МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Ця тема присвячена висвітленню сутності страхової послуги як специфічного товару на страховому ринку. Під час її вивчення студентам слід звернутися до теоретичних засад страхування. Адже саме суть страхування як економічної категорії обумовлює ті особливі властивості, якими відрізняється страхова послуга від інших товарів і послуг. Розуміння цього зв'язку дає змогу усвідомити характерні ознаки страхової послуги та їхню економічну природу.

Розглядаючи страхову послугу як товар, студенти повинні з'ясувати, в чому полягає її споживна вартість. Споживна вартість страхової послуги грунтується на об'єктивній потребі у страховому захисті, що її відчувають громадяни і суб'єкти господарювання (особливо в умовах ринкової економіки). Але разом з тим вона залежить від багатьох чинників. Розуміння характеру впливу цих чинників (на макроекономічному та мікроекономічному рівнях) є дуже важливим, бо від того, наскільки корисно виглядає в очах страхувальника та чи інша страхова послуга, залежить її доля як товару. Якщо вона дістане суспільне визнання, її будуть купувати. І навпаки.

Страхова послуга, як і будь-який інший товар, поряд із споживною вартістю має також вартість. Вартість відображає витрати страхової компанії на надання страхової послуги певного виду. Виходячи із вартості, встановлюється ціна на страхову послугу. Треба звернути увагу на те, що фактори, якими визначається нижня і верхня межа ціни на страхову послугу, є такими ж самими, що і при визначенні цін на інші товари та послуги. Але страховик, на відміну від інших продавців, має змогу свідомо знижувати ціну, навіть застосовувати демпінгові ціни. Це стає можливим через отримання страховиком доходів від інвестиційної діяльності, здатних компенсувати втрати прибутку від застосування ним низьких цін на страхові послуги. Встановлення знижених цін допомагає страховикові залучити більшу кількість страхувальників, але водночас негативно впливає на його фінансову стабільність. Студенти повинні добре орієнтуватися в можливих (позитивних і негативних) наслідках цінової політики страхової компанії.

Характер страхової послуги обумовлює специфіку її реалізації. Покупець цього товару, як правило, не одразу відчуває його корисність. Ажіотажного попиту на страхові послуги не відбувалося ніде і ніколи. Тому перед страховиком постає досить складне завдання: створити такі страхові послуги, які могли б знайти свого покупця, і реалізувати ці послуги шляхом створення системи найбільш ефективного їх просування на ринку. Вирішенням цього завдання займається служба маркетингу страховика.

Студент повинен дати визначення маркетингу, виділити особливості маркетингу саме у страхуванні. Дуже важливим є розуміння маркетингової діяльності страхової компанії не тільки і не стільки як безпосередньої реалізації страхових послуг, а як процесу планування, ціноутворення, рекламування, організації адекватних каналів просування страхових послуг до потенційного покупця. Треба усвідомити роль кожної ланки страхового маркетингу в забезпеченні успішної реалізації страхових послуг.

Особливу увагу слід приділити вивченню можливих шляхів продажу страхових послуг, доцільності їх використання (тобто організації так званих «каналів збуту»). Маючи на увазі, що страхова компанія може здійснювати прямий продаж страхових послуг, продаж через посередників, застосовувати комбіновану систему продажу, треба усвідомити, що вибір каналу збуту залежить від тих видів страхування, які проводить конкретна страхова компанія.

Треба розуміти, в чому полягають переваги і недоліки прямого продажу і продажу через посередників; чому прямий продаж вважається менш ефективним; чому в Україні переважає саме прямий продаж і недостатньо розвинутий інститут страхового посередництва (зокрема, професійних брокерів).

Усвідомлюючи роль страхових посередників на страховому ринку, студенти повинні чітко відрізняти поняття «страховий агент» і «страховий брокер». Треба вміти показати принципові розбіжності між ними, які полягають у юридичному статусі, фаховому рівні, взаємовідносинах із страховиками і страхувальниками, розмірах комісійної винагороди.

Доцільно звернутися до «Положення про порядок проведення діяльності страховими посередниками», затвердженого Кабінетом міністрів України Постановою № 1523 від 18 грудня 1996 р.

Цей документ дає визначення агентської діяльності і агентської угоди, брокерської діяльності і брокерської угоди. Він ставить особливі вимоги до взаємодії посередників із страховиками і страхувальниками, а також окреслює фінансові обмеження стосовно брокерської діяльності.

Вимоги внутрішнього українського законодавства до страхових посередників в цілому відповідають вимогам, загальноприйнятим у світовій практиці.

Посередницька діяльність страхових агентів порівняно з діяльністю брокерів не така складна. Але тут також є свої нюанси, на які треба звернути увагу. Це, зокрема, стосується організації продажу страхових послуг через систему генеральних агентств.

Характеризуючи практичний маркетинг страхової компанії, слід звернути особливу увагу на роль реклами в реалізації страхових послуг. Без цілеспрямованої і наполегливої реклами у страховому бізнесі обійтися дуже важко.

Реклама — це платне, спрямоване на певну категорію потенційних споживачів повідомлення, що здійснюється через засоби масової інформації чи будь-яким іншим способом публічного звертання і агітує на користь певного товару, марки, фірми, особистості тощо.

Студенти повинні засвоїти основні види реклами, яка може бути застосована у страховому бізнесі, і зрозуміти, чим обумовлюється вибір маркетинговою службою страхової компанії того чи іншого виду реклами. Слід зосередити увагу на перевагах і недоліках кожного із можливих засобів рекламування страхових послуг залежно від категорії страхувальників, на яких спрямована реклама.

Реалізація страхових послуг — кінцева мета і сенс існування страхових компаній. Якщо страхові послуги знаходять збут, тобто укладаються договори, продаються страхові поліси, то це означає, що запропоновані страховиком страхові продукти мають в очах страхувальника споживну вартість, конкретну корисність, а також що існує попит на даний вид послуг.

Весь процес від стадії розробки окремих видів страхування до стадії їх кінцевої реалізації у вигляді надання страхових послуг перебуває під постійним контролем як з боку страховика, так і з боку державного контролюючого органу у сфері страхування.

Студент повинен зрозуміти характер і завдання такого контролю, а також засоби його здійснення на різних стадіях розробки і реалізації страхових послуг.

Література

1, 11, 25, 26, 34, 35, 38, 39, 40, 41, 42, 48.

Поиск по сайту: