АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМА 12 АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

Читайте также:
  1. TEMA 10 АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ
  2. Банківські та інші фінансові послуги (крім страхування)
  3. в)мета та завдання пенсійного фонду та фонду соціального страхування.
  4. В. Припинення договору страхування. Його недійсність
  5. ВАРТІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ, ЩО НАДАЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ЮРИДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
  6. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  7. ВИКЛЮЧЕННЯ ІЗ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ І ОБМЕЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ
  8. Вкажіть три основні ознаки, що визначають особливості авіаційного страхування
  9. Галузі страхування
  10. Д-т 7401 «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
  11. Державного соціального страхування на випадок безробіття
  12. Добровільне медичне страхування.

 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

 

Починаючи вивчати тему «Авіаційне страхування», студент насамперед повинен зробити акцент на його необхідності, сутності і значенні.

Авіаційне страхування — це цілий комплекс страхових послуг, що тягне за собою відповідальність по багатьох різних об'єктах, яка проявляється при настанні одного спільного для всіх випадку — авіаційної катастрофи.

Таким чином, саме авіаційному страхуванню найбільше притаманна кумуляція ризику, коли відшкодування по випадках часткової аварії набагато менше, ніж у разі випадків повної загибелі авіаційних суден.

З огляду на світовий досвід, до галузі авіаційного страхування, крім страхування авіасуден (каско), відносять багато інших видів страхування: страхування авіазапчастин і двигунів, страхування від нещасних випадків пасажирів, членів екіпажів, авіадиспетчерів, страхування відповідальності аеропортів та власників (операторів) ангарів та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов'язаних з авіацією галузей.

Необхідно звернути увагу на те, що в авіаційному страхуванні ризики можуть бути застраховані як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Студенту слід розібратися в сутності цих форм авіаційного страхування, необхідності їх застосування.

Однією з причин введення обов'язкової форми авіаційного страхування в Україні можна вважати її вступ в члени ІКАО, а також приєднання до міжнародних конвенцій, які стосуються міжнародного права в сфері цивільної авіації. Тому студенту необхідно з'ясувати, якими саме конвенціями та іншими міжнародними зобов'язаннями керуються в цивільній авіації під час страхування ризиків.

Засвоїти, які види авіаційного страхування проводяться в Україні в обов'язковій формі, можна, якщо звернутись до Закону України «Про страхування».

В межах добровільних видів страхування ліцензії в Україні видаються на майнове страхування засобів повітряного транспорту і страхування відповідальності власників повітряних суден, включаючи відповідальність вантажоперевізника. Цим видам авіаційного страхування студенту треба приділити належну увагу.

Усі види страхування авіаційних ризиків регламентуються Повітряним Кодексом України; стаття 103 (обов'язкове страхування) і стаття 105 (страхування при авіаційних роботах).



Для більшого розуміння сутності і взаємозв'язків в страхуванні авіаризиків студенту необхідно детальніше розглянути питання, що стосується суб'єктів страхування та організацій, які регламентують діяльність ринку авіаційного страхування в Україні.

Характеризуючи суб'єкти ринку авіаційного страхування, важливо згадати про особливі об'єднання авіастраховиків, які функціонують в Україні. Так, кілька років на вітчизняному страховому ринку працює Національний консорціум авіастраховиків. На питанні про функції, що їх виконує це об'єднання, студенту треба зосередити увагу.

До суб'єктів авіаційного страхування належить і Авіаційне страхове бюро, створене для координації діяльності національних страховиків в галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків і т. ін.

Далі при вивченні цієї теми необхідно зосередити увагу на конкретних видах страхування в авіаційній галузі. Розглядаючи кожний вид авіаційного страхування, треба враховувати певні їхні особливості.

Як вже було зазначено, авіаційне страхування охоплює широке коло специфічних ризиків, які виникають в результаті експлуатації засобів повітряного транспорту, але лідером серед багатьох видів авіаційного страхування, безперечно, виступає страхування авіасуден (каско). Цей вид страхування може бути проведений як в обов'язковій, так і в добровільній формах.

Починати розгляд страхування авіасуден (каско), як і будь-який інший вид страхування, треба з визначення суб'єктів страхування.

Власник повітряного судна (ПС), якщо він не перевізник (ПКУ, ст. 59), зобов'язує авіаексплуатанта застрахувати повітряне судно, що, звичайно, обумовлюється в угоді на оренду чи спільну експлуатацію.

З'ясовуючи об'єкт страхування, студенту слід звернути увагу, що ним виступає не лише авіатранспортний засіб, а й запасні частини з усіма видами спеціального обладнання, яке знаходиться на борту, але при умові, що обладнання, запасні частини і т. ін. пов'язані із забезпеченням польотів.

‡агрузка...

Важливим моментом при укладенні договору страхування авіаційного судна є визначення розміру страхової суми. Страхова сума встановлюється в межах балансової вартості повітряного судна або вартості реновації, тобто суми, за яку можна купити таке саме нове повітряне судно.

Далі студенту треба скласти чітку уяву про обсяг відповідальності страховика. Більш поширеними страховими випадками, по яких страховик зобов'язаний відшкодувати збитки, є такі:

• повна загибель повітряного судна в результаті авіаційної катастрофи;

• зникнення повітряного судна без вісті, коли про нього нічого не відомо протягом 60 діб з моменту вильоту;

• пошкодження повітряного судна в результаті падіння космічних об'єктів і метеоритів і т. ін.

І це далеко не повний перелік страхових випадків, на що доцільно звернути увагу.

Страхування повітряних суден може здійснюватись в кількох варіантах за вибором страхувальника: наприклад, варіант І — тільки «від повної загибелі»; варіант II — «від загибелі і пошкоджень».

Студент повинен зосередити увагу на ризиках, які будуть покриватись страховою компанією згідно з кожним варіантом страхування.

Під час вивчення цього виду страхування важливо засвоїти, що ризики, які підлягають страхуванню, охоплюють період: польоту, вирулювання, буксирування, стоянки. Такий розподіл пов'язаний з різними рівнями франшиз, що використовуються на кожному з цих етапів.

Взагалі кожний поліс страхування каско передбачає встановлення франшизи за видами ризиків.

Під час укладення договору ставки премії по страхуванню каско розраховуються різними методами: за кожну годину польоту — у фіксованій сумі; за кожний політ — у фіксованій сумі; у відсотках від вартості майна. Студенту треба взяти до уваги, де саме і коли використовується той чи інший метод розрахунку ставок премій. Ставки премій по страхуванню авіакаско змінюються в широких межах, тому слід з'ясувати, від яких факторів залежить їх розмір.

При укладенні договору встановлюється строк страхування, а також початок і закінчення відповідальності страховика перед страхувальником. Концептуальними моментами є визначення дій, обов'язків сторін при настанні страхової події, порядку визначення розміру збитку і страхового відшкодування.

Страхова компанія не бере на себе відповідальність за всі існуючі ризики. З відповідальності страховика, наприклад, виключаються збитки:

• коли повітряне судно використовується у протизаконних цілях або не за призначенням, яке вказане в договорі страхування;

• коли повітряне судно знаходиться поза географічними межами, вказаними в договорі страхування, якщо це тільки не було викликане надзвичайними ситуаціями.

Студент повинен звернути увагу на інші винятки, розібратися в них.

Враховуючи наведений вище детальний розгляд страхування авіасуден, студенту в такому ж ракурсі потрібно розглянути інші види авіаційного страхування.

Особливістю наступного виду страхування — страхування відповідальності власників повітряних суден є те, що цей вид страхування покривається за страховим полісом авіакаско, хоча вони і мають принципові розбіжності й потребують різного підходу.

Страхування відповідальності власників повітряних суден звичайно поділяються на: страхування відповідальності перевізника перед пасажирами; страхування відповідальності перед третіми особами.

Слід зазначити, що обидва види страхування регламентуються за допомогою як національного законодавства, так і міжнародних конвенцій. У страхуванні відповідальності перед пасажирами існує чітке регламентування на національному рівні. Під час міжнародних польотів вступають в дію вимоги Варшавської конвенції. В страхуванні відповідальності перед третіми особами ліміт відповідальності встановлюється державою, над територією якої знаходиться повітряне судно.

При подальшому вивченні авіаційного страхування треба зупинитися на таких двох видах обов'язкового страхування:

• страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;

• страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків.

Відповідно до вищезазначених видів страхування застрахованими вважаються: члени екіпажу; водії; службові пасажири.

Треба з'ясувати, на який період вони вважаються застрахованими, хто є страхувальником. Розглядаючи далі ці види страхування, слід з'ясувати, як же розраховується страхова сума, страхова премія, яким є обсяг відповідальності, строк страхування, які фактори впливають на страховий тариф, в чому полягають особливості щодо виплат страхового відшкодування.

Студенту слід зупинитися також ще на одному виді страхування (добровільному) — страхуванні вантажів, що перевозяться авіатранспортом. Розгляд цього виду страхування треба розпочати з визначення об'єкта і кола суб'єктів страхування, звернути увагу на період дії відповідальності страховика. При подальшому вивченні даного виду страхування доцільно зупинитися на варіантах страхового покриття. За бажанням страхувальника вантажі, що перевозяться авіатранспортом, можуть бути застраховані по одному з таких, наприклад, варіантів: «з відповідальністю за всі ризики»; «з відповідальністю за приватну аварію»; «фізичне пошкодження, загибель вантажу в результаті неправомірних дій третіх осіб».

Студент має з'ясувати, які збитки буде відшкодовувати страхова організація згідно з договором страхування, укладеним з кожного варіанта страхування.

Інші умови страхування вантажів, що перевозяться авіатранспортом, більш-менш схожі з правилами перевезення вантажів іншими видами транспорту, але тут є і певні особливості, на які треба звернути увагу.

 

Література

1; 6; 13; 14; 17; 20; 40; 47.

 

Термінологічний словник

Вартість ремонту — витрати, пов'язані з приведенням повітряного судна до стану, що існував до страхового випадку. До вартості ремонту включається: вартість деталей для заміни і матеріалів, необхідних для ліквідації пошкоджень, в цінах на день настання страхового випадку; оплата праці працівників по демонтажу, ремонту пошкодження та монтажу в цінах на день настання страхового випадку.

Персонал по обслуговуванню — спеціалісти, що виконують визначені роботи, пов'язані з перевіркою стану повітряного судна і підготовленням його до виконання запланованих операцій (завдань).

Повітряне судно — планер разом з його двигунами, а також інше штатне устаткування, встановлене на його борту згідно з комплектуючою відомістю формуляра на момент укладення договору страхування.

Політ — стан з моменту, коли повітряне судно почало рухатись вперед при зльоті або у разі спроби зльоту, часу знаходження в повітрі і до закінчення гальмування після посадки.

Повна загибель —

І. Повітряне судно повністю зруйноване чи його стан не піддається відновленню.

2. Відновлення повітряного судна економічно недоцільне.

3. Повітряне судно пропало без вісті, і про нього немає ніяких повідом-

лень протягом 60 діб з моменту зльоту.

Транспортні витрати — це витрати, які включають:

• транспортування повітряного судна до місця ремонту;

• транспортування працівників, деталей для заміни, необхідних матеріалів і устаткування;

• повернення повітряного судна з ремонту у найближчий аеропорт.

В усіх випадках в розрахунки включається вартість транспортування найбільш економічним способом. У випадку транспортування працівників їхня заробітна плата і утримання на шляху до місця ремонту і назад в розрахунок не включаються.

Узгоджена вартість — повна вартість повітряного судна, включаючи двигуни, прийнята за взаємною угодою страховика і страхувальника. Узгод-жена вартість не може перевищувати вартості нового повітряного судна цього типу, існуючої на день укладення договору страхування.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)