Економічні чинники на впровадження енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ)

Прогнозуючи можливі наслідки розробки і впровадження ЕЗЗ, необхідно враховувати чинники, що впливають на фінансова-економічні показники роботи підприємства як позитивно, так і негативно.

До чинників, що мають місце під час впровадження ЕЗЗ і позитивно впливають на результати діяльності підприємства, належать такі:

– можливість поліпшення виробничо-технологічних показників за рахунок збільшення продуктивності і скорочення кількості простоїв технологічного устаткування, поліпшення якості продукції, що випускається, і, як наслідок, зниженням питомих витрат ПЕР;

– економія ПЕР і зумовлене цим зниження, зниження питомих витрат ПЕР;

– скороченням екологічних платежів, зумовлене зменшенням шкідливих викидів підприємства, а також зниженням витрат, із видаленням і захороненням побічних продуктів і твердих відходів, що підлягають утилізації, на суму, пропорційну зниженню споживання ПЕР.

До чинників, що мають місце у процесі розробки і впровадження ЕЗЗ і негативно впливають на фінансово-економічні показники виробничої діяльності, належать такі:

– додаткові, не передбачені нормальним технологічним процесом витрати фінансових коштів, пов’язані з приведенням зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту з метою вибору і обґрунтування ефективності ЕЗЗ, впровадження яких можливе й ефективніше за умов даного підприємства;

– необхідність придбання енергоефективного устаткування, матеріалів, техніки, технології, технічних засобів контролю й обліку витрат ПЕР, пристроїв і приладів діагностики стану енерготехнологічного устаткування тощо;

– витрати, пов’язані з монтажно-налагоджувальними роботами і наступним поточним експлуатаційним обслуговуванням енергоефективного устаткування.

Під час вибору пріоритетності впровадження ЕЗЗ перевага віддається безвитратним та моловитратним ЕЗЗ. Для ЕЗЗ, які потребують залучення значних фінансових коштів, перевага віддається тим заходам, що відповідають таким умовам:

– одержання найбільшого додаткового прибутку або зниження збитковості на одиницю коштів, укладених у розробку і впровадження ЕЗЗ, у терміни, що їх можна порівнювати;

– одержання порівняльної величини додаткового прибутку або зниження збитковості підприємства, що віднесені на одиницю вкладених коштів, у найкоротші терміни;

– мінімальний рівень економічного ризику при розробці і впровадженні ЕЗЗ при порівняльних витратах і термінах впровадження.

Для стимулювання діяльності з економії і раціонального використання ПЕР відповідно до ДСТУ 2155 – 93 передбачено два види економічного впливу на споживачів ПЕР:

– можливість одержання субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для підприємств, що активно розробляють, впроваджують і використовують енергозберігаючі технології та устаткування, а т також інші ЕЗЗ;

– застосування економічних санкцій до підприємств, що допускають безгосподарне використання ПЕР, і до підприємств, які виробляють енергетичне неефективне устаткування і матеріали.

Методика розрахунку ефективності
енергозберігаючих заходів

Критеріями для оцінки ефективності впровадження ЕЗЗ є такі показники фінансової діяльності підприємства протягом одного розрахункового періоду згідно з ДСТУ 2155–93:

1. Для рентабельних підприємств – приріст прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

ΔП_t = П_2t – П_1t,

де П_1t, П_2t – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства протягом t -го розрахункового періоду до і після впровадження ЕЗЗ відповідно.

2. Для тимчасово збиткових підприємств – зниження збитковості підприємства:

ΔЗ_t = З_1t – З_2t,

де З_1t, З_2t – збиток підприємства протягом t -го розрахункового періоду до і після впровадження ЕЗЗ відповідно.

Зміна показника прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства в t -му розрахунковому періоді в результаті впровадження ЕЗЗ, визначається за виразом, що зміну витрат за окремими статтями:

ΔП_t = ,

де n – кількість видів палива, що ви використовується на підприємстві;

– зміна вартості і –го виду спожитого палива;

– зміна вартості купленої теплової енергії;

– зміна вартості спожитої електроенергії;

– зміна суми платежів за забруднення довкілля;

– зміна експлуатаційних витрат на обслуговування технологічного устаткування;

– внутрішня норма ефективності;

– капітальні витрати, пов’язані з реалізацією ЕЗЗ.

8. 4. Методи оцінки ефективності інвестицій
енергозберігаючих заходів

На сьогоднішній день для оцінки ефективності інвестицій використовується метод визначення чистої поточної вартості. Цей метод аналізу інвестицій ЕЗЗ ґрунтується на визначенні чистої поточної вартості, на котру цінність підприємства може зростати в результаті реалізації інвестиційного проекту. Метод базується на двох передумовах:

– будь-яке підприємство прагне до максимізації своєї цінності;

– різнотермінові витрати мають неоднакову вартість.

Чиста поточна вартість NPV (англ. Net present value) – це різниця між сумою грошових надходжень (грошових потоків, припливів), що з’являються завдяки реалізації інвестиційного проекту і дисконтова ні до їхньої поточної вартості, та сумою дисконтова них поточних вартостей усіх витрат, що необхідні для реалізації цього проекту.

Бажана норма прибутковості (рентабельності) k є тим рівнем прибутковості коштів, що інвестуються в ЕЗЗ, і який можна забезпечити при їх розміщенні у банку, а не при їх використанні на даний інвестиційний проект. Інакше кажучи, k – ціна виробу (альтернативна вартість) комерційної стратегії, що припускає вкладення коштів в інвестиційний проект ЕЗЗ.

Інвестиція I₀ (англ.. investment) – характеризує надходження коштів (грошовий потік) наприкінці періоду t.. При цьому формула розрахунку чистої поточної вартості набуде вигляду

NPV = ,

де n – термін впровадження ЕЗЗ.

Якщо чиста поточна вартість проекту NPV позитивна, то це означатиме що в результаті реалізації такого проекту цінність підприємства зросте і, отже, інвестування піде йому на користь, тобто проект може вважатися прийнятим.

Поиск по сайту: