ТИПОВІ ФАЗИ ЖЦ ПЗ (ЛАБА 1)

Основний принцип програмної інженерії полягає в тому, що програми створюються в результаті виконання декількох взаємозв’язаних етапів (специфікація та аналіз вимог, проектування, розробка, впровадження, супровід). Ці етапи складають життєвий цикл програмного продукту.

Життєвий цикл розбивається на окремі підпроцеси.

Процес – сукупність дій і завдань, що мають на меті досягнення значимого результату. Важливі процеси інколи називають етапами або фазами життєвого циклу.

Окрім основних, існує багато додаткових і допоміжних процесів, зв'язаних не створенням продукту, а з організацією робіт (нефункціональні процеси): створення інфраструктури, документування, управління конфігурацією, управління якістю, навчання, вирішення протиріч.

Типові фази ЖЦ ПЗ:

1. Специфікація вимог:

а) підготовка повного і чіткого визначення задачі;

б) представлення документів з вимогами до задачі користувачам і аналітикам для погодження (ухвалення).

Основний результат цього етапу – описи вимог до програми, які обов'язкові для виконання, – опис того, що програма повинна робити.

Документ опису вимог є основним документом, який визначає вимоги та порядок створення програмного забезпечення та прийняття його при вводі його в експлуатацію. В Україні в якості такого документа використовується технічне завдання, зміст якого визначається діючим стандартом на створення автоматизованих систем.

Спрощений зміст технічного завдання наведено нижче.

1. Найменування роботи, умовне позначення, найменування замовника та розробника, терміни початку та закінчення робіт.
2. Призначення та цілі створення ПЗ, основні результати.
3. Характеристика об’єктів, які мають опрацьовуватися з допомогою розробленого ПЗ.
4. Вимоги до ПЗ (структура, компоненти, функціональні вимоги, необхідне апаратне, системне ПЗ)
5. Зміст робіт зі створення ПЗ (перелік етапів).
6. Перелік документів, які підлягають розробці
7. Перелік літератури та посилань.

2. Аналіз:

а) вивчення задачі, визначення специфікацій (тобто структури вхідних та вихідних даних);

б) оцінка альтернативних методів розв’язання (алгоритмів);

в) вибір оптимального метода (алгоритму).

3. Проектування:

а) визначення структури програмної системи та її проектування;

б) розбиття програмної системи на окремі компоненти та їх проектування з визначенням ключових елементів структури даних.

Іншими словами, проектування – це розробка архітектури системи. Під архітектурою системи розуміємо внутрішню структуру продукту (компоненти і їх зв’язки), основи користувацького інтерфейсу продукту.

Проектування полягає в створенні представлення про:

складові ПЗ;

модульну структуру ПЗ;

алгоритмічну структуру ПЗ;

структури даних;

вхідний і вихідний інтерфейс (вхідні і вихідні формати даних).

4. Реалізація:

а) створення алгоритмів і кодів окремих модулів вибраною мовою програмування;

б) створення вихідного тексту програми;

в) налагодження вихідного тексту.

Основний результат цього етапу – вихідний код. Прийнято писати тексти програм, зважаючи на загальноприйняті вимоги до коду.

5. Тестування і верифікація:

а) тестування вихідного тексту;

б) участь користувачів і спеціальних колективів (тестерів) у всіх перевірках системи.

Основний результат цього етапу - контроль відповідності програми вимогам.

6. Експлуатація і супровід:

а) використання готової програмної системи;

б) оцінка її ефективності;

в) усунення знайдених в процесі експлуатації помилок;

г) внесення необхідних змін для підтримки актуальності програмної системи;

д) перевірка коректності внесених змін (вони не повинні негативно впливати на функціонування системи).

Поиск по сайту: