|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення прихованої форми пошкодження гороху брухусомПриховане пошкодження гороху брухусом визначають методом фарбування 500 насінин гороху 1 %-м розчином йоду в йодистому калії (ГОСТ 10841-64). З середнього зразка гороху виділяють наважку масою 100 – 150 г, змішують, розподіляють у вигляді квадрата, ділять його по діагоналі на чотири трикутники, з кожних двох протилежних трикутників відраховують 500 цілих насінин, які у волосяній сітці опускають у 1%-й розчин йоду в йодистому калії на 1 – 1,5 хв. Після цього сітку з горохом переносять до 0,5 %-го розчину їдкого калію (КОН) або їдкого натру на 30 с, потім луг змивають водою на протязі 15 – 20 с і насіння гороху переглядають. Вхідні отвори личинок або місця проколу фарбуються в чорний колір у вигляді дрібних круглих чорних плям Ø 1 – 2 мм. Ступінь пошкодження виражають відсотком пошкоджених насінин гороху.
Визначення зараженості борошна та крупи При сильному зараженні борошна та дрібної крупи шкідниками хлібних запасів зараженість визначають за запахом (різкий запах – медовий), за кольором (брудно-сірий), а також оглядом зразка (наявність шкідників, павутини, шкірок від линьки, екскрементів, пошкоджених зерен). При слабкому зараженні зараженість перевіряють просіюванням борошна та крупи на ситах за методикою ВНИИЗ. Для цього беруть сита, встановлені для борошна та крупи, просіюють зразок масою 1 кг і в проході визначають кліщів, в сході – інших шкідників. Схід з сита розсипають тонким шаром на білому склі розбірної дошки та ретельно переглядаючи, виявляють шкідників-комах, їх личинки та лялечки. При визначенні зараженості борошна кліщами від проходу сита відбирають 5 наважок по 20 г кожна. Останні поміщають на розбірну дошку та злегка притискаючи склом або папером, отримують рівну поверхню товщиною в 1 – 2 мм. Потім оглядають поверхню борошна, на якому при наявності кліщів з’являються борозенки, здуття або звивисті лінії. Для виявлення кліщів борошно також поміщають в склянку та ставлять на світлі. При наявності кліщів на освітлюваній стороні склянки через добу спостерігаються звивисті лінії – шляхи переміщень кліщів від світла в тінь. Інколи борошно насипають у вигляді конуса і за зміною форми конуса виявляють кліщів. Описаний вище метод визначення зараженості борошна та дрібної крупи непридатний для виявлення наявності яєць шкідників. ВНИИЗ запропонував метод, що базується на різниці густин борошна та яєць метеликів-шкідників, що пошкоджують борошно. Для цього застосовують суміш бензину з хлороформом. Метод полягає у наступному. Наважку борошна вагою 1 – 2 г поміщають в пробірку та приливають суміш бензину з хлороформом, на кожен грам борошна 8 – 10 мл суміші. Для сухого пшеничного борошна високого ґатунку суміш роблять з двох частин бензину та чотирьох частин хлороформу, для борошна грубих сортів – чотири частини бензину та шість частин хлороформу. Суміш виливають в пробірку з борошном у два прийоми – спочатку ¼ частину суміші збовтують з борошном, а потім частину суміші, що залишилася доливають так, щоб змити борошно зі стінок пробірки. При наявності зараженості борошна по проходженню 20 – 30 с на поверхні розчину видно яйця метеликів, кліщів та екскременти. Приливають 2 – 3 краплі спиртового розчину анілінової фарби (метиленова синь, метиленова зелень та ін.), котра змінює колір середовища, але не впливає на колір яєць шкідників. Цей метод не володіє точністю для сортів борошна, що містить висівки, так як висівки заважають виявляти зараженість.
Завдання. Визначити явну зараженість зразка зерна шкідниками та приховану зараженість довгоносиками.
Прилади, матеріали, реактиви 1. Заражене зерно, борошно, крупа. 2. Сита з отворами Ø 2,5 та 1,5 мм. 3. Марганцевокислий калій 1 %-й розчин; H2SO4 1 %-й розчин, перекису водню 3 %-й розчин. 4. Лупи (4 – 4,5-кратне збільшення). 5. Аналізаторні дошки, пінцети, ланцети. 6. Технічні ваги з різновагами. 7. Тарілкові ваги з різновагами. 8. Металічні сітки, фарфорові чашки, термометри. 9. Пісочний годинник на 1 хв, 2 хв. 10. Розсівок ПОЗ-1. 11. Акустичний прилад для визначення прихованої зараженості зерна.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |