|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація підземних вод за умовами заляганняЗа умовами залягання підземні води поділяють на: 1. Води зони аерації; 2. Ґрунтові води; 3. Міжпластові води. У зоні аерації знаходяться: ґрунтова волога (капілярна), верховодка - тимчасове скупчення підземної води над місцевим водотривам (морена, ілювіальний горизонт) невеликого розміру. Ґрунтові води - води першого від поверхні постійного водоносного горизонту, не прикриті водотривким пластом. Поверхня ґрунтових вод одержала назву - дзеркало. Потужність ґрунтових вод - відстань від поверхні водотриву до дзеркала ґрунтових вод. Живлення їх дощове й снігове. Глибину ґрунтових вод можна визначити в колодязі. Режим мінералізації залежить в основному від клімату, тому ґрунтові води зональні: 1. У зонах надлишкового зволоження - тундра, вологі екваторіальні і тропічні ліси із коефіцієнтом зволоження більше 1,5 - ґрунтові води ультра прісні. У них невелика глибина. 2. У вологих зонах - тайга, мішані, широколисті ліси, савани зі коефіцієнтом зволоження 1-1,5 – ґрунтові води прісні. 3. У зонах помірного зволоження (0,3-1,0) - лісостепи, степи, савани - ґрунтові води слабо мінералізовані та глибокі. 4. У посушливих зонах – пустелях, напівпустелях із коефіцієнтом зволоження менше 0,33 - ґрунтові води мінералізовані, глибокі. Міжпластові води знаходяться між двома водотривами. Ненапірні їх різновиди вільно стікають по схилу. Напірні води називаються артезіанськими. Колодязь з водою, що виливається сама, вперше став відомий у французькій провінції Артезія. Артезіанські басейни приурочені до синекліз та синкліналей, що містять напірні води. Їх походження різне. Проте найчастіше вони утворюються одночасно зі накопиченням осадових гірських порід, а живлення їх відбувалося атмосферними опадами. Хімічний склад між пластових вод залежить від їх глибини. Зазвичай, на глибинах 100-600 метрів вони прісні, на великій глибині - розсоли. Найбільший на Землі артезіанський басейн - Західно-Сибірський. Його площа становить 3 млн. км2 від Казахського дрібносопковика до Карського моря. Великий Артезіанський басейн Австралії має площу 1,8 млн. км2. У Сахарі - 7 підземних басейнів, на Україні - Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Вода під землею може знаходиться у тріщинах. Наприклад, у тріщинах базальтів Гавайських островів знаходяться води питні з дебітом 90м 3 / год. Багатолітня мерзлота поширена на 25 % площі суходолу. В багаторічній мерзлоті виділяють надмерзлотні., міжмерзлотні, підмерзлотні води. Над мерзлотні води представлені шаром сезонної мерзлоти (гідро- лаколіти), міжмерзлотні - завжди тверді, підмерзлотні – ніколи не замерзають. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |