|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Чинники формування та географічний розподіл стокуСтік формується в залежності від кліматичних умов, ґрунтового покриву, рельєфу, рослинності, гірських порід при провідній ролі кліматичних умов. Чим більше опадів і менше випаровування, тим більше стік, і навпаки. Якщо інфільтраційні властивості і водопроникність ґрунтів невеликі, то в грунт просочується мало води і поверхневий стік стає більшим. Чим більш підвищений і розчленований рельєф, тим більший стік. У пустельних рівнинах Середньої Азії стоку немає, а в сусідніх горах Памірі, Паміро-Алаї та Тянь-Шані - стік становить 25 і 50 л/км2 /сек. Яружно-балочний рельєф і річкові долини прискорюють стік і дренують місцевість. Вплив рослин різний в різних зонах. У тайзі ліси осушують місцевість за рахунок більшої транспірації. В степах і лісостепах ліси та лісосмуги накопичують вологу, зменшують стік і випаровування. У пухких, немонолітних породах інфільтрація збільшується, а стік, відповідно, зменшується. На масивно-кристалічних породах уся поверхнева вода стікає (аналогічно асфальту). Людина своєю господарською діяльністю може безпосередньо впливає на стік і водний баланс. Найбільший уплив мають: зрошення, обводнення, осушення, створення водосховищ. Непрямий вплив дає вирубка лісів, розорювання трав’янистих ділянок, будівництво, лісонасадження. Розподіл стоку по земній поверхні має регіональний характер. Виділяють дві області периферійного стоку із стоком в океани: льодовито-атлантичну та індійсько-тихоокеанічну. На Землі поширені безстічні області. Вони займають 30 % території Африки, 20% - Азії, 40 % - Австралії тощо. Зонально-регіональні величини стоку визначаються переважно кліматичними умовами, тому області стоку іменують відповідно до назв кліматичних поясів та областей: 1. Екваторіальна область великого стоку - шар стоку більше 1500 мм, характер стоку рівномірний. 2. Субекваторіальна область (саванової зони) - шар стоку від 1500 до 50 мм, у районі басейну озера Чад - 30 мм. Максимальний стік приходиться на сезон дощів влітку. 3. Тропічні області стоку: a. західні і центральні пустельні – стік дуже малий; b. східні окраїни материків - шар стоку становить 700 - 1000 мм. 4. Субтропічні області стоку: a. західно-середземноморські – шар стоку 400 мм; b. центральні пустельні й напівпустельні – шар стоку менше 50 мм; c. східні мусонні - шар стоку - 200 - 400 мм. 5. Помірні області стоку: a. західні частини материків - 400 - 1000 мм; b. внутрішні частини материків - 30 - 100 мм; c. східно-мусонні області - 300 - 500 мм; d. пустельні райони зі транзитним русловим стоком. 6. Субполярна (тундрова) область – шар стоку менше 200 мм. 7. Полярні області зі льодовиковим стоком (150 - 180 мм). Коефіцієнт стоку (Кст) показує, яка частка (%) атмосферних опадів стікає в ріки. Згадайте, що інші частини випаровуються та інфільтруються. Коефіцієнт стоку визначає повноводність і деякою мірою густину річкової сітки. В тайзі Кст = ; у мішаних лісах Кст= , у лісостепу - 12%, (зокрема, у Полтавській області), у степу - 1%, у пустелях -- 0%, Савани характеризуються коефіцієнтом стоку - 15%, екваторіальні ліси - 26 %. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |