Критерії оптимізації структури ресурсного потенціалу та чинники, що обумовлюють рівень його використання

ТЕМА 6

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА

План

1.Поняття та види економічних ресурсів. Ресурсний потенціал підприємства.

2.Критерії оптимізації структури ресурсного потенціалу та чинники, що обумовлюють рівень його використання.

3.Основні напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Критерії оптимізації структури ресурсного потенціалу та чинники, що обумовлюють рівень його використання

…Структурні характеристики ресурсного потенціалу дають змогу оцінити усталеність або динамічність (рухомість) системи. Цілісні характеристики ресурсного потенціалу як системи визначають стратегію його поводження та задають відповідні стратегії для кожного з його елементів. Потенціал може досягти цілей лише тоді, коли на досягнення певних цілей спрямований кожний із його елементів, оскільки виготовлення продукції пев­ної кількості й рівня конкурентоспроможності потребує участі всіх підсистем та елементів ресурсного потенціалу. Відсутність або невідповідність потрібного елемента означає зупинку ресурсного процесу, а також додаткові витрати часу і коштів на його створення або заміну. Усе це доводить необхідність цільового підходу до визначення ресурсного потенціалу.

Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей, визначає його розмір як рівень відповіднос­ті окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеалізованому уявленню про склад, структуру та механізми функціо­нування потенціалу для виготовлення конкурентоспроможної продукції, яке знаходить відображення в нормативних „дере­вах цілей” („деревах проблем”) із широким спектром локаль­них і системних оцінок окремих елементів та взаємозв'язків.

Рівень ресурсного потенціалу визначається у процесі йо­го використання й оцінюється з погляду його результативнос­ті, тобто ступеня задоволення (порівняно з конкурентами) по­треб клієнтів, які споживають вироблену продукцію (надані послуги).

Тому важливим етапом стратегічного аналізу є цільові оцінки ресурсного потенціалу підприємства. У цьому разі йдеться про аналіз та оцінювання рівня відповідності потенціалу підприємст­ва тим цілям, які поставлені керівниками на перспективу. Така постановка проблеми докорінно відрізняється від поширеної оцін­ки нагромадження підприємством чи організацією ресурсів лише з кількісного боку. Цільова оцінка потенціалу - якісна його оцінка, що дає змогу оцінити можливості досягнення певних ре­зультатів, створити умови для обґрунтованого підходу до плану­вання процесу трансформації окремих його частин і потенціалу загалом на основі правильного розподілу дій та ресурсів за вико­навцями та термінами для якісного та своєчасного отримання не­обхідних параметрів і набуття навичок, а отже, забезпечити дося­гнення поставлених цілей.

У ринковій економіці можливості виготовляти продукції яка має збут, – одна з головних характеристик процвітаючих підприємств. Однак попит змінюється, і виникає потреба оновлювати асортимент продукції, а отже, більшою чи менше мірою – ресурсний потенціал. Кожне підприємство зацікавлене з мінімальними витратами своєчасно реагувати на зміни потреб споживачів. Тому на першому етапі цільовий аналіз ресурсного потенціалу здійснюється відносно змін, які необхідно внести до ресурсного потенціалу для виготовлення певних видів продукції.

Проблемно-орієнтовний підхід розрахований на визначення та підтримання умов нормального перебігу ресурсного процесу. Необхідними умовами нормального перебігу ресурсного процесу на підприємстві є: підтримання у робочому стані машин та устаткування; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами; живлення агрегатів енергією, виконання транспортних операцій.

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником еле­ментів ресурсного потенціалу є їхня ціна або вартість. Порівнянність показників потенціалу в грошовій оцінці в часі й просторі дозволяє виявити динаміку й структуру ресурсних потенціалів підприємств, розходження й тенденції їх використання.

Головним елементом ресурсного потенціалу є основні виробничі фонди. Очевид­но, як елемент ресурсного потенціалу підприємства варто приймати середньорічну вартість тільки його основних про­мислово-виробничих фондів, оскільки непромислові основні фонди не пов'язані з процесом виробництва і взагалі можуть не належати до підприємства.

У вартості першого елемента ресурсного потенціалу повинна враховуватися повна вартість основних фондів. Вартість першого елемента потенціалу — «основні виробничі фонди» становитиме:

де —середньорічна балансова вартість основних промислово-виробничих фондів підприємства;

—витрати на модернізацію основних виробничих фондів.

В умовах науково-технічної революції знання є головни­ми засобами підтримки продуктивної сили живої праці, є субстанцією продуктивності праці й визначають її можли­вості. З урахуванням цих витрат вартість елемента по­тенціалу «промислово-виробничий персонал» буде являти собою суму:

де – фонд заробітної плати промислово-ресурсного персоналу підприємства;

– фонд матеріального заохочення;

– затрати на навчання кадрів;

– затрати, пов'язані з їхньою перепідготовкою;

– затрати на підвищення кваліфікації промислово-ресурсного персоналу.

Визначення вартості енергетичних ресурсів у загальному не викликає складностей. Головне, на що в цьому випадку вар­то звернути увагу, — це облік тільки первинних енергоносіїв, тобто тих, які надходять збоку й на придбання яких витрачаються кошти.

Четвертим елементом ресурсного потенціалу є техно­логія. Технологія належить до числа виробничих ресурсів довгострокового користування: вона бере участь у декількох ви­робничих циклах і тому переносить свою вартість вроздріб; ЇЇ вартість змінюється залежно від залучення у виробниче споживання нових технологічних процесів або виводу з них застарілих. Тому вартість технології виробництва повинна визначатися так само, як і основних фондів:

,

де — вартість використовуваних виробничих технологій;

— вартість технологій, що діють на підприємстві на по­чаток періоду;

— вартість знову освоєних технологій;

– вартість технологій, використання яких припи­няється в даному періоді часу.

Як видно, визначення вартості розглянутого елемента ресурсного потенціалу потребує обліку даних з використання техно­логії.

Останній елемент ресурсного потенціалу підприємства – інформація являє собою специфічну форму існування наукових знань. Як усякий продукт праці, вони мають вартість і споживчу вартість. Тому інформація також має вартість. У рамках ресурсного потенціалу, крім власне інформаційних ресурсів і знань ресурсного персоналу, що належать до трудових ресурсів, інформація містить у собі також різноманітні компоненти, що представляють зміст заходів у галузі вдосконалення організації виробництва, праці й управління.

При визначенні вартості елемента «інформація» головну увагу варто звертати на визначення матеріальних і фінансових затрат, пов'язаних з ре­алізацією розглянутих вище й інших подібних заходів, а також із придбанням інформаційних ресурсів.

Маючи вартість кожного елемента ресурсного по­тенціалу підприємства, загальну його величину можна розра­хувати в такий спосіб:

,

де – величина ресурсного потенціалу підприємства;

– вартість енергетичних ресурсів;

– вартість елемента «інформація».

Поиск по сайту: