітними формами торгового та юридичного обслуговування і таким чином планування стратегії і тактики маркетингу спрямоване на заволодіння страховим ринком, але й на здійснення постійного контролю за формуванням попиту, щоб у потрібний момент перебудувати стратегічні програми і тактику конкурентної боротьби.
Друга задача маркетингу досягається за допомогою:
Високої культури страхового обслуговування;
Ефективно побудованої системи продажу.
Практичний маркетинг страховика спирається на такі принципи:
1. Глибоке вивчення кон’юнктури страхового ринку;
2. Сегментація страхового ринку (виділення сегментів, секторів ринку);
3. Гнучке реагування на потреби страхувальників;
4. Інноваційний підхід (постійне вдосконалення, модифікація послуг, які пропонує страхова компанія).
5. Формування попиту.
6. Канали реалізації страхових послуг та їх характеристика.
Оскільки для реалізації страхових послуг страховику завжди треба прикладати досить значних зусиль, то страхові компанії завжди приділяють особливу увагу організації і вдосконаленню системи продажу страхових послуг.
В залежності від форм зв’язку із страхувальником, виділяють такі системи продажу:
1) Безпосередній (прямий) продаж страхових послуг у страхових компаніях і її філіях;
2) Продаж через посередників (агентів, брокерів) або альтернативну систему розповсюдження.
3) Комбінований, який поєднує ці дві системи.
У практиці дуже часто страховики використовують комбіновані системи продажу.
Прямий продаж вважається неефективним, бо він дуже затратний і потребує наявності широкої мережі пунктів продажу. Утримання цих філій потребує значних коштів, бо вони повинні бути оснащені технікою, треба платити з/п. З іншого боку через це не дає змоги страховій компанії розширитись по всій території країни. У тому числі страхові послуги зосереджуються у тому місці, де знаходиться страхова компанія.
Продаж через страхових посередників є більш ефективним з точки зору економії коштів і з точки зору можливості розповсюджувати поліс по всій території.
Продаж через посередників здійснюється на комісійних засадах і цей продаж підвищує оперативність розповсюдження страхових послуг, бо страховий агент або брокер допомагає географічно наблизити страхувальника до страховика. В Україні поки продаж через посередників нерозвинутий, хоча існує декілька брокерських фірм. Діяльність брокерів регламентується постановою КМ України про впровадження діяльності страхових посередників (березень 1997).
Поиск по сайту: