Закони України з енергозбереження та суміжних областей

На поточний момент в Україні прийнято низку важливих державних рішень, які стосуються питань підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження галузями економіки, суб'єктами господарювання та населенням країни. Головними серед них є наступні:

• Указ Президента України від 16.06.99 № 662 "Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами",
• Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна – поступ у ХХІ століття "Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 р.",
• рішення Ради регіонів при Президентові України "Про ситуацію в енергетичному комплексі України та невідкладні заходи з подолання енергетичної кризи",
• Указ Президента України від 10 березня 2000 року № 457/2000 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року "Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України",
• Програма "Україна-2010",
• Програма діяльності Кабінету Міністрів України та інші.

В 2000 році Верховною Радою України прийнято Закон України "Про альтернативні види рідкого та газового палива", тобто вперше в Україні прийнято законопроект, який на державному рівні сприяє розвитку використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) та визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва та споживання альтернативних видів рідкого та газового палива на основі залучення нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.

Також Верховною Радою України прийнято Закон України "Про альтернативні джерела енергії". Цей Закон покликаний законодавчо визначити умови для максимального забезпечення потреб України в енергоносіях за рахунок використання альтернативних нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та окреслює їх номенклатуру і визначає порядок їх видобутку та використання. При цьому одним з основних завдань у цих Законах, що регламентують впровадження нетрадиційної енергетики та альтернативних видів палива, є зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання альтернативної енергії, дотримання екологічної безпеки виробництва, транспортування, зберігання та споживання виробленої енергії.

Основу регулятивних основ енергозбереження складають:

– стандартизація і нормування питомих затрат ПЕР для енергоємних підприємств. Система нормування на підприємствах включає розробку і реалізацію планів організаційно-технічних заходів, націлених на зростання ефективності використання ПЕР всіма підприємствами і є також основою стимулювання енергозбереження на підприємствах. Можуть встановлюватися також міжгалузеві та галузеві норми питомих затрат ПЕР для окремих видів продукції, робіт або послуг. На сьогодні вони представлені міжгалузевими нормами споживання, наприклад, теплової енергії об’єктами бюджетної сфери;

– економічні санкції, які застосовуються до підприємств за перевищення вживання ПЕР більш ніж показники питомих затрат (інакше кажучи – гранично допустимі) нормами питомих затрат;

– адміністративна відповідальність за порушення у сфері енергозбереження визначається Кодексом України об адміністративних правопорушеннях;

– діяльність Державної інспекції по енергозбереженню, яка поступово набуває рис профілактичного характеру і передбачає передчасне повідомлення суб’єкта хазяйнування о перевірці, що має бути, а потім – встановленні строку для усунення виявлених порушень по результатам перевірки; лише в разі невиконання усунення виявлених порушень застосовують економічні санкції;

– проведення державних експертиз з енергозбереження на стадії проектування нового будівництва, як одного з найбільш дешевих енергозберігаючих заходів.

Впроваджені елементи економічного механізму стимулювання енергозбереження на підприємствах і в організаціях, які розповсюджуються на матеріальне стимулювання колективів і окремих робітників підприємств за економію ПЕР.

З прийняттям Закону України „Про ратифікацію Кредитного погодження (Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії УкрЕСКО) між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку” від 13.05.99 р. в цій сфері почав діяти популярний на Заході механізм фінансування на основі авансування виконання проектів енергозбереження з боку виконувача і повертання коштів в результаті економічного ефекту, який досягається у замовника проекту (так зване перфоманс-контракти). УкрЕСКО виконує фінансування і виконання „під ключ” енергозберігаючих проектів за рахунок кредиту ЄБРР на суму 15 млн. доларів США.

Базовим є Закон України „Про енергозбереження”, прийнятий під час кризи в економіці в 1994 році. Він передбачає систему інституціональних, регулятивних та стимулюючих заходів в напрямі режиму раціонального споживання ПЕР. Основним з них є Закон України "Про енергозбереження". Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань
та організацій, розташованих на території України, а також для
громадян. У цьому Законі вводяться стандартні визначення для певних категорій те6рмінів зі сфери енергозбереження.

Згідно цього закону основними принципами державної політики в сфері енергозбереження є:

а) створення державою економічних і правових умов зацікавленості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;

б) здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних та нормативно-технічних заходів управління;

в) пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності, пов’язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;

г) наукове обґрунтування стандартизації у сфері енергозбереження та нормування використання паливно-енергетичних ресурсів, необхідності дотримування енергетичних стандартів та нормативів при використанні палива та енергії;

д) створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій;

е) обов’язковість енергетичної експертизи;

є) популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

ж) поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачення паливно-енергетичних ресурсів;

з) встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

и) вирішення проблем енергозбереження у поєднанні з реалізацією енергетичної програми України, а також на основі широкого міждержавного співробітництва.

Економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають:

а) комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтації управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання і економію паливно-енергетичних ресурсів;

б) визначення джерел і напрямків фінансування енергозбереження;

в) створення бази для реалізації економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, які містять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів в усіх галузях народного господарства;

г) використання системи держаних стандартів у сфері енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та застосування економічних санкцій;

д) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

е) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачення палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;

є) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів;

ж) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом.

Законом передбачені наступні економічні механізми стимулювання енергозбереження, які здійснюється шляхом:

а) надання додаткових пільг підприємствам – виробникам енергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

б) надання податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на не традиційних та поновлювальних джерелах енергії;

в) пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів.

Пріоритетному кредитуванню підлягають енергозберігаючі заходи, що вживаються згідно з рекомендаціями територіальних органів енергетичної інспекції, включаючи витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, виготовлення дослідних зразків та експериментальних установок, впровадження у виробництво високоефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Придбання з ініціативи підприємств-споживачів паливно-енергетичних ресурсів енергозберігаючих технологій, обладнання, матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, а також інвестиції в будівництво енергозберігаючих об’єктів кредитується на пільгових умовах за наявності відповідного експертного висновку органів управління енергозбереженням. Розмір зниження відсоткової ставки залежить від енергетичної ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. Компенсація збитків кредитних установ від зменшення позикового відсотка проводиться за рахунок коштів фонду енергозбереження;

г) встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів.

Перелік видів енергозберігаючого обладнання та норм амортизаційних відрахувань для зменшення оподаткованого розрахункового доходу (прибутку) встановлюється Кабінетом Міністрів України;

д) цільових державних та інших субсидій і безповоротного асигнування на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на виробництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки та технології.

Розміри податкових, кредитних та інших пільг встановлюються згідно з законодавством України.

Для практичної реалізації нормативних актів з енергозбереження в національній економіці розроблено державні програми енергозбереження.

Поиск по сайту: