Методичні вказівки. Теорія масової комунікації та інформації

Теорія масової комунікації та інформації

до виконання курсової роботи

для студентів спеціальності 6.030302

«Реклама та зв’язки з громадськістю»

денної форми навчання

Суми

Сумський державний університет

Теорія масової комунікації та інформації: методичні вказівки до виконання курсової роботи / укладач Т. В. Кузнєцова. – Суми: Сумський державний університет, 2013. – 19 с.

Кафедра журналістики та філології

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………4

1. Підготовка до виконання курсових робіт………………..5

2. Вимоги до виконання курсових робіт……………………5

3. Вибір теми курсової роботи …………………………...…7

4. Структура та зміст курсової роботи……………………...7

5. Правила оформлення курсової роботи…………………..9

6. Рецензування та захист курсової роботи…………...…..12

Додатки…………………………………………………….14

ПЕРЕДМОВА

Виконання курсової роботи зі спеціальності «Теорія масової комунікації та інформації» є важливим етапом навчального процесу в системі підготовки дипломова-ного фахівця вищої кваліфікації.

Курсова робота є науковим дослідженням студента, що виконується за навчальним планом при завершенні вивчення предмета.

Курсова робота – самостійна, творча робота студента, основна мета якої полягає в закріпленні та поглибленні теоретичних знань, а також в отриманні певних практичних навичок в галузі аналізу різноманітних комунікаційних явищ, комплексної оцінки ефективності комунікаційного процесу, прогнозування його результатів тощо.

1. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Освітня програма Сумського державного університету передбачає підготовку кожним студентом курсової роботи з однієї з проблем теорії масової комунікації та інформації.

Метою написання роботи є розвиток у студентів навичок:

а) самостійного засвоєння конкретної проблеми з теорії масової комунікації та інформації, пошуку необхідних джерел інформації, їх творче вивчення й осмислення;

б) письмового оформлення проведеного дослідження;

в) усної аргументації (у діалозі з викладачем) основних положень курсової роботи;

Виконання курсової роботи сприяє оволодінню теоретичними основами курсу й умінню формувати наукові висновки.

2. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна бути виконана у відповідності з певними вимогами, що характеризують її теоретичну, наукову та професійну спрямованість.

Теоретична розробка курсової роботи виражається у використанні при її підготовці теоретико-методологічного матеріалу: законодавчих актів, монографій, навчальних посібників, матеріалів засобів масової інформації.

Курсова робота є однією з форм науково-дослідної роботи студента. Тому її науковий характер припускає включення в структуру роботи елементів самостійних наукових досліджень студента.

У курсовій роботі має бути логічний взаємозв'язок між теоретичним і практичним матеріалами. Вона може бути виконана на підставі конкретних, самостійно зібраних емпіричних матеріалів і припускає наявність самостійних аналітичних розрахунків, власного аналізу комунікаційних досліджень, а також формулювання висновків та пропозицій.

Процес виконання курсової роботи складається з таких етапів:

1. Вибір теми та її обґрунтування.

2. Складання та узгодження плану.

3. Складання бібліографії та вивчення літературних джерел.

4. Збір інформації, аналіз матеріалів та обґрунтування висновків і пропозицій.

5. Написання тексту, оформлення курсової роботи.

6. Здача курсової роботи для рецензування.

7. Захист курсової роботи.

Виконана робота повинна відповідати таким вимогам:

- містити глибокий аналіз досліджуваної проблеми;

- ґрунтуватися на аналізі фактичної інформації;

- містити ілюстративний матеріал;

- включати елементи самостійного дослідження та самостійно сформульовані висновки;

- мати відповідне оформлення;

- бути виконаною в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Слід мати на увазі, що курсова робота, яка не відповідає вимогам до змісту й оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, до захисту не допускається.

3. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Для виконання курсової роботи необхідно вибрати тему з запропонованого списку. Тема курсової роботи обирається студентом індивідуально і узгоджується з викладачем. Якщо з певних причин студент бажає виконати курсову роботу на тему, що не увійшла в запропонований перелік, необхідно узгодити це питання з викладачем. Курсова робота, виконана на вільну тему, не затверджена викладачем, повертається студенту без перевірки та оцінки.

4. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити такі структурні елементи:

- Титульна сторінка

- Зміст

- Вступ

- Основна частина

- Висновки

- Список використаної літератури

- Додатки

Титульний аркуш курсової роботи оформлюється за встановленою формою (див. Додаток А).

Зміст повинен відображати всі структурні компоненти курсової роботи (вступ, розділи, підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки) із зазначенням сторінок початку кожного з них.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значущість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання роботи, окреслити об’єкт і предмет дослідження. Також слід вказати на наукову новизну одержаних результатів та описати структуру й обсяг роботи.

Обсяг вступу повинен становити 2-3 сторінки.

Основна частина курсової роботи повинна містити теоретичну та практичну складову:

- теоретична частина – це аналіз літератури з проблеми дослідження; розкриття основних понять теми; аналіз, порівняння, співставлення наявних поглядів різних науковців на досліджувану проблему;

- практична частина повинна містити опис і аналіз конкретного матеріалу дослідження.

Висновки (2-3 сторінки) мають містити основні узагальнення теоретичної та практичної складових курсової роботи та відповідати меті та завданням дослідження, визначеним у вступі. Висновки необхідно писати у вигляді чітко сформульованих окремих пунктів.

До списку використаної літератури включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. При складанні списку використаних джерел (не менше 20) необхідно дотримуватися вимог державного стандарту (див. Додаток Б). Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують у алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською (російською) мовою, потім – іноземною. Всі джерела вказують тією мовою, якою вони видані.

Додатки можуть містити схеми, таблиці, діаграми із результатами отриманих даних, приклади використаних при дослідженні анкет, зразки аналізованих медійних текстів тощо. Додатки подаються в курсовій роботі після списку використаних джерел. Їх обсяг не повинен перевищувати 10 сторінок.

5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Обсяг курсової роботи повинен становити приблизно 30-35 сторінок основного тексту (вступ, основна частина, висновки).

Текст рукопису друкується через 1,5 інтервала. Розмір шрифта 14 у Times New Roman. Поля ліворуч, вгорі, внизу – 2,5 см, праворуч – 1 см. Відступ абзацу – 5 знаків.

Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом.

Курсова робота повинна поділятися на розділи та підрозділи.

Назви розділів та підрозділів формулюються стисло й чітко. Текст кожного розділу чи підрозділу починається із зазначенням його номера та назви відповідно до плану роботи. Розділи необхідно писати з нової сторінки, для підрозділів така вимога не обов’язкова.

Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу не повинно бути крапки, наприклад 2.3 (третій підрозділ другого розділу).

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 3 інтервали.

Нумерація сторінок проставляється арабськими цифрами внизу, по центру. Титульний аркуш включається в загальну нумерацію, але номер на ньому не ставиться (нумерація починається із цифри 2 на сторінці змісту).

Текст роботи може містити ілюстративний матеріал (малюнки, таблиці, схеми графіки тощо). Такий матеріал повинен мати загальну нумерацію (арабськими цифрами) та відповідну назву. Ілюстрації нумеруються послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад «Рисунок 1.2 Назва рисунка» (другий рисунок першого розділу).

Таблиці нумеруються послідовно у межах розділу. Над таблицею у правому верхньому куті подається напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Цей номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Під таблицями симетрично розміщуються назви, які друкуються великими літерами. Якщо таблиця перенесена на другу сторінку, то над другою частиною таблиці вказується «Продовження табл.» і зазначають її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Назви граф у таблиці починаються з великої літери, підзаголовки – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. При посиланні у тексті на таблицю слово «таблиця» подається у скороченій формі «табл. 1.2».

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на літературу, звідки взято ідеї, висновки, питання, вивченню яких присвячена робота. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

При посиланні в тексті роботи на певне джерело у квадратних дужках зазначається номер цього джерела за бібліографічним списком та сторінка, наприклад: [9, с. 66].

Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.

Додатки оформлюються як продовження роботи, на наступних сторінках після списку використаної літератури, і розташовуються в порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток слід починати з нового аркуша із зазначенням у правому верхньому куті слова «Додаток» і великої літери, яка його позначає. Змістовний заголовок має бути надрукований малими літерами (з першої великої) симетрично до тексту сторінки.

Додатки позначають послідовно літерами української абетки за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Наприкінці роботи (після додатків, якщо вони є) залишаються дві чисті сторінки для рецензії.

6. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи. У рецензії відзначаються позитивні сторони й недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробленню протягом терміну, встановленого кафедрою.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. Захист курсової роботи здійснюється прилюдно перед комісією. Основні положення роботи викладаються студентом у доповіді протягом 10-15 хвилин (слід стисло вказати на актуальність дослідження, мету роботи, основні результати аналізу, найбільш істотні висновки й пропозиції). Після закінчення доповіді студент повинен відповісти на запитання викладача.

За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Оцінку «відмінно» отримує студент, у якого акуратно й правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти й недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно.

Оцінку «задовільно» отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки та пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно.

Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з дисципліни.

Додаток А

Поиск по сайту: