Тестування програм ЖЦ ПЗ (ЛАБА 2)

Випробування будь-якої програми є одним з найбільш відповідальних етапів її розробки і часто буває пов’язано з найбільшими труднощами і найбільшими втратами часу. Це звичайно стосується і створення сучасних програмних систем.

Недосвідчені програмісти часто не розрізняють етапи відлагодження та тестування програми, підміняючи одне поняття іншим. Відлагодження і тестування програмного забезпечення – це два чітко відмінних етапи, у яких різні цілі. У першому випадку мова йде про усунення синтаксичних помилок та помилок кодування. У другому випадку мається на увазі робота з програмою, яка видає певні правильні результати. Завдання тестування полягає в тому, щоб створити для програми гранично напружений режим роботи.

На ранніх етапах програмної інженерії етап тестування програм не розглядався окремо від реалізації. Вважалося, що проведення перевірки програми може відбуватися на інтуїтивному рівні і є схожим до мистецтва. Сьогодні безперечно тестування є одним з найважливіших етапів життєвого циклу програмного забезпечення. Підхід до тестування лише як до мистецтва є неактуальним, оскільки тестування – це наука зі своїми моделями, методами та інструментами.

Програму не можна здавати в експлуатацію до тих пір, поки не буде впевненості в її надійній роботі. Надійність програми – це властивість програми, більш строга, ніж коректність, оскільки програма може бути коректною, але не надійною. Програма є коректною, якщо задовольняє специфікаціям, тобто видає очікувані відповіді на визначені комбінації значень вхідних даних. Програма є надійною, якщо вона коректна, прийнятно реагує на неточні вхідні дані і задовільно функціонує в незвичних умовах.

Серед основних принципів тестування є такі:

I. Про тестування необхідно думати на протязі всього періоду розробки програми.

II. Повнота тестування забезпечується не кількістю тестів, а правильним вибором тестових даних для перевірки все можливих варіантів роботи програми.

III. У кожному наступному тесті повинен використовуватися клас даних, відмінний від попереднього.

Етап тестування має за мету визначення коректності та надійності програми. Тобто тестування дає відповідь на запитання, чи програма вирішує дійсно поставлену перед нею задачу і видає правильний результат при будь-яких умовах.

Перший тест має бути максимально простий, так як початкова мета тестування полягає в тому, щоб перевірити, чи працює програма взагалі. Таку перевірку часто називають димовий тест, бо вона подібна на увімкнення приладу просто з метою подивитися, чи не піде дим.

Працездатність програми повинна бути досліджена стосовно правильності роботи алгоритму та коректності використання даних.

Щодо перевірки алгоритму пропонується провести випробування на основі тестування кожної гілки алгоритму. Для полегшення сприйняття логічної схеми програми її зображається у вигляді графу, який представляє усі маршрути роботи програми. Відповідно до кожного маршруту підбирають вхідні дані та фіксуються отримані результати.

До способів перевірки правильності комп’ютерних результатів належать обчислення вручну, отримання результатів з документації та інших інформаційних джерел, отримання результату з допомогою деякої іншої аналогічної програми.

У контексті перевірки функціонування програми в різних умовах етап тестування можна розділити на три частини:

1. Перевірка функціонування програми в нормальних умовах.

2. Перевірка функціонування програми в екстремальних умовах.

3. Перевірка функціонування програми у виняткових ситуаціях.

Перевірка в нормальних умовах передбачає тестування на основі даних, які характерні для реальних умов функціонування програми. Випадки, коли програма повинна працювати зі всіма можливими даними, надзвичайно рідкісні. Звичайно мають місце конкретні обмеження на область зміни даних, в якій програма повинна зберігати свою працездатність.

Перевірка в екстремальних умовах повинна слідувати відразу за перевіркою програми в нормальних умовах. Тестові дані цього етапу включають граничні значення області зміни вхідних даних, які повинні сприйматися програмою як правильні дані. Для нечислових даних в якості екстремальних умов потрібно використовувати подібні типові символи, що охоплюють всі можливі ситуації. Для числових – початкове і кінцеве значення допустимої області зміни даних при зміні довжини відповідного поля від мінімальної до максимальної. Типовими прикладами таких екстремальних значень є дуже великі числа, дуже малі числа і відсутність інформації. Процес використання екстремальних значень в якості тестових даних носить назву граничні випробування.

Ще один тип екстремальних умов – це граничні об’єми даних, коли вони складаються з надто малої чи, навпаки, надто великої кількості записів. Необхідно встановити, що відбувається з програмою, якщо їй на обробку не поступає жодного елемента даних або тільки один, і чи збережеться працездатність програми при дуже великих наборах даних.

Особливий інтерес представляють так названі нульові приклади. Для числового вводу – це звичайні нульові значення, для послідовності символів – це ланцюжок пробілів, для вказівників – нульове значення адреси. Якщо подібне тестування не виконується, то згодом часто приходиться зіштовхуватися з незрозумілою поведінкою програми.

Перевірка у виняткових ситуаціях передбачає використання даних, значення яких лежать за межами допустимої області змін. Відомо, що всі програми розробляються з розрахунку на обробку обмеженого набору даних. Найгірший варіант виникає тоді, коли програма сприймає невірні дані як правильні і видає невірний, але правдоподібний результат. Програма повинна відкидати будь-які дані, котрі вона не в стані опрацьовувати правильно.

Щодо перевірки програми в екстремальних та виняткових умовах можна дати ряд таких рекомендацій:

1. Дані, які містять пробіли, цифри і букви, повинні випробуватися в найрізноманітніших комбінаціях.

2. Інколи найбільші труднощі викликають дані, які містять відразу декілька помилок.

3. Особливими є помилки, що викликані неправильним використанням першого та останнього елементів опрацьовуваної інформації.

4. Після закінчення усіх зазначених випробувань варто використати політ власної фантазії.

Як було розглянуто вище, правильний відбір даних для тестування тої чи іншої програми може значно облегшити задачу знаходження в ній помилок.

Поиск по сайту: