Якість продукції (послуг). Мета теми: сформувати комплекс знань щодо складових елементів та механізму організаційно-планової роботи на підприємстві

1. питання:

1. якість продукції (послуг);

2. міжнародні системи управління якістю продукції;

3. контроль якості та випробування продукції;

4. міжнародні системи сертифікації

Якість продукції (послуг)

На початку розгляду теми студентам потрібно з’ясувати сутність, роль і значення якості продукції та її взаємозв’язок із технологічним розвитком і потребами споживачів.

Відомо, що поширення нововведень у процесі еволюції технологій має циклічний, комплексний характер, при цьому використовуються суміщені технології, а також відповідні форми й методи організації виробництва, управління та контролю якості продукції.

На сучасному етапі технологічного розвитку вся продукція повинна повністю відповідати встановленим вимогам, проте забезпечення такого рівня якості має комплексний характер

Із розвитком технологій, появою наукомістких виробництв почали порівнювати витрати на забезпечення якості з очікуваним від неї ефектом і визначати рівень конкурентоспроможності. Поняття якості поступово трансформувалося в економічну категорію. Відповідно до ДСТУ ISO 9000 — 2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», якість — це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Термін «якість» вживається з такими прикметниками, як погана, добра або відмінна. Вимога означає сформульовану потребу або очікування, які є загальнозрозумілими або обов’язковими для організації, її замовників та інших зацікавлених сторін.

Якість характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придат­ності та корисності виробу. Споживна вартість являє собою основу якості, а остання відбиває рівень споживної вартості, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.

Властивості поділяються на «вимірювальні» та «невимірювальні», характеризуються поняттям «показники якості», які можуть бути узагальнюючими, комплексними та одиничними [2, 11, 12, 17].

Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами показників: призначення; економічність; надійність; технологічність; ергономіч­ність; естетичність; стандартизація та уніфікація; патентно-право­ві; транспортабельність; екологічність; безпека [2; 11; 12; 17].

Для визначення якості продукції порівнюють значення відповід­них показників видів продукції, використовуючи методи: вимірювальний, розрахунковий (статистичний), органолептичний, реєстраційний, експертний, експериментальний, соціологічний [2, розд. 12].

За принципами кваліметрії кількісні значення показників якості продукції визначаються на основі: фізичних експериментів — методами метрології (вимірювання геометричних розмірів, маси, твердості, електропровідності, зносостійкості тощо) та психологічних експериментів (експертне вимірювання естетичних та ергономічних властивостей).

Відносною характеристикою якості продукції є оцінка технічного рівня (рівня якості) продукції, яка визначається шляхом зіставлення значень показників її технічної досконалості з відповідними значеннями показників базового зразка (еталона) протягом усього життєвого циклу виробу.

Інформаційною базою про значення показників якості базового зразка (конкурента) є: стандарти, закони, технічні регламенти, урядові постанови, юридичні норми, митні правила, спеціальні друковані й віртуальні матеріали, результати досліджень тощо.

Оцінка рівня якості одного виду продукції (технічного рівня) здійснюється за допомогою диференційованих, узагальнюючих, змішаних та комплексних методів.

Створенню високоякісної продукції сприяє міжнародна, регіо­нальна й національна стандартизація, яка передбачає вибір і розроблення найбільш оптимальних рішень, нормативно-техніч­ної документації, що враховують тенденції та напрями технічного прогресу. Стандартизація ґрунтується на принципах повторюваності, варіантності, системності, взаємозамінності.

Стандарти визначають набір показників якості продукції, рівень кожного з них, методи й засоби виміру, випробувань, маркірування, упаковки, транспортування, збереження, експлуатаційного обслуговування, ремонту.

В Україні стандарти поділяються на: державні (ДСТУ); галузеві (ГСТ); технічні умови (ТУ); підприємств і об’єднань (СТП); науково-технічних товариств та інженерних союзів, асоціацій та інших громадських об’єднань (СТО). У розробленні вітчизняних стандартів враховуються вимоги Міжнародної організації зі стандартизації (ІSО).

Стандарти групуються за видами: основні; на продукцію, послуги; на процеси; на методи контролю, випробувань, вимірів, аналізу. Виконання вимог чинних стандартів є обов’язковою умовою діяльності будь-якого підприємства.

Державний комітет України з технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) здійснює керівництво та контроль за роботою зі стандартизації, координує спеціальні служби в галузевих комітетах, департаментах та на підприємствах, які розробляють, упроваджують і організують упровадження стандартів.

Поиск по сайту: