|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»Яка найбільш поширена на поверхні Землі гірська порода. Це крига в льодовиках, айсбергах, сніговому покриві, морських та підземних льодах. З усієї криги 98,96 % знаходиться в льодовиках. Багато це чи мало? Маса льодовиків у 32 рази більша маси всіх поверхневих вод суходолу. Якщо всю масу сучасних льодовиків рівномірно розподілити по поверхні всієї земної кулі, то товщина льодового панциру складе 50м. При розподілі по океанічній поверхні товщина криги сягне 70м. х Чим же льодовики відрізняються від простого льоду? Льодовики - це рухомі багаторічні товщі льоду, які утворилися в результаті тривалого накопичення і перетворення твердих атмосферних опадів. Тобто саме рух відрізняє льодовики від сніжників та мертвого льоду. Утворення льодовика можливо там, де твердих атмосферних опадів випадає більше, ніж за цей час устигає розтанути та випаруватися, тобто де їхній баланс додатній. Баланс твердих опадів залежить від їх кількості та температури. Чим більше опадів і нижча температура, тим більший баланс твердих опадів. Оскільки з висотою температура знижується, то на певній висоті баланс твердих атмосферних опадів дорівнює 0, тобто скільки випадає твердих опадів, скільки й тане за рік. На цій висоті знаходиться снігова лінія. Нижче цієї лінії тверді опади повністю тануть. Вище цієї лінії баланс твердих опадів додатній, тобто тверді опади не встигають за рік розтанути. При подальшому підйомі на певній висоті кількість опадів стає такою маленькою, що баланс твердих опадів знову стає нульовим. Це верхня снігова лінія з 0 балансом. Між верхньою і нижньою сніговими лініями в тропосфері знаходиться шар, який називається хіоносферою. Це ширше, загальне поняття. Вузьке тлумачення указаного поняття: хіоносфера - це оболонка Землі, в якій знаходяться багаторічні сніги й льоди. Тобто, якщо ділянки земної поверхні знаходяться вище снігової лінії у цьому районі, тоді хіоносфера реально проявляється, бо є поверхня, на якій можуть акумулюватися тверді опади. Але положення снігової лінії на протязі року змінюється, взимку опускається, влітку піднімається. Тому розділяють видиму снігову лінію - її положення в даний момент, сезонну снігову лінію - середнє положення за сезон, кліматичну снігову лінію - середнє багаторічне положення. При характеристиці хіоносфери мається на увазі кліматична снігова лінія, яка визначається температурними умовами й кількістю опадів, які розподіляються з широтою. Висота снігової лінії змінюється субширотно. У вологому екваторіальному кліматі вона сягає 4600-5000 м, а в сухому тропічному піднімається до 6500 м. Від тропіків до субполярних широт снігова лінія поступово знижується, поки не досягне рівня моря між 60º і 70º пд. ш., а також в районі Гренландії у північній півкулі. Вище снігової лінії знаходиться 10% суходолу. Але в реальних умовах при сприятливому рельєфі тверді опади можуть накопичуватися і нижче кліматичної снігової лінії. Це залежить від експозиції схилів (північна чи південна), наявності затемнених ділянок та заглибин, у яких утворюються постійні сніжники. Нижня межа їх поширення показує орографічну снігову лінію, яка може знаходитися на десятки й навіть сотні метрів нижче кліматичної снігової лінії. В областях акумуляції снігу постійно відбувається розвантаження накопичених запасів. Воно може проходити двома шляхами: утворенням і рухом льодовиків та сходом снігових лавин. 4. Лавини Лавини - це снігові маси, які сповзають з похилої підстилаючої поверхні гірських схилів. Для утворення лавин необхідні похили схилів більше 15° і товщина снігу більша 0,5 м. Найбільш сприятливі умови для існування лавин є в гірських та приполярних районах. Зимові лавини утворюються тоді, коли свіжий сніг випадає на промерзлу поверхню старого снігу, накопичується у великій кількості й починає сповзати внаслідок того, що між свіжим і старим снігом немає сил зчеплення. Як у мультику "Ну-постривай" вовк сказав свої погрози зовсім тихенько, але цього було достатньо для порушення рівноваги лавини та її сходження. Снігова маса зривається від пострілу, пориву вітру, різких звуків. Так поводять себе сухі лавини, котрі можуть мчатися зі швидкістю до 80-100 м/сек. У теплу пору року характерні мокрі лавини. Вони рухаються по змащеній талою водою поверхні ґрунту або снігу способом перекочування. При цьому вони обростають новим масами снігу, захоплюють каміння, дерева й усе, що трапляється їм на шляху. Зазвичай лавини рухаються по постійних місцях - лотках. Іноді при падіння лавини світяться у темряві ночі блакитним або жовтуватим кольором, наприклад на льодовику Федченка. Причина цього незвичайного явища - електричні розряди при терті часток снігу. В Альпах буває 500 - 600 лавин за зиму. На Кавказі, Памірі, в Карпатах це також часте явище. Найбільша з усіх зареєстрованих лавин зійшла 31 травня 1970 року в Перуанських Андах. Її об’єм - три десятки млн. м3 снігу, що включав брили ґрунтових мас. У результаті було зруйновано місто Юнгай, яке знаходилося на відстані 14 км від підніжжя гори. Загинуло 25 тисяч чоловік. Буддійський монах писав: "Мандрівники в Тянь-Шані стають жертвами драконів. Заповідь: "не треба голосно кричати, а то прийде дракон". Драконом уважалася снігова лавина. Запобігти виникненню лавин можна залісенням схилів, спорудженням терас, щитів, дамб. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |