TEMA 10 АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Серед страхових послуг, що надаються громадянам та юридичним особам, широкою популярністю в усьому світі користуються послуги автотранспортного страхування.

Автотранспортне страхування включає в себе кілька окремих видів страхування:

• страхування транспортних засобів;

• страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;

• страхування вантажів;

• страхування від нещасних випадків на транспорті. Сутність автотранспортного страхування полягає в захисті

майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, які зазнали збитків, що стали наслідком використання автомобілів.

Об'єктом автотранспортного страхування може буги майновий інтерес фізичної чи юридичної особи, пов'язаний з експлуатацією автотранспортних засобів; з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника або застрахованих осіб; з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Для того щоб збагнути, наскільки інтенсивно й ефективно розвивається автотранспортне страхування, студент повинен зосередити увагу на тому, коли воно виникло та які має закономірності свого розвитку. При цьому студент має врахувати, що в Україні страхування автотранспортних засобів та вантажів проводиться тільки в добровільній формі; страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та страхування від нещасних випадків на транспорті — як в обов'язковій, так і в добровільній формах.

Одним з основних видів автотранспортного страхування є страхування автотранспортних засобів.

Під час вивчення цього виду страхування студент повинен звернути увагу на суб'єкти страхових відносин, з'ясувати, які об'єкти приймаються на страхування.

Крім того, студент має знати, що перелік об'єктів страхування не обмежується тільки автотранспортними засобами. На страхування можуть бути прийняті й інші об'єкти страхування (наприклад, життя, здоров'я водіїв, додаткове обладнання), які певною мірою пов'язані з експлуатацією автотранспорту й впливають на ефективність проведення автотранспортного страхування.

Об'єкти автотранспортного страхування можуть бути застраховані в певному обсязі страхової відповідальності страховика. У страховій практиці використовують різні варіанти проведення страхування і по кожному з них визначається різноманітний обсяг відповідальності страховика. Тому студенту необхідно:

• з'ясувати сутність повного та часткового обсягу відповідальності страховика;

• розглянути можливі варіанти часткового страхування та відповідний варіант повного страхування;

• з'ясувати перелік ризиків, за які страховик не несе відповідальності.

Крім того, по кожному варіанту страхування може встановлюватися обов'язкова або добровільна участь страхувальника у відшкодуванні збитків, тобто франшиза.

Страхова сума за договором страхування автотранспортних засобів визначається окремо для кожного об'єкта, який приймається на страхування. Вона не повинна перевищувати страхової оцінки об'єктів страхування. Тому студенту необхідно розібратися в такому:

• що розуміють під страховою оцінкою автотранспорту та інших об'єктів по договору страхування;

• які підходи використовують страховики для визначення вартості автотранспорту;

• які можливі варіанти встановлення страхової суми по договору страхування.

Оскільки страхування автотранспорту належить до ризикових видів страхування, студент повинен звернути увагу на його короткотерміновий характер.

З'ясувавши загальні умови страхування, студенту слід розглянути процедуру укладення договорів страхування автомобілів. Важливим моментом у цьому випадку є те, що договір страхування автотранспорту укладається на підставі письмової заяви страхувальника та огляду автомобіля страховиком.

Однією з умов вступу договору страхування в силу є своєчасна сплата страхувальником страхової премії. Страхові премії розраховуються на підставі певних тарифних ставок, які кожний страховик визначає самостійно. Розмір тарифних ставок враховує різні фактори, що впливають на ступінь ризику. Тому студент повинен їх засвоїти, а також розібратися щодо характеру впливу факторів ризику на розміри тарифних ставок.

Під час дії договору страхування можлива зміна виду (моделі) автотранспортного засобу або його власника (наприклад, у разі продажу або дарування), тому студент повинен з'ясувати, як впливає така зміна ступеня ризику на дію договору страхування.

Крім того, студенту необхідно звернути увагу на пільги для страхувальників автотранспорту та розібратися, з якою метою і кому вони надаються, які є види пільг, у чому полягає їх сутність.

Важливим етапом в обслуговуванні договорів страхування автотранспорту є взаємовідносини сторін у разі настання страхового випадку. Під час вивчення даного питання студент повинен зосередити увагу на розгляді деяких основних положень, а саме:

• обов'язках, покладених на страхувальника при настанні страхового випадку;

• особливостях складання страхового акта;

• оцінці збитку.

Студент має розібратися у методиці визначення суми збитку в разі знищення, викрадення та пошкодження автотранспорту.

Методика визначення суми страхового відшкодування також має певні особливості. Тому необхідно звернути увагу на порядок визначення суми страхового відшкодування;

• якщо автотранспортні засоби застраховані у повній вартості;

• якщо страхова сума менша від дійсної вартості автотранспорту;

• у разі використання франшизи.

Студент повинен також розібратися у тому, на підставі яких документів, у який строк і кому виплачується страхове відшкодування та в яких випадках воно не виплачується.

Для того щоб розкрити сутність страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту, студенту необхідно перш за все зосередити увагу на суб'єктах страхових відносин при обов'язковій та добровільній формах страхування.

Студент повинен знати, що об'єктом страхування є цивільна відповідальність власників автотранспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Для того щоб розібратися в обсязі відповідальності страховика, необхідно звернути увагу (по кожній формі страхування) на перелік страхових випадків, що становить обсяг відповідальності страховика, а також на виключення з обсягу його відповідальності, які передбачають невизнання випадку страховим.

Є певні особливості, властиві встановленню страхової суми за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Тому студент повинен засвоїти, у яких розмірах встановлюється страхова сума по договорах обов'язкового та добровільного страхування.

Слід мати на увазі, що залежно від форм проведення страхування існують різні підходи до порядку укладення договорів страхування. Крім того, студенту треба з'ясувати питання про порядок сплати страхових платежів; строки дії договору страхування; порядок переоформлення договору у разі зміни ступеня ризику; відповідальність власників автотранспортних засобів за відсутність договору (обов'язкова форма страхування).

Методика розрахунку суми збитку практично відповідає тій, яка передбачена умовами страхування автомобілів.

Студент має врахувати, що розмір страхового відшкодування по страхуванню цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів визначається за системою першого ризику. При цьому необхідно знати, кому воно виплачується.

Для того щоб повною мірою розкрити сутність страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту, студенту треба звернути увагу на систему «Зелена картка» та Моторне (транспортне) страхове бюро України. При цьому слід з'ясувати фактори, які стали причиною створення системи «Зелена картка»; встановити територіальну дію цієї системи; засвоїти основні її принципи; вивчити механізм функціонування Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Одним з основних видів автотранспортного страхування є страхування вантажів. Сутність цього виду страхування полягає у тому, щоб відшкодувати збитки, завдані вантажу під час його перевезення автомобільним транспортом.

Студент має чітко усвідомити принципи функціонування транспортної системи. Для цього необхідно знати, хто може бути учасником автотранспортних перевезень, які є види договорів на перевезення вантажів, що, в свою чергу, дасть змогу встановити осіб, що можуть бути страхувальниками. Треба також розібратися в тому, які види вантажів приймаються на страхування.

У практиці автотранспортного страхування під час страхування вантажів страховики використовують обсяг страхової відповідальності (умови), який застосовується в морському страхуванні, а саме:

• з відповідальністю за всі ризики;

• з відповідальністю за приватну аварію;

• без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі;

• з відповідальністю за окремі ризики.

Студенту необхідно засвоїти сутність кожної умови страхування, а також виключення з обсягу відповідальності страховика.

Вантажі приймаються під страховий захист на час їх транс-портування з встановленням різних варіантів строку страхування. Специфічність цієї умови, яка істотно відрізняє страхування вантажів від інших видів страхування, міститься у строках початку та закінчення дії договору страхування, якщо на страхування приймаються разові перевезення вантажів.

На страхування вантажі можуть прийматися у повній або частковій вартості. Враховуючи це, необхідно звернути увагу на ті елементи, з яких може складатися страхова вартість вантажів.

Як і в інших ризикових видах страхування, розмір тарифних ставок при страхуванні вантажів визначається страховиком з урахуванням ступеня ризику. Тому студенту необхідно засвоїти фактори, які на нього впливають.

За поширеною у світі страховою практикою розмір збитку щодо страхування вантажів визначається аварійним комісаром, який є представником страховика. Студенту треба встановити значення участі аварійного комісара у вирішенні питання про відшкодування збитків, що, в свою чергу, дасть змогу розібратися в методиці оцінки збитків та виплаті страхового відшкодування.

Вивчити питання, що стосується оцінки збитку та виплати страхового відшкодування, можна з урахуванням вказівок, пов'язаних із страхуванням автотранспортних засобів.

Бурхливому розвитку автомобілізації супутні збитки не тільки щодо матеріальних цінностей (автомобілі, вантажі), а й щодо життя та здоров'я водіїв, пасажирів, пішоходів. Така обставина сприяла тому, що страховики почали надавати страховий захист громадянам від нещасних випадків на транспорті.

Громадяни мають можливість застрахуватися від нещасних випадків, які можуть виникати під час експлуатації автотранспортних засобів, за такими видами страхування:

• страхування автотранспортних засобів, де як додатковий об'єкт приймається на страхування життя і здоров'я пасажирів і водія;

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (обов'язковий вид);

• індивідуальне страхування від нещасних випадків (добровільний вид).

Вивчати сутність зазначених видів страхування можна з урахуванням вказівок і порад, поданих до теми 5 «Страхування громадян від нещасних випадків».

Література

1; 6; 9; 10; 19; 20; 33; 37; 38; 40; 47; 49.

Термінологічний словник

Вантаж — товар, що перебуває в процесі перевезення.

Вантажовідправник (відправник) — фізична чи юридична особа, від імені якої вантаж передається до перевезення та яка зазначена як відправник в договорі про перевезення вантажу.

Вантажоодержувач (одержувач) — фізична чи юридична особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.

Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків (згідно з Правилами дорожнього руху).

«Зелена картка» — система міжнародних договорів про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Інкотермс — міжнародні правила, розроблені міжнародною торговельною палатою (МТП) щодо тлумачення комерційних (торговельних) термінів.

Механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна (крім велосипедів з підвісним двигуном і мопедів з робочим об'ємом двигуна не менше 50 см). До механічних транспортних засобів належать трамваї, тролейбуси, автомобілі, мотоцикли, мотоколяски тощо.

Паушальна сума — загальна сума без зазначення її окремих складових.

Перевізник — транспортна організація (або юридична особа), яка здійснює перевезення вантажів чи пасажирів.

Поліс генеральний — письмовий договір, згідно з яким страхувальник протягом обумовленого періоду зобов'язаний на узгоджених умовах пере-давати, а страховик — приймати на страхування вантажі.

Рахунок-фактура — документ, у якому перераховані товари й зазначена їхня вартість.

Транспортний засіб — пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Охоплює автомобілі, тролейбуси, трактори, самохідні машини, мотоцикли, мопеди, велосипеди тощо.

Поиск по сайту: