Страхування на випадок від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна

Досить часто страхові події, які завдають збітків майну, парелельно призводять до зупинки виробництва. При цьому збитки в період вимушеного простою можуть значно перевищувати прямі збитки від ушкодження і втрати майна.

Для покриття таких втрат застосовується як додаток до стандартного договору страхування (вогневого) страхування від перерв у виробництві. Іноді таке страхування проводиться як самостійне.

Комплексне страхування (і від вогню, і від перерв у виробництві) вважається вигідним як для страхової компанії, бо ризики по цих договорах зазвичай одні й тіж самі і якщо страхова компанія уклала обидва ці договори, то вона зацікавлена у якнайшвидшому відновленні застрахованого майна, аби уникнути значних страхових виплат у зв¢язку із компнсацією страхувальникові втрат від перерв у виробництві.

У контексті цього страхування перерва у виробництві вважається такою, що наступила, якщо виробництво або інша діяльність (підприємницька), зазначена в договорі, повністю або частково припиняється внаслідок настання матеріальних збитків із застрахованим майном.

Обсяг відповідальності страховика при страхуванні перерв у виробництві здебільшого відповідає обсягу покриття за майновим страхуванням, але він, як правило, буває дещо ширшим, бо сюди включаються ще такі ризики, як втрати (простої) підприємства внаслідок недопостачання електроенергії, палива, недоподачі води, внаслідок аварії, що сталася не на підприємстві страхувальника, а на підприємствах, які забезпечують таке постачання.

Страхове покриття розширюється за рахунок того, що страхова компанія покриває втрати від простою не тільки майна, що належить підприємству, але й майна, яке не є його власністю, а використовується на умовах оренди, лізингу тощо.

Збиток підприємсва, який відшкодовує страхова компанія, включає:

• витрати страхувальника, які є умовно-постійними і зберігаються під час вимушеного простою:

- заробітна плата персоналу із нарахуваннями

- орендна плата за приміщення та устаткування

- податки і збори, які не залежать від результатіів діяльності

- проценти по кредитах

- амортизаційні відрахування

• недоотриманий прибуток за час простою

Під втратою прибутку, що покриває даний поліс, розуміють той очікуваний прибуток, який страхувальник отримав би від своєї діяльності за пероід вимушеного простою у виробництві. Право на компенсацію втрати прибутку підприємство має лише в тому випадку, якщо останні 12 місяців до настання страхової події воно отримувало прибуток від цієї діяльності.

Величина прибутку, недоотриманого під час простою, може бути розрахована шляхом множення обсягу недооотриманої продукції під час простою на рентабельність, яку підприємство мало протягом 12 місяців до настання страхової події.

Термін дії договору страхування 1 рік.

Страхова премія встановлюється індивідуально для кожного підприємсва (зазвичай вона у 1,5 рази більше, ніж премія по основному договору страхування майна).

У цьому виді страхування застосовується франшиза (або у відсотках, або у днях простою – 5-7 днів).

Поиск по сайту: