Сутність поняття «спеціалізований туризм»

Тема 1 Основи спеціалізованого туризму

Сутність поняття «спеціалізований туризм»

Сегментація ринку спеціалізованого туризму

Сутність поняття «спеціалізований туризм»

Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграційних процесів, розширення торгівлі, наукових і культурних зв'язків. Важливою складовою цих процесів виступають туристичні зв'язки, що мають вагомий вплив на світове господарство та міжнародні відносини.

Туризм для багатьох країн світу є важливою галуззю економіки та вагомою статтею прибутків. Значні невикористані резерви в цій галузі має Україна, в тому числі і Чернівецька область, але для їх успішного використання необхідним є створення сучасної інфраструктури, підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Це вимагає узагальнення світового та вітчизняного досвіду і розробки нових теоретичних основ в галузі туризму.

Сучасний розвиток туристичної індустрії вимагає пошуку нових форм і методів роботи. Це зумовлено тим, що масовий конвеєрний туризм, який набув широкого розвитку в нашій країні у 60-80-х рр. XX ст., в нових умовах не є ефективним. Для залучення нових клієнтів необхідно враховувати їх індивідуальні особливості, вимоги та побажання. На нашу думку, такі вимоги може задовольнити "спеціалізований туризм".

Перед тим як сформулювати визначення поняття "спеціалізований туризм" необхідно ще раз зупинитися на питанні: що таке туризм?

За Законом України "Про туризм": туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих або професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю. Н. Ф.Реймерс дає таке визначення цього терміну: туризм - будь яка подорож з метою відпочинку і знайомства з новими регіонами і об'єктами, а за О. О. Бейдиком: туризм - це форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями. Як бачимо, визначення поняття "туризм" виключає момент отримання прибутку (тобто заняття оплачуваною діяльністю) під час туристичної подорожі.

Вперше термін "спеціалізований туризм" зустрічаємо в роботі М. П. Крачила, де він ототожнює його з пізнавально-діловим: "Пізнавально-діловий або спеціалізований туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або професійними інтересами. Це можуть бути інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства та інші особи, котрі здійснюють туристські подорожі за спеціальними програмами та маршрутами. До них можна віднести туристів, які налагоджують ділові контакти, вчених і спеціалістів, які беруть участь у роботі конференцій, конгресів, з'їздів, асамблей, симпозіумів, семінарів, а також осіб, які приїхали до рідних, близьких та знайомих на відпочинок".

Проаналізувавши вище сказане, а також схему класифікації туризму за М. П. Крачилом, та враховуючи вимогу теперішнього часу - ставлення до туризму як до галузі економіки, С.В. Дутчак пропонує таке визначення поняття "спеціалізований туризм" - це система окремих сегментів туризму, в основу виділення яких поставлена мета подорожі.

Розмір кожного із сегментів є величина динамічна. Вона може змінюватися в часі, в залежності від попиту на той чи інший турпродукт на певному часовому відрізку розвитку суспільства. Наприклад, в минулому столітті курортно-лікувальними послугами користувалася тільки еліта суспільства, лише матеріально забезпечені верстви населення могли дозволити собі лікуватися на відомих курортах світу. А за часів Союзу РСР в розпалі курортного сезону рядовим відпочиваючим потрапити на лікування було дуже важко. На сьогодні, у зв'язку з економічною кризою, що охопила країни СНД та неспроможністю оплати послуги, курортно-лікувальні заклади практично не користуються попитом. Економічна криза в нашій країні є основною причиною катастрофічного зменшення попиту на турпослуги практично у всіх вище виділених сегментах спеціалізованого туризму. Кожний з сегментів можна поділити на види туризму за більш конкретною метою, а далі кожен з видів може ділитися на підвиди, в основу яких покладено такі принципи:

- по-перше, вік учасників подорожі - дитячий, молодіжний, туризм дорослих, туризм людей похилого віку ("сеньйорів");

- по-друге, місце проведення подорожі. Тут можна виділити природні зони, природні країни тощо, оскільки природні умови відповідно впливають як на організацію туристської подорожі, так і на її мету;

- по-третє, характер організації подорожі - плановий чи самодіяльний;

- по-четверте, індивідуальний або груповий (тут можна виділити цілий ряд різних варіантів від яких залежать питання організації обслуговування туристів - зокрема: один підхід до індивідуалів; інший до групи туристів, які знайомі між собою (родичі, друзі); і зовсім інший підхід до організації обслуговування випадково зібраної групи людей, які подорожують за придбаними путівками;

- по-п'яте, спосіб пересування (вид транспорту);

- по-шосте, тривалість самої подорожі - короткочасна (подорож вихідного дня), або тривала (період відпустки);

- по-сьоме, сезонність подорожей різних видів, і так далі.

З огляду на проблеми забезпечення організації обслуговування туристів, подальша диференціація туристських подорожей надзвичайно складна і має безліч варіантів.

Тобто виділення сегментів спеціалізованого туризму має відбуватися тільки через питання організації обслуговування кожного конкретного попиту на той чи інший туристичний продукт.

Поиск по сайту: