|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу
· З'ясування актуальності питання – чим воно важливе, в чому полягає корисність розуміння питання; · Яке нове знання дає розгляд питання; · Ключові терміни щодо питання; · Проблемні аспекти питання (міра вивченості, точки зору); · Власне змістовний матеріал питання; · Висновок. Основною метою підготовки до виконання завдань самостійної роботи є вироблення вмінь та навичок пошуку й опрацювання відповідної літератури, сприйняття та засвоєння необхідної інформації. Найкращим способом запам’ятати новий матеріал є конспектування (від лат. «conspektus» – огляд) – короткий письмовий огляд проблеми, що містить найбільш суттєву інформацію. У процесі опрацювання навчального матеріалу важливо не лише прочитати відповідну літературу. Вкрай неефективним буде й просте механічне переписування (не кажучи про ксерокопіювання). Насамперед, необхідно виділити головні, найважливіші думки, положення та сформулювати їх своїми словами і записати. Саме процес переформулювання авторського тексту підвищує рівень оволодіння новими знаннями в декілька разів, розвиває вміння й навички творчого, критичного мислення. Отже, робота студента має полягати в осмисленні та письмовій фіксації навчального матеріалу, що відбувається за двома етапами: І – читання й відбір (виділення головного); ІІ – переформулювання і запис. Спосіб фіксації необхідної інформації може бути найрізноманітнішим: план, схема, опорні слова, опорні фрази, повний детальний запис. Головне, щоб потім студент міг відтворити матеріал без істотних втрат. Вміння скорочувати почуте чи прочитане – також одне з найважливіших умінь. Скорочувати можна шляхом узагальнень, зменшення перерахувань, використанням опорних слів, фраз. Скорочуватися повинна не тільки інформація, а й форма її запису: «хар-ка» – характеристика, «к-ра» – культура, «ст.» – століття. Можна використовувати абревіатури: «ЗМІ» – засоби масової інформації, «вуз» – вищий навчальний заклад; математичні й логічні символи: «<» та «>» – менше і більше, «Є» – належить, «→» – звідси випливає, як наслідок тощо. Підкреслення, виділення головного матеріалу маркером активізує зорову пам’ять, полегшує орієнтування у власних записах. При опрацюванні навчального матеріалу обов’язково звертати увагу на розкриття сутності й фіксацію в конспекті ключових понять до кожної з тем. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |