|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення явної форми зараженості зернаЗагальні положення. Для визначення зараженості зерна шкідниками хлібних запасів середній зразок зерна просіюють через два сита з круглими отворами: нижнє з отворами Ø 1,5 мм, верхнє – Ø 2,5 мм. На ситі діаметром 30 см просіюють одночасно біля 1 кг зерна. Просіювання ведуть вручну протягом 2 хв при 120 кругових рухах на хвилину або механізованим способом на розсіюванні протягом 1 хв при 150 кругових рухах на хвилину. При температурі зерна в зразку нижче 5°С отримані за допомогою просіювання сходи і проходи через сита відігрівають при температурі 25-30°С протягом 10-20 хвилин для вилучення холодового оціпеніння шкідників. Після просіювання і підігріву (якщо останнє необхідно) підраховують шкідників. Мертвих шкідників, знайдених при підрахунку, відносять до сміттєвої домішки і при визначеності зараженості не враховують. Мертві жуки відрізняються від живих тим, що їхні ноги витягнуті і нерухомі. У живих жуків, які знаходяться в нерухомому стані, ноги міцно притиснуті до тіла. Підрахунок живих шкідників починають з крупних видів шкідників (мавританська козявка, великий здобний і смоляно-бурий хрущаки, притворяшка-вор, їх личинки та ін.). Для цього щільно передивляються схід з сита з отворами Ø 2,5 мм, розрівнюють його тонким шаром на аналізуючій дошці і розбирають вручну. Потім окремо продивляються розсипані тонким шаром проходи через сита з отворами Ø 2,5 мм (на білому склі) і Ø 1,5 мм (на чорному склі). Прохід через сито з отворами Ø 1,5 мм розглядають під конічною лінзою (4 - 4,5-кратне збільшення) для знаходження і підрахунку живих кліщів. При огляді сходу і проходів вибирають живі екземпляри і встановлюють види шкідників в 1 кг зерна, ступінь зараженості визначають в повній відповідності з таблицями. Для просіювання зразків при визначенні зараженості шкідниками використовують прилад ПОЗ-1.
Визначення пошкодження сімені гороху зернівкою (брухусом) і листоверткою. Ознакою пошкодження гороху брухусом є наявність в насінині порожнини з круглим отвором розміром до 3 мм, прикритим оболонкою або відкритим, всередині якої може знаходитися личинка, лялечка або жук зернівки. Пошкодження гороху листоверткою визначається наявністю виїденими з поверхні насінини з заглибленнями, заповненими павутиною і екскрементами. Пошкодження гороху цими шкідниками визначають в 100 г сімен, видалених із середнього зразка. Зараженими сіменами вважають ті, в яких знаходяться живі шкідники; пошкодженими – сімена з мертвими шкідниками або з пустою порожниною після вильоту жука. Сімена наважки продивляються, виділяють заражені і пошкоджені сімена. Сімена зважують і виражають у відсотках до взятої наважки. Пошкодження інших бобових культур зернівками (квасолевою, сочевичною та ін.) визначають також із наважки масою 100 г, переглядаючи сімена. Пошкоджене насіння важать і встановлюють пошкодження в відсотках. Визначення зараженості шкідниками кукурудзи в початках. Зараженість визначають оглядом за допомогою лінзи кожного десятого початку вихідного зразка на наявність живих шкідників. Щоб виявити кліщі беруть з вихідного зразка десять початків, постукують їх один об другий над чорним папером і залишок на ній проглядають під лінзою. Якщо є кліщі, то підраховують їх кількість.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |