Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня

Слід зупинитися на деяких оздоровлюючих чинниках походів вихідного дня, які є найбільш масовими і найбільш доступними. Поряд з тривалим фізичним навантаженням, загартуванням, здоровим психологічним кліматом, які характерні для всіх видів активних подорожей, слід окремо сказати про благотворний вплив лісу, де, як правило, проводяться походи вихідного дня. Активний відпочинок у лісі особливо корисний людям розумової праці, що ведуть переважно сидячий спосіб життя. Люди з виснаженою нервовою системою, стомлені напруженою роботою, що страждають від фізичної та розумової втоми, після перебування в лісі звичайно відчувають приплив енергії й бадьорості, зняття напруги, внутрішню припіднятість.

Ліс виділяє в довколишнє середовище біологічно активні речовини – фітонциди, що мають бактерицидний вплив. Найактивніші у цьому відношенні сосна, клен, калина, біла акація, вільха, береза, граб, тополя та верба. А.В.Ковальонок встановив, що в соснових і кедрових лісах повітря майже стерильне. Активні речовини кедру й сосни діють нищівно навіть на такий стійкий мікроб, як туберкульозна паличка.

У лісі в 3 рази більша кількість легких іонів з негативним зарядом. Водночас кількість важких іонів з позитивним зарядом значно зменшується.

Легкі іони освіжають повітря, знімають втому і нервову напругу, стимулюють діяльність серцево-судинної, дихальної і кровотвірної систем, покращують терморегуляцію, знижують артеріальний тиск, підвищують тонус центральної і вегетативної нервової системи. Відсутність у повітрі легких негативних іонів викликає почуття втоми і пригніченості, знижує працездатність, підвищує нервове напруження і артеріальний тиск.

Ліс значно знижує шум. Сильні шуми (вище 70 дБ) впливають на вегетативну нервову систему, а слабші (нижче 60 дБ) – на центральну нервову систему. Водночас абсолютна тиша, яка оточує людину в сурдокамері, так само шкідлива, як і тривалі шуми. Шум лісу, як і шум морських хвиль, володіє цілющими властивостями. Хвойні ліси, що містять багато озону, фізіологічно активних речовин (скипидар, пінени) та ефірних олій терпенового ряду, мають лікувальний та загальнозміцнюючий вплив на осіб, що страждають різними захворюваннями легенів та верхніх дихальних шляхів.

Водночас ліс іноді може мати й негативний вплив на здоров’я людини. Так, люди з серцево-судинними захворюваннями і значними розладами центральної нервової системи погано переносять перебування у хвойному лісі, особливо у жаркі весняні і літні дні. Погано переносять перебування в хвойному лісі хворі гіпертонією, вираженим атеросклерозом, ішемічною хворобою серця та ревматизмом. Цим хворим краще відвідувати ліс в холодну пору року (листопад-березень).

На закінчення слід сказати, що оздоровча роль туризму давно викликає інтерес вчених-медиків. Однак проблема оздоровчого впливу активних подорожей донедавна вивчена недостатньо у порівнянні з іншими видами спорту. Це обмежує застосування туризму як чинника лікування захворювань, і він використовується в суворо обмежених формах прогулянок і ближніх походів в комплексі курортного лікування. У зв’язку з цим слід застерегти від самолікування туризмом, яке є небезпечним і недопустимим, як і інші види самолікування.

Використання активних подорожей в якості профілактики різних видів захворювань повинне проводитися після консультації зі спеціалістами з лікувально-фізкультурних диспансерів і кабінетів, в завдання яких входить медичне забезпечення масової оздоровчої фізкультурної роботи.

Поиск по сайту: