Визначення прихованої форми зараженості зерна

Приховану форму зараженості зерна складають довгоносики (амбарний, рисовий та ін.), зерновий точильщик, зернова моль, а також зернівки (горохова, сочевична, квасолева та ін.).

Приховану зараженість визначають в відповідності із стандартом двома методами: метод розколювання зерен і метод фарбування пробочок KMnO₄.

Метод розколювання зерен. Полягає в тому, що від середнього зразка відбирають без вибору 50 цілих зерен основної культури і розколюють їх вздовж борозенки перочинним ножем або ланцетом. Розколоті зерна розглядають під лупою для знаходження лялечок, личинок, молодих жуків. Кількість заражених зерен виражають в відсотках по відношенню до 50 зерен.

Недоліком цього метода є неможливість знаходження шкідників в стадії яйця. Вказаний недолік відсутній при визначеності прихованої зараженості методом фарбування пробочок.

Метод фарбування пробочок марганцевокислим калієм. Цикл розвитку довгоносиків від яйця до дорослого жука протікає всередині зерна, тому шкідники заражають зерно в прихованій формі. При цій формі зараженості всередині зерна можуть знаходитися довгоносики у всіх стадіях розвитку (яйце, личинка, лялечка, молоді жуки).

Довгоносики відкладають яйця в просвердлену ними в зерні ямку та закупорюють її пробочкою, яка складається з виділюваного ними слизу та частинок вигризеного зерна. Така пробочка невидима без збільшення. На зернах пшениці та жита пробочки розташовані зазвичай поблизу від борозенки або від зародка. Ячмінь пошкоджується на лінії з’єднання квіткових плівок.

Принципом методу являється штучне збільшення пробочок та їх фарбування, після чого вони стають помітними.

Для визначення прихованої зараженості зерна довгоносиками за цим методом із досліджуваного середнього зразка беруть наважку масою 15 г та звільняють її від домішок (сміттєвої та зернової), а також від битих та поїдених зерен. Зерно висипають на мілку сітку в бляшаній оправі. Потім сітку з зерном опускають на 1 хвилину в чашку з водою температурою 30°C. В теплій воді зерно набухає та збільшуються пробочки. З води сітку з досліджуваним зерном переносять на 20-30 с в 1 %-й свіжоприготований розчин марганцевокислого калію (на 1 л води 10 г KMnO₄). В цьому розчині пробочки і зерно в місцях пошкодження оболонок фарбуються в чорний колір.

Надлишок фарби з поверхні оболонки зерна видаляють зануренням сітки з зерном в холодну воду, але краще це досягається застосуванням сірчаної кислоти з перекисом водню (на 100 мл 1 %-го розчину сірчаної кислоти беруть 1 мл 3%-го перекису водню). Перебування в указаному розчині на протязі 20 – 30 с повертає зерну нормальний колір при збереженні чорного кольору пробочок.

Для приготування 1 %-го розчину сірчаної кислоти беруть на 1 л води 10,4 г або 5,65 мл сірчаної кислоти густиною 1,84. При цьому сірчану кислоту необхідно вливати у воду, а не навпаки.

Пробочки мають розмір не більше 0,5 мм, їх форма випукла, кругла.

Підрахунок зерен з пробочками може бути ускладнений наявністю на зерні темних плям неправильної форми, що утворилися в місцях пошкодження оболонок та не мають відношення до зараженості.

Круглі темні плями можуть бути наступними:

пофарбовані плями на зерні пшениці або жита, котрі довгоносик посвердлив під час їжі; такі плями мають інтенсивно пофарбовані краї та світлу середину; пробочки темного кольору, що знаходяться в місцях, де довгоносик відклав яйця.

Після видалення надлишку фарби наважку зерна переносять на фільтрувальний папір, відокремлюють та підраховують заражені зерна з чорними пробочками. Заражені зерна необхідно підрахувати негайно після обробки їх розчином сірчаної кислоти з перекисом водню, не даючи їм підсохнути, інакше фарба пробочок може зникнути.

Прихована зараженість зерна за цим методом характеризується кількістю заражених зерен з пробочками на 1 кг зерна, для цього їх кількість в наважці масою 15 г ділять на 3 та множать на 200.

Приведений метод визначення прихованої зараженості зерна придатний тільки визначення прихованої зараженості довгоносиками. Метод не може виявити живих комах всередині зерна. В теперішній час розроблені більш прості та точні методи виявлення прихованої зараженості зерна.

Метод відродження комах. Середній зразок зерна поміщають в оптимальні умови для розвитку шкідників на протязі півтора місяців. Потім визначають число відроджених шкідників.

Метод хімічної індикації. Досліджуваний зразок роздавлюють під пресом між двома листами паперу, що має на поверхні нейтральрот. При роздавлюванні комах видаляється порожнинна рідина, яка з нейтральротом дає яскраво пофарбовані плями.

Використовують також нінгідрин, котрий з порожнинною рідиною комах дає пурпурні плями.

Рентгеноскопічний метод. Знімають рентгенограму зерна. На ній присутні темні плями в тих місцях, де личинка, харчуючись, утворила навколо себе порожнину. Личинка на рентгенограмі мало відрізняється від ендосперму, так як рентгенівські промені однаково затримуються як личинкою так і ендоспермом. Через порожнини промені проходять більш вільно.

За розмірами та контурами порожнини можна визначити фазу розвитку комахи. Комахи в стадії яйця цим методом не виявляються.

Як метод хімічної індикації, так і рентгеноскопічний метод не дають можливості відрізнити живих шкідників від мертвих, що дуже важливо для визначення зараженості.

Акустичний метод. Принцип акустичного методу визначення зараження полягає в тому, що механічні вібрації, створювані комахами, сприймаються датчиком та перетворюються в електричний сигнал. Після підсилення в кілька тисяч разів сигнал подається на гучномовець або навушники.

Енергія акустичного шуму комах знаходиться в діапазоні від 0,5 – 5 до 10 – 12 кГц, тобто в області звукових частот, що дозволяє використовувати звуковий контроль зерна.

Акустичний пристрій складається з приймальної камери 1 та підсилювача низької частоти 2.

Приймальна камера – металічний циліндр, що вміщує зразок зерна масою 1 кг. В ній вмонтовані приймальні датчики, що являють собою стандартні біморфні елементи з сегнетової солі. Чутливість кожного датчика відповідає виявленню однієї личинки довгоносика в 100 г зерна. Сигнал знімається з елемента за допомогою екранованого кабелю. Приймальна камера поміщена в звуконепроникний бокс 4.

Транзисторний підсилювач низької частоти працює від восьми батарей типу «Марс» або від автомобільного акумулятора при напрузі 12 В. може також працювати від мережі змінного струму через випрямляч, який дає постійну напругу 12 В. корпус підсилювача має раму, передня та задню панелі та ручки. На передній панелі розміщені тумблер вмикання живлення, стрілочний індикатор зі шкалою 0 – 15 В, регулятор підсилення, отвор для підключення датчика, для підключення напруги з випрямляча або акумулятора, гнізда для підключення навушників типу ТА-56М.

Гучномовець вмонтовано всередині корпусу підсилювача. При підключенні навушників 3 гучномовець автоматично вимикається. Для ввімкнення приладу тумблер живлення переводиться у верхнє положення, при цьому стрілка індикатора покаже напругу джерела живлення, яка може коливатися від 9 до 13 В.

Рівень гучності шумів, створюваних шкідниками, підбирається регулятором підсилення.

Акустичним приладом можна виявити тільки активних комах, тому холодне зерно для активації комах слід підігрівати до температури 20 - 25°C.

На даному приладі реєструється тільки наявність зараженості; вид комахи та стадію розвитку на ньому визначити неможливо.

Поиск по сайту: