Історія автомобільного транспорту, етапи розвитку

ПОДОРОЖІ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

План

1. Історія автомобільного транспорту, етапи розвитку.

2. Автомобільні перевезення у туристському продукті.

Історія автомобільного транспорту, етапи розвитку

Двадцяте століття досить часто називають космічним століттям, проте, у першу чергу, це звичайно століття автомобіля. Автомобіль став одним з тих винаходів, що різко змінив життя людства, призвичаїв його до іншого ритму життя, інших швидкостей.

Датою народження сучасного автомобіля вважають 1885 рік, коли Готфрід Даймлер створив перший мотоцикл, а Карл Бенц - триколісний авомобіль.

26 січня 1886 року німецький інженер Бенц отримав патент на винайдення першого у світі автомобіля, у якому був використаний бензиновий двигун внутрішнього згорання. До того моменту як бензин почали застосовувати в автомобільних двигунах і він став головним паливом наступного століття, він мав славу низькоякісного і небезпечного продукту переробки нафти.

Роль каталізатора розвитку туризму перейшла від залізничного до автомобільного транспорту після першої світової війни. До цього часу залізниця вже втратила значення стимулюючого чинника і перетворилась у стримуючий.

Туристський простір був обмежений окремими невеликими ділянками, строго прив’язаними до залізничних магістралей. Подальше його розширення вимагало мобільних засобів пересування, які б дозволяли проникати вглибину території.

Таким засобом став автомобіль. Перші автомобілі не відзначались великою швидкістю. Але завдяки своїй мобільності, вони робили доступною будь-яку точку заселеного простору, сприяючи роззосередженню туристських потоків.

Так, до двадцятих років двадцятого століття у США кожен населений пункт з населенням більше п’яти тисяч людей був з’єднаний з загальною мережею магістральних шляхів з твердим покриттям і таким чином залучений у сферу туристської діяльності.

Автомобіль мав і інші переваги перед залізницею. Він забезпечував не лише свободу пересування, але й гнучку організацію туристських поїздок. Мандрівник на власний розсуд міг визначати маршрут, місця зупинок і час перебування у дорозі.

Поступово автомобіль перетворився у головний засіб пересування на короткі і середні відстані, істотно потіснивши залізничний транспорт.

З початком автомобілізації і будівництва комфортабельних доріг у США і Великобританії обсяг пасажироперевезень по залізниці зменшився наполовину. Усе більше людей відправлялися за місто на вік-енд на різних автомобілях.

Серед багатьох різновидів турів на автомобілях сьогодні можна виокремити наступні за характерними ознаками:

а) self drive або з водієм;

б) на арендованому автомобілі в дестинації (rent a car), на власному автомобілі;

в) за видом та категорією автомобіля: легковий, мінівен, мініавтобус, автомобіль підвищеної прохідності, караван, кемпер;

г) за учасниками-туристами: родина чи група по інтересах від 2 до 6 чоловік, супутник по автостопу;

д) тур індивідуальний чи груповий (за кількістю автомобілів);

е) за географією і регіоном подорожі: в межах області, регіону, країни, за кордон, на інший континент;

є) за видом маршруту: прямий, кільцевий, open jaw - частина маршруту здійснюється на потязі чи поромі, з радіальними переміщеннями в дестинації;

ж) за метою: відпочинок і спорт, пізнавальний, шопінг, на подію (наприклад, автоперегони, фестиваль, свято, релігійна дата чи подія), для відвідання родичів чи місця історичного проживання, та багато інших, що відповідають меті туризму.

Караванний туризм - вид автотуризму, коли, як засіб розміщення, використовують самохідний чи причіпний автофургон (караван).

Сьогодні автомобільний туризм є одним з різновидів пізнавальних поїздок. Поїздки на автомашинах дають великі, у порівнянні з іншими видами транспорту, можливості познайомитися з країною. В той же час вони мають таку велику специфіку, що їх виокремлюють в окремий вид туризму.

Як відомо, туристський продукт складається з таких основних елементів - туристських послуг: перевезення, проживання, харчування, екскурсійне обслуговування.

Велике значення для цього виду туризму мають послуги нетипового туристського профілю, у нашому випадку - специфічні послуги інфраструктури для автомобілістів. Значення має наявність магазинів і не лише запасних частин для автомобілів, але і промтоварних, спортивного спорядження, продуктових.

Таким чином, туристський продукт має усі головні ознаки класичної моделі за усіма трьома видами: послуг, робіт і товарів.

Головною відмінністю автотуриста є те, що він важливу складову туру - етап перевезення - забезпечення транспортом - бере на себе і користується власним автотранспортом.

В окремих випадках автотурист може на власний розсуд організовувати і розміщення, і харчування. В усіх інших випадках автотуристи користуються рекомендаціями туроператорів, послугами бронювання, як мінімум розміщення, і самостійно - послугами інфраструктури тієї місцевосиі, куди вони подорожують.

Для розвитку автомобільного туризму важливою є наявність якісної і розвинутої автодорожної мережі, яка відповідає за своїм станом дорожного покриття для поїздки без проблем, інформація про дороги (дорожні атласи, карти, схеми, легенди туристських маршрутів).

Рекомендується, щоб автотурист міг користуватися такими картами: а) карта-схема в’їзду-виїзду з міст, де багато дорожніх розв’язок; б) крупномасштабні карти доріг між населеними пунктами, які можна комфортно тримати у руках, сидячи поруч з водієм, а не робити постійно зупинки, щоб розвернути велику карту; в) карти-плани міст з вказанням на них основних цікавих місць і природних об’єктів.

Автомобіль, навіть найдосконаліший, вимагає постійного дозаправлення паливом та іншими паливно-мастильними матеріалами, а також має здатність ламатися у найнесподіваніший момент. Тому у регіоні і на маршруті подорожі необхідною є наявність достатньої кількості автозаправних станцій, станцій технічного обслуговування автомобілів, шиномонтажу, магазинів запасних частин для автомобілів.

Тут потрібно згадати про поширені на багатьох курортах тури типу джип-сафарі в пустелі, у гори, на навчання водінню по бездоріжжю. Це типові групові поїздки з супроводом інструктора і провідника, що відрізняються високим рівнем організації і підготовки, а також і вартістю послуги.

Також для автотуриста необхідними є комфортні засоби розміщення при дорогах (кемпінги, турбази, готелі, мотелі).

Придорожні готелі зазвичай називають мотелями, їх влаштовують на головних магістралях, при в’їзді у велликі населені пункти, на перетині автомагістралей. Для них розроблено спеціальні технології обслуговування і готельного сервісу. Такі засоби розміщення мають свої класифікаційні ознаки і системи вимог. Важливоє є також наявність пунктів харчування, місць для стоянок з охороною.

Потрібно відзначити і головне. Поїздка на автомобілі по дорозі, навіть найкращій, навряд чи є самоціллю. Тому потрібні цільові об’єкти туристського інтересу і екскурсійного показу, місця відпочинку. Однією з головних умов здійснення поїздки є мінімальна проблемність, у розумінні організації і підготовки, а також достатня безпека подорожі.

Важливим елементом інфраструктури автомобільного туризму, про що говорилося вище, є розвиток мережі автозаправних станцій.

Розвиток ринкових відносин в Україні призвів до різкого зростання кількості автозаправних станцій. Конкуруючи між собою, паливні компанії були змушені від заправок контейнерного типу перейти до будівництва сучасних автозаправних комплексів.

Сучасні автозаправні станції мають магазини, у яких продають автозапчастини, промтовари і продукти, кафе, автомийки, шиномонтажі, туалети і навіть душові кабіни. На деяких з них можна безкоштовно підкачати колеса і пропилесосити салон автомобіля. Вищим класом можна характеризувати наявність мотеля.

Необхідно враховувати, що у більшості випадків організацією автотуризму займаються спеціалізовані туристські організації і, перш за все автомобільні клуби і асоціації. Велике значення мають фірми, що спеціалізуються на прокаті автомашин. Ще вужчою є спеціалізація фірм, організовують поїздки з розміщенням в кемпінгу.

Історія виникнення кемпінгів безпосередньо пов’язана з появою на європейських дорогах автобудинків, які відразу сподобались практичним мандрівникам через власний комфорт, надійність і багатофункціональність.

У 1958 році у Німеччині автоконцерн Хаймер почав виробляти перші автокаравани, розраховані на тривалу подорож і на кілька пасажирів.

Згідно з соціологічними опитуваннями, кожен третій мешканець цієї країни планує свіою відпустку в автобудинку чи у житловому причепі. Очевидно, значна вартість земельних ділянок підштовхнула практичних німці знайти альтернативу проведеню вихідних на дачі рухливому і цікавому проведенню вільного часу. Після насиченого подіями дня автокаравани і їх власники відпочивають у справжній оазі далеко від гамірливої цивілізації і багатолюдних курортів - у кемпінгах.

Мотель - готель, що обслуговує автотуристів.

Поиск по сайту: