Основи енергоаудиту

Метод енергетичного аудиту – це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється рівень ефективності ПЕР.

Прийоми енергетичного аудиту можна поділити на три групи: визначення стану об’єкту у натуральному вираженні, шляхом зіставлення та оцінювання.

Прийоми першої групи – це огляд, вимірювання, перерахування, щодо зваляють визначити кількісні показники рівня ефективності використання ПЕР об’єктом енергетичного аудиту.

Перевірка енергоаудитом фактичної наявності найменувань палива в місцях зберігання, порядок складання документів.

Прийоми другої групи дозволяють зіставляти таки показники:

– фактичне використання ПЕР з діючими нормами та нормативами;

– фактичний випуск продукції з плановим обсягом випуску продукції;

– результати контрольних вимірювань із вимірюваннями, що зафіксовані у відповідних документах;

– фактичні показники енерго-господарської діяльності з прогнозуючими, відповідними даними минулих періодів, показниками аналогічних підприємств;

– діючи на підприємстві системи управління (структури, функції, методи тощо) і порівняння з вітчизняними і закордонними стандартами.

Зіставлення дозволяє відзначити відхилення дійсного споживання ПЕР досліджуваних об’єктів від норм і нормативів, прогнозованих показників.

Прийоми третьої групи пов’язані з оцінюванням минулого, сьогодення і майбутнього стану енергетичного аудиту і є логічним завершенням процесу зіставлення. При цьому проводиться оцінювання рівня споживання ПЕР, достовірність енергетичної інформації, у тому числі енерго-економічної звітності, методів і функцій управління, перспективне споживання ПЕР.

Визначення фактичного стану об’єктів у натуральному виразі, їхнє зіставлення та оцінювання є прийомами енергетичного аудиту. Вони використовуються на кожному об’єкті, тому що його вивчення так чи інакше полягає у визначенні дійсного стану і відхилень від базового, в оцінюванні відхилень за критеріями доцільності і законності.

Методами аналізу, що застосовуються в процесі проведення енергетичного аудиту є: статистичний, експериментальний та аналітичний.

Види енергетичного аудиту поділяються на наступні (рис.4.1):

КЛАСИФІКАЦІЙНА ВИД ЕНЕРГЕТИЧНОГО

ОЗНАКА АУДИТУ

Рис.4.1. Види енергетичного аудиту

Використання методичних прийомів контролю дозволяє знайти місця неефективного використання ПЕР у споживача і побудувати механізм їх ліквідації. Такий підхід дає можливість не допустити надалі неефективне використання ПЕР й активно впливати на виявлення причин безгосподарності, порушення законодавства і нормативних актів, сприяти відшкодуванню заподіяного збитку конкретним юридичним особам.

Вид та обсяг робіт з енергетичного аудиту споживач ПЕР (Замовник) вибирає добровільно. Крім того, енергетичний аудит дає змогу Замовнику прогнозувати споживання ПНР, зменшувати плату за використання ПЕР та частку вартості ПЕР у собівартості продукції, а також підвищувати конкурентоспроможність вироблюваної продукції в умовах ринкових відносин.

Програма енергетичного аудиту незалежно від типу об’єкта, цілей та задач включає послідовність обов’язкових етапів. Узагальнена процедура проведення енергетичного аудиту, що зображена на рисунку 4.2, складається з таких етапів:

Організаційно – підготовчий етап

Етап отримання інформації

Етап розроблення рекомендацій щодо впровадження енергозберігаючих заходів

Етап складання звіту за результатами енергетичного аудиту та енергоаудиторського висновку

Рис.4.2

Узагальнена процедура проведення енергетичного аудиту

Договір на проведення енергетичного аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між Замовником та Виконавцем про початок проведення енергетичного аудиту.

Договір документально підтверджує, що сторони дійшли згоди з усіх питань, обумовлених у договорі. Для того щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов’язань, їх виконання та відповідальності, необхідно максимально ясно обумовити в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв’язку з укладенням договору.

Зміст договору на проведення енергетичного аудиту може бути різним залежно від поставленим Замовником завдань, проте в ньому обов’язково мають бути наведені такі положення:

– основа укладання договору;

– мета договору;

– терміни проведення енергетичного аудиту;

– загальна вартість згідно з договором;

– організаційні питання початку і припинення дії договору;

– юридичні адреси Замовника і Виконавця.

Після підписання договору конкретизується графік та об’єкти проведення енергетичного аудиту.

Внутрішня інформація – це дані, які збираються та аналізуються безпосередньо персоналом підприємства. До неї належать:

– інформація про системи споживання ПЕР;

– рахунки від постачальників ПЕР;

– графіки споживання ПЕР протягом доби, місяця, року;

– фінансово-економічні дані;

– енергетичний паспорт підприємства;

– проектна документація на системи паливно-енергетичного забезпечення підприємства;

– технічна документація на енергоспоживаюче устаткування (паспорти, формуляри, специфікації, технологічні регламенти, режимні карти);

– документація про ремонти, налагоджувальні і випробувальні роботи;

– документація про енергозберігаючі заходи;

– перспективні програми і проекти реструктуризації підприємства чи модернізації окремих його виробництв;

– приписи інспекції з енергозбереження;

– звіти попередніх енергетичних аудитів.

Отриману первинну інформацію необхідно систематизувати і згрупувати, наприклад, за такими напрямками:

1) системи забезпечення підприємства ПЕР (поділяються на системи електро-, газо-, мазуто-, водопостачання, стисненого повітря тощо);

2) технологічні системи;

3) будівлі та споруди;

4) системи технічного і комерційного обліку витрат ПЕР тощо.

Для доповнення документальної інформації та проведення її верифікації застосовують вимірювальну інформацію.

Для проведення енергетичного аудиту необхідно мати мінімальний комплект засобів вимірювальної техніки, до складу якого входить:

· для електромеханічних вимірювань:

– тестер (мультиметр) та/або прилади відповідного класу точності для вимірювання струму, напруги, потужності, коефіцієнта потужності:

– аналізатор електричних сигналів (осцилограф або інші, у тому числі комп’ютеризовані прилади);

– обладнання для вимірювання режимних характеристик технологічного устаткування;

– тахометр;

– люксметр;

– секундомір.

· для вимірювання параметрів теплоти, рідин, повітря, газів:

– газоаналізатор або інше обладнання, що дає можливість аналізувати повноту згорання палива, а також шкідливі викиди у навколишнє середовище;

– набір термометрів з різними датчиками: повітряними, рідинними (заглибними), поверхневими (накладними, контактними) тощо;

– манометри;

– трубка Піто;

– витратомір рідин та газів (рекомендовано);

– анемометр;

– гігрометр;

– секундомір.

Залежно від специфіки енергетичного аудиту обов’язковий комплект може доповнюватися такими вимірювальними засобами:

– аналізатор показників якості електроенергії;

– прилад для вимірювання опору електроізоляції;

– прилад для вимірювання опору заземлення;

– мікрометр для перевірки опору контактів;

– кореляції визначених місць ушкодження трубопроводів;

– витокопошукачі та детектори газів;;

– тепловізор;

– високотемпературний інфрачервоний термометр (пірометр) з верхньою межею 2000⁰С;

– товщиномір для визначення товщини стінок трубопроводів і резервуарів;

– витратомір для стоків рідини;

– манометри і дифманометри на різні межі вимірювань;

– визначник якості води (солевміст, рН);

– динамометри для вимірювання зусилля і моменту;

– автономні прилади для тривалої реєстрації температури повітря;

– тепломіри для вимірювання теплового потоку;

– устаткування для тестування приміщень на інфільтрацію тощо.

Отримання та аналіз інформації з енергетичного аудиту потребує витрат ресурсів (часових, фінансових, людських та ін..).

Під час проведення енергетичного аудиту необхідно визначити обсяг інформації, необхідний для відтворення стану споживання ПЕР на підприємстві, визначення потенціалу енергозбереження, а також оцінення ефективності енергозберігаючих заходів та їх вплив на довкілля.

Енерго-економічний аналіз визначає характеристики ефективності використання ПЕР. Він включає:

– аналіз режимів споживання ПЕР (добових, місячних, річних);

– складання та аналіз карти технологічного процесу;

– складання та аналіз карти використання ПЕР;

– побудову енергетичної характеристики підприємства;

– визначення для кожного об’єкта чинників, що впливають на споживання енергії (наприклад, зовнішньої температури для системи опалення, вихідної корисної енергії електроприладів тощо);

– складання та аналіз паливно-енергетичного балансу підприємства та окремих підрозділів;

– розрахунок питомого споживання ПЕР за окремими видами ПЕР та об’єктами;

– зіставлення фактичних значень питомого споживання з нормативними значеннями, за результатами якого робиться висновок про ефективність використання ПЕР по кожному об’єкту;

– визначення прямих втрат ПЕР через витоки енергоносіїв, порушення ізоляції, неякісне виконання будівельних і монтажних робіт;

– виявлення малоефективних технологій та режимів роботи обладнання з точки зору ефективності використання ПЕР.

Аналіз споживання ПЕР дає можливість визначити тенденцію споживання ПЕР за конкретний проміжок часу (річний, місячний, добовий).

Річний графік дає змогу визначити сезонні зміни споживання ПЕР.

Місячний графік дає змогу визначити рівень споживання ПЕР в робочі та вихідні дні.

Добовий графік дає змогу визначити нерівномірність споживання ПЕР.

Енергетична характеристика дає змогу оцінити ефективність споживання ПЕР на виробництво продукції, на власні потреби, ефективність впровадження енергозберігаючих заходів.

Паливно-енергетичний баланс являє собою систему взаємопов’язаних показників одержання і використання усіх видів ПЕР і є основою для комплексного вивчення, планування роботи і раціоналізації енергогосподарства підприємства. Він дозволяє встановити необхідні обсяги і співвідношення виробництва і споживання різних видів ПЕР. Паливно-енергетичні баланси дають можливість оцінити рівень корисного використання ПЕР.

Аналіз паливно-енергетичного балансу необхідно проводити згідно з ДСТУ 2804–94. Важливим елементом оцінювання ПЕР на підприємстві є показник питомого споживання ПЕР. Доцільно проводити оцінку динаміки зміни питомого споживання ПЕР по стадіях технологічного процесу, а також порівнянням їх з нормами, на основі чого робиться висновок про рівень ефективності споживання ПЕР по кожному технологічному процесу, об’єкту та підприємству в цілому.

На підприємстві для ефективного управління енергозбереженням створюється система енергетичного менеджменту.

Для зовнішньої оцінки функціонування системи енергетичного менеджменту проводиться енергетичний аудит системи.

Аналіз функціонування системи енергетичного менеджменту встановлює наявність:

– вимог задекларованої та задокументованої політики енергозбереження;

– задекларованої та задокументованої програми енергозбереження;

– визначених функцій системи енергетичного менеджменту;

– структури, підпорядкованості та чисельності служби енергетичного менеджменту;

– кваліфікаційних вимог до енергоменеджерів;

– системи внутрішнього контролю та моніторингу;

– системи внутрішніх енергетичних аудитів;

– системи стимулювання та навчання у сфері енергозбереження;

– вимог до документації системи енергетичного менеджменту;

– контрольно-вимірювальної апаратури;

– нормативно-правового, фінансового, ресурсного, методичного, програмного та технічного забезпечення.

Під час розроблення рекомендацій щодо впровадження енергозберігаючих заходів необхідно:

– визначити технічну суть пропонованих вдосконалень та джерела отримання економії ПЕР і фінансових витрат;

– розрахувати потенційну річну економію у фізичному та вартісному виразах;

– визначити перелік обладнання, необхідного для реалізації енергозберігаючих заходів;

– розглянути всі можливості зменшення витрат, що можуть бути здійснені силами самого Замовника;

– визначити можливі екологічні та інші ефекти від впровадження енергозберігаючих заходів, які впливають на економічну ефективність;

– оцінити загальний економічний ефект від пропонованих енергозберігаючих заходів.

Щоб оцінити економічну ефективність впровадження енергозберігаючих заходів, необхідно провести їх фінансовий аналіз.

Для спрощеного аналізу економічної привабливості енергозберігаючих проектів використовують таки показники, як простий термін окупності проекту та річна економія коштів внаслідок впровадження енергозберігаючих заходів.

Під час оцінення ефективності енергозберігаючих заходів слід враховувати також екологічну ефективність. Екологічну ефективність заходів з енергозбереження обумовлена перш за все зменшенням спалювання органічного палива і шкідливих викидів у навколишнє середовище.

Оцінювання екологічної ефективності заходів з енергозбереження передбачає:

– розрахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу за рахунок запропонованих Замовнику енергозберігаючих заходів;

– складання узагальненої таблиці зменшення шкідливих викидів за рахунок запропонованих Замовнику енергозберігаючих заходів;

– розрахунок зменшення витрат Замовника на сплату податку за забруднення навколишнього середовища.

Звіт за результатами проведення ЕА підготовлює енергоаудиторська група під керівництвом керівника групи. При цьому кожний енергоаудитор подає звіт про стан тих об’єктів ЕА підприємства, на яких він проводив ЕА. Звіт підписують усі члени енергоаудиторської групи і затверджує керівник Виконавця.

Структура та правила оформлення документа „Звіт з енергетичного аудиту” повинен відповідати вимогам ДСТУ 3008 та Порядку організації та проведення енергетичних обстежень.

Звіт про ЕА повинен містити такі частини:

а) загальну частину:

– титульну сторінку;

– список Виконавців;

– реферат;

– зміст;

– перелік умовних позначень, символів, скорочень та термінів;

– передмову;

б) основну частину:

– вступ;

– опис підприємства;

– план проведення ЕА;

– аналіз стану споживання ПЕР;

– аналіз стану СЕМ підприємства;

– енергозберігаючі заходи на підприємстві;

– оцінювання економічної ефективності енергозберігаючих заходів;

– джерела фінансування енергозберігаючих заходів;

– результати та висновки;

– перелік використаних джерел;

в) додатки.

У розділі „Аналіз стану споживання ПЕР” наводять інформацію як про підприємство в цілому, так і про окремі енергоємні підрозділи. До них належать:

– енерго-технологічна схема виробництва;

– динаміка споживання ПЕР за минулі терміни часу;

– величина фінансових витрат за споживання ПЕР;

– величина потенціалу енергозбереження;

– паливно-енергетичні баланси;

– питомі витрати ПЕР;

– карти споживання ПЕР тощо.

У розділі „Результати та висновки” наводять:

– основні джерела нераціонального використання ПЕР;

– перелік чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

– стислі результати проведення ЕА та висновки тощо.

Енергоаудиторський висновок є окремим документом, який складають у довільній формі, але в ньому повинні бути такі складові:

– заголовок;

– вступ;

– об’єкт ЕА;

– висновок про ефективність використання ПЕР;

– дата складання енергоаудиторського висновку;

– адреса Виконавця;

– підпис та печать Виконавця.

Презентація результатів проведення енергетичного аудиту на підприємстві – це шанс енергоаудитора „продати” запропоновані ним рекомендації з підвищення рівня ефективності використання Пер безпосередньо керівництву підприємства. Справа у тому, що у більшості випадків керівництво підприємства взагалі не читає звіт. Тому презентація на підсумковій нараді – це шанс енергоаудитора підкреслити необхідність змін на підприємстві і забезпечити себе роботою на майбутнє.

Під час презентації потрібно дотримуватись таких рекомендацій:

– основна доповідь не повинна тривати більше години;

– не слід надто вдаватися в технічні деталі запропонованих ЕЗЗ, оскільки йдеться, швидше, про фінансову, а не технічну сторону їх впровадження;

– не слід створювати ситуацій „глухого кута” – потрібно бути обережним з критикою конкретних працівників підприємства в присутності їх керівника;

– не варто створювати ніяких „шоків” – слід пояснювати так, щоб всі присутні на презентації зрозуміли суть очікуваних результатів пропонованих дій, інакше енергоаудитор може стати об’єктом критики;

– завжди позитивно сприймається доброзичливе ставлення до персоналу підприємства;

– варто намагатися доброзичливо доповідати про результати роботи персоналу, що відповідає за ефективність використання ПЕР на підприємстві;

– до презентації варто залучити на свою сторону максимально можливу кількість співробітників підприємства.

На презентації обов’язково повинна бути присутня ключова особа, яка буде приймати потрібне рішення (керівник підприємства).

Слід пам’ятати, що якісно проведений аудит, ретельно підготовлений звіт, хороша презентація результатів енергетичного аудиту створюють передумови для укладення договорів на проведення наступних енергетичних аудитів.

Крім того, і це, можливо найголовніше, підвищення рівня ефективності використання ПЕР дозволить заощадити фінансові витрати на споживання ПЕР і зменшити екологічне навантаження на довкілля.

Контрольні запитання для перевірки знань

1. Що таке енергетичний аудит?

2. На які групи можна поділити прийоми енергетичного аудиту?

3. Які методи аналізу застосовуються в процесі проведення енергетичного аудиту?

4. Які існують види енергетичного аудиту?

5. Які обов’язкові етапи енергетичного аудиту незалежно від типу об’єкта, цілей та задач передбачаються?

6. Що є основним документом для проведення енергетичного аудиту?

7. Що обов’язково пловинно бути передбачене у договорі на проведення енергетичного аудиту?

8. Що таке внутрішня інформація?

9. Як необхідно систематизувати і згрупувати отриману первинну інформацію?

10. Що повинно бути у складі засобів вимірювальної техніки (для електромеханічних вимірювань) для проведення енергетичного аудиту?

11. Що повинно бути у складі засобів вимірювальної техніки (для вимірювання параметрів теплоти, рідин, повітря, газів) для проведення енергетичного аудиту?

12. Якими вимірювальними засобами (залежно від специфіки енергетичного аудиту) може доповнюватися обов’язковий комплект засобів вимірювання?

13. Що включає енерго-економічний аналіз, який визначає характеристики ефективності використання ресурсів?

14. Що являє собою паливно-енергетичний баланс?

15. Що повинен встановити аналіз функціонування системи енергетичного менеджменту?

16. Що необхідно передбачити у рекомендаціях щодо впровадження енергозберігаючих заходів?

17. Які показники використовують для спрощеного аналізу економічної привабливості енергозберігаючих проектів?

18. Що передбачає оцінювання екологічної ефективності заходів з енергозбереження?

19. Що має містити Звіт про енергоаудит?

20. Яка інформація наводиться у розділі „Аналіз стану споживання ПЕР”?

21. Яка інформація наводиться у розділі „Результати та висновки”?

22. Які складові повинні бути у Енергоаудиторському висновку?

23. Яка мета презентації результатів проведення енергетичного аудиту на підприємстві?

24. Які рекомендації потрібно враховувати під час презентації?

Поиск по сайту: